Клинико-анатомические аспекты выполнения пластических операций на лице

Abstract

Пластические операции являются нередко единственно возможным и эффективным методом лечения обширных дефектов мягких тканей головы и шеи, сопровождающихся функциональными и анатомическими нарушениями, вызывающими тяжелые невротические состояния больных. Особенности анатомического строения лица, при проведении пластических операций, предъявляют ряд требований. Покрытые собственным эпителием полости рта, носа, при проведении пластических операций на лице требуют создания эластической внутренней выстилки и адекватного кровоснабжения, чему не соответствует в полной мере классический филатовский стебель. Дальнейшее изучение основного и регионарного кровообращения в сложных лоскутах, с сохранением в них нормальной циркуляции крови, а также применение микрохирургической техники, позволяет значительно расширить показания к проведению пластических операций на лице и само представление о возможностях всей пластической хирургии; Plastic surgery is often the only possible and effective method of treating extensive defects in soft tissues of the head and neck, accompanied by functional and anatomical disorders that cause severe neurotic states of patients. Features of the anatomical structure of the face, when carrying out plastic operations, make a number of requirements. Covered with their own epithelium of the oral cavity and nose, when carrying out plastic operations on the face, they require the creation of an elastic inner lining and adequate blood supply, which does not fully correspond to the classical Filatov stalk. Further study of the main and regional blood circulation in complex flaps, with the maintenance of normal circulation of blood in them, and the use of microsurgical techniques, can significantly expand the indications for plastic surgery on the face and the very idea of ​​the possibilities of all plastic surgery; ластичні операції є нерідко єдино можливим і ефективним методом лікування великих дефектів м'яких тканин голови та шиї, що супроводжуються функціональними і анатомічними порушеннями, що викликають важкі невротичні стани хворих. Особливості анатомічної будови обличчя, при проведенні пластичних операцій, пред'являють ряд вимог. Покриті власним епітелієм порожнини рота, носа, при проведенні пластичних операцій на обличчі вимагають створення еластичної внутрішньої вистилки і адекватного кровопостачання, чому не відповідає повною мірою класичний філатівський стебло. Подальше вивчення основного і регіонарного кровообігу в складних шматках, зі збереженням в них нормальної циркуляції крові, а також застосування мікрохірургічної техніки, дозволяє значно розширити показання до проведення пластичних операцій на обличчі і саме уявлення про можливості всієї пластичної хірургії.