Можливість використання агоністів рецепторів, що активують проліферацію перексисом, в лікуванні метаболічного синдрому

Abstract

Як відомо, комплекс факторів метаболічного синдрому призводить до порушення функції ен- дотеліальних та гладком’язових клітин судин, локальному інтраваскулярному запаленню, посиленню функції тромбоцитів та тромбоутворенню. Внаслідок цього значно підвищується ризик розвитку кардіоваскулярної патології, прогресує ішемічна хвороба серця, зростає рівень інвалі- дизації та летальності. В зв’язку з цим останнім часом значна увага приділяється дослідженню та застосуванню препаратів-сенситайзерів (глітазони або тіазолідиндіони - ТЗД). Ці речовини є лігандами для пероксисомних проліфератор-активованих рецепторів - PPAR (peroxisome proliferator-activated receptor). Впливаючи на всі компоненти метаболічного синдрому, глітазони знижують ризик розвитку та прогресування серцево-судинних захворювань. Тому є зрозумілою актуальність раннього виявлення метаболічного синдрому та його лікування для лікарів клінічної практики; Как известно, комплекс факторов метаболического синдрома приводит к нарушению функции эндотелиальных и гладкомышечных клеток сосудов, локальному интраваскулярному воспалению, усилению функции тромбоцитов и тромбообразованию. Вследствие этого значительно увеличивается риск развития кардиоваскулярной патологии, прогрессирует ишемическая болезнь сердца, увеличивается уровень инвалидизации и летальности. В последнее время значительное внимание уделяется исследованию и применению препаратов-сенситайзеров (глитазоны или тиазолидиндионы - ТЗД). Эти вещества являются лигандами для пероксисомных пролифератор-активирующих рецепторов - PPAR (peroxisome proliferator-activated receptor). Оказывая влияние на все компоненты метаболического синдрома, глитазоны снижают риск развития и прогрессирования сердечно-сосудистых заболеваний. Потому становится понятной актуальность раннего выявления метаболического синдрома и его лечение для врачей клинической практики.