Вплив фторидів на процеси пероксидації в крові щурів

Abstract

В деяких регіонах України існує проблема надмірного надходження в організм людини та ссавців іонів фтору разом із питною водою та продуктами харчування. Гостра інтоксикація іонами фтору є небезпечною для життя тварин та людини [1, 2]. Під впливом гострої фторидної інтоксикації знижується інтенсивність тканинного дихання та посилюється продукція активних форм кисню від мітохондріального електроно-транспортного ланцюга, знижується активність антиоксидантних ферментів та підвищуються процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) [3]. Першими органами, які зазнають негативного впливу іонів фтору при аліментарному шляху їх надходження, є органи шлунково-кишкового тракту [1, 3]. На даний час недостатньо вивченим є вплив хронічної фторидної інтоксикації на систему крові. Метою даного дослідження було встановлення впливу хронічної фторидної інтоксикації на активність супероксиддисмутази (СОД), каталази та вміст продуктів, які реагують з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактантів) в крові щурів. Матеріали та методи. Дослід проведено на 23 щурах лінії «Вістар». Тварини були розподілені на 2 групи: інтактні тварини (10) та група хронічної фторидної інтоксикації (13). Хронічну фторидну інтоксикацію відтворювали шляхом введення через харчовий зонд водного розчину фториду натрію в дозі 10 мг/кг [4]. Біохімічні показники досліджували в крові щурів після її забору із правого шлуночка серця під тіопенталовим наркозом. Активність СОД досліджували, каталази та вміст ТБК-реактантів досліджували згідно методів описаних в роботі [5]. Результати обробляли статистично використовуючи критерій Стьюдента. Різницю вважали статистично значущою при p<0,05. Результати та обговорення. Хронічна фторидна інтоксикація підвищує активність СОД на 11,11% відносно групи інтактних тварин. Активність каталази підвищується на 8,13%. Вміст ТБК-реактантів збільшується на 36,6%. Збільшення інтенсивності процесів ПОЛ на тлі підвищеної активності антиоксидантних ензимів свідчить про неспроможність антиоксидантної системи компенсувати прооксидантний вплив іонів фтору. Дані зміни можна пояснити збільшенням продукції оксиду азоту за умов хронічної фторидної інтоксикації [4]. Посилена продукція оксиду азоту та підвищена продукція активних форм кисню мітохондріями може призвести до формування пероксинітриту та розвитку окисно-нітрозативного стресу. Гіпербарична оксигенація показала свою ефективність у боротьбі з гострою фторидною інтоксикацією [1, 2, 3]. Застосування гіпербаричної оксигенації з профілактичною метою в умовах хронічної фторидної інтоксикації є утрудненим через необхідність постійного застосування барокамери. Для профілактики та корекції ефектів хронічної фторидної інтоксикації необхідний більш зручний у використанні метод. В наших попередніх дослідженнях показана ефективність внутрішньошлункового введення суспензії «Карболайн» в нейтралізації ефектів фторидного компоненту при поєднаній хронічній нітратно-фторидній інтоксикації [5, 6]. Застосування суспензії нанодисперсного оксиду кремнію також показало свою ефективність [5]. Застосування суспензії ентеросорбенту для корекції та профілактики хронічної фторидної інтоксикації є зручним, оскільки не вимагає спеціального обладнання та займає мінімум часу. Висновки. Хронічна фторидна інтоксикація посилює процеси пероксидації ліпідів в крові. Перспективними препаратами для профілактики та корекції хронічної фторидної інтоксикації є «Карболайн» та нанодисперсний оксид кремнію. Список використаної літератури 1. Мищенко А.В. Влияние гипербарической оксигенации на выживаемость белых крыс при экспериментальной острой фтористой интоксикации / А. В. Мищенко // Вестник проблем биологии и медицины. – 1997. – Вып. 19. – С. 88–93. 2. Мищенко А. В. Механизмы повреждения клетки при фтористой интоксикации / А. В. Мищенко // Вісник проблем біологии і медицини. — 1999. – № 6. – С. 36–39. 3. Міщенко А. В. Енергетичний метаболізм тонкого кишечнику при гострій інтоксикації фторидом натрію і застосуванні гіпербаричної оксигенації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец: 14.03.04 «Патологічна фізіологія» / А. В. Міщенко – К., 2001. – 20 с. 4. Akimov O. Ye. Effect of Combined Nitrate- Fluoride Intoxication on the Function of No-Synthases and Arginases in the Gastric Mucosa, Blood and Heart of Rats / O. Ye. Akimov, V. O. Kostenko // JSM Enzymology and Protein Science. – 2016. – Vol. 1, – № 1, – P.1007-1010. 5. Акимов О.Е. Влияние энтеросорбентов на метаболизм аргинина и процессы пероксидного окисления липидов в крови крыс в условиях хронической сочетанной интоксикации нитратом и фторидом натрия / О.Е. Акимов, И.А. Ковалёва, В.А. Костенко // Вестник Алматинского государственного института усовершенствования врачей. – 2016. – №3. – С. 37-41. 6. Акімов О. Є. Вплив різних карбонових сорбентів на функціонування циклу оксиду азоту в слизовій оболонці шлунка щурів за умов поєднаної нітратно-фторидної інтоксикації / О. Є. Акімов, В. О. Костенко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. – 2017. – Т.17. – №.2(58). – С.5-8.