eaPSMU | Електронний архів (репозитарій)
Полтавського державного медичного університету

Репозитарій ПДМУ - це відкритий електронний архів матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами та здобувачами вищої освіти. Репозитарій створено з метою забезпечення вільного доступу до освітніх матеріалів та результатів наукових досліджень, підвищення рівня цитування публікацій науковців університету. Викладачам, науковцям, здобувачам вищої освіти ПДМУ (за наявності рецензії наукового керівника) рекомендується розміщувати у Репозитарії власні науково-дослідницькі праці, навчально-методичні й лекційні матеріали тощо.

  • У разі виникнення питань, будь ласка, звертайтеся до читальної зали «Електронна бібліотека» (102 кімната навчально-лабораторного корпусу) або за електронною адресою: repository@pdmu.edu.ua

Положення про Репозитарій Полтавського державного медичного університету

Авторський договірПриклади оформлення бібліографічного описуІнструкція з реєстрації та розміщення матеріалів у репозитарії ПДМУ
Photo by @inspiredimages
 

Нові надходження

Документ
Эффективность лечения некоторых нарушений ритма сердца методом чреспищеводной электростимуляции левого предсердия
(Українська медична стоматологічна академія, 1996) Гордиенко, А. В.; Капустник, Ю. А.; Казаков, Ю. М.; Томенко, В. В.; Махарадзе, С. А.
В последнее время для лечения различных нарушений ритма сердца все шире применяется чреспищеводная электрокардиостимуляция (ЧПЭС) левого предсердия, что связано с ее простотой, доступностью и относительной безопастностью.
Документ
Матеріали до реконструкції за черепом зовнішнього вигляду людини I тис. до н.е. ульвівецької культури з могильника поблизу с. Рованці Луцької області
(Українська медична стоматологічна академія, 1996) Горбенко, Сергій Олександрович
Починаючи з 1877 року від однієї з перших спроб реконструкції обличчя людини за черепом Шаффгаузеном ця проблема знаходиться в колі інтересів анатомів і антропологів.
Документ
Цитологічна картина паротидного секрету в динаміці лікування загострення хронічного паренхіматозного паротиту у дітей
(Українська медична стоматологічна академія, 1996) Ткаченко, Павло Іванович
Нами проведене цитологічне дослідження мазків секрету привушних залоз згідно з загальноприйнятою методикою у 57 хворих дітей в період загострення хронічного паренхіматозного паротиту (ХПГІ).
Документ
Гормональний спектр плазми крові дітей з гострим гнійним лімфаденітом щелепно-лицевої ділянки, які підлягли дії малих доз юнізуючого випромінення
(Українська медична стоматологічна академія, 1996) Ткаченко, Павло Іванович
Метою нашого дослідження стало вивчення функціональної активності гіпофізу, щитовидної, підшлункової та надниркової залоз у 47 дітей з гострим гнійним лімфаденітом щелепно-лицевої ділянки, які підлягли дії іонізуючого опромінення та 25 практично здорових.
Документ
Значимість етіопатогенетичних чинників в підвищенні якості діагностики хронічних запальних захворювань піднебінних мигдаликів
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Безега, Михайло Іванович; Полянська, Валентина Павлівна; Безшапочний, Сергій Борисович; Зачепило, Світлана Вікторівна
Проблема хронічних запальних захворювань піднебінних мигдаликів набуває все більшої актуальності. Актуальність та злободенність даної патології обумовлена широкою її розповсюдженістю, швидкою хронізацією запального процесу в піднебінних мигдаликах, високим ризиком розвитку місцевих тонзилогенних, а також метатонзилярних ускладнень з боку інших органів і систем та низькою ефективністю традиційної терапії. Розвиток хронічного запалення в піднебінних мигдаликах залежить від загального стану макроорганізму, рівня місцевого імунітету, якісного та кількісного складу мікробіоти даного біотопу, ступеня вірулентності патогенів тощо. Нині доведено, що окрім бактеріальної мікробіоти, розвиток запального процесу в піднебінних мигдаликах можуть викликати віруси, мікроміцети та найпростіш. Багаточисельність видового спектру основних збудників хронічного запалення піднебінних мигдаликів, високий рівень їхньої метаболічної активності, багатовекторність основних патогенетичних механізмів обумовлюють складність клінічного перебігу захворювання та труднощі діагностики. Тому визначення етіологічного чинника захворювання дозволяє забезпечити ефективне лікування та розробити заходи профілактики можливих ускладнень хронічних запальних захворювань піднебінних мигдаликів.