Клініко-морфологічні особливості емалі при пігментній гіпоплазії тканин зуба

Abstract

Актуальність. Дистрофічні зміни у емалі та дентині виникають внаслідок порушення обміну у твердих тканинах зуба та характеризуються її недостатнім формуванням і мінералізацією або надмірним накопиченням пігментів у вигляді плям. Накопичення пігменту (якісне та кількісне) є незворотнім, тобто пігментна дистрофія не має зворотного розвитку і залишається в емалі на все життя. Метою роботи було проаналізувати структурні зміни в емалі зубів при пігментних дистрофіях. Матеріал та методи. Після екстракції зуби ущільнювали в епоксидну смолу епон-812. Після полімеризації отриманий блок розрізали сепарувальним диском на шліфи товщиною 0,25 мм, на препарати наносили шар алюмінію у вакуумі та досліджували на скануючому електронному мікроскопі РЭМ – 102Э з прискорювальною напругою 30КВ. Результати. Встановлено, що при набутих дисколоритах емаль частково фрагментована, визначаються явища лізису емалі. На емалево-дентинній межі спостерігаються лакуни. На препаратах емалі з вродженими дисколоритами визначені явища потовщення емалевих призм, мозаїчної виразності ліній Ретциуса. При екзогенній пігментній дистрофії основні зміни встановлені на поверхні емалі. Спостерігались явища вогнищевої фрагментації, дифузного стоншення емалевих призм (атрофічні зміни). При ендогенній пігментній дистрофії основні зміни визначені з боку емалево-дентинної межі. З боку призм встановлено їх стоншення та фрагментація. Підсумок. Вроджена пігментна дистрофія має дифузний характер і вражає всю товщу емалі, що обумовлено порушеннями в процесі гістогенезу. При набутих дисколоритах локалізація патологічних змін залежить від етіології – ендогенного походження або екзогенного. При ендогенній пігментній дистрофії морфологічні зміни виявляються в поверхневих шарах емалі, що розвиваються внаслідок порушення процесу третинної мінералізації, який створює сприятливі умови для проникнення пігментів за рахунок зменшення вмісту неорганічних речовин. При ендогенній пігментній дистрофії основні зміни розвиваються в глибоких шарах емалі, які прилягають до дентиноемалевої межі. Джерелом просочення пігментів у даному випадку є емалеві веретена, які мають низький вміст неорганічних речовин і проникають в емаль на 1/3 її товщини; Актуальность. Дистрофические изменения в эмали и дентине возникают вследствие нарушения обмена в твердых тканях зуба и характеризуется ее недостаточным формированием и минерализацией, или чрезмерным накоплением пигментов в виде пятен. Накопление пигмента (качественное и количественное) является необратимым, то есть пигментная дистрофия не имеет обратного развития и остается в эмали на всю жизнь. Целью работы было проанализировать структурные изменения в эмали зубов при пигментной дистрофии. Материал и методы. После экстракции зубы уплотняли в эпоксидную смолу Эпон-812. После полимеризации полученный блок разрезали сепаровочным диском на шлифы толщиной 0,25 мм, на препараты наносили слой алюминия в вакууме и исследовали на сканирующем электронном микроскопе РЭМ - 102Э с ускоряющее напряжение 30кВ. Результаты. Установлено, что при хронических дисколоритах эмаль частично фрагментирована, определяются явления лизиса эмали. На эмалево-дентинной границе наблюдаются лакуны. На препаратах эмали с врожденными дисколоритами выявлено утолщение эмалевых призм, мозаичная выразительность линий Ретциуса. При экзогенной пигментной дистрофии основные изменения установлены на поверхности эмали. Наблюдались явления очаговой фрагментации, диффузного истончения эмалевых призм (атрофические изменения). При эндогенной пигментной дистрофии основные изменения определены со стороны эмалево-дентинной границы. Со стороны призм установлено их истончение и фрагментация. Заключение. Врожденная пигментная дистрофия имеет диффузный характер и поражает всю толщу эмали, что обусловлено нарушениями в процессе гистогенеза. При приобретенных дисколоритах локализация патологических изменений зависит от этиологии - эндогенного происхождения или экзогенного. При эндогенной пигментной дистрофии морфологические изменения обнаруживаются в поверхностных слоях эмали, развивающиеся вследствие нарушения процесса третичной минерализации, который создаёт благоприятные условия для проникновения пигментов за счет уменьшения содержания неорганических веществ. При эндогенной пигментной дистрофии основные изменения развиваются в глубоких слоях эмали, прилегающих к дентино-эмалевой границе. Источником поступления пигментов в данном случае является эмалевые веретена, которые имеют низкое содержание неорганических веществ и проникают в эмаль на 1/3 ее толщины; Background. Dystrophic changes in enamel and dentin occur as a result of metabolic disturbances in the hard tissues of the tooth and are characterized by its insufficient formation and mineralization, or excessive accumulation of pigments in the form of spots. The accumulation of pigment (qualitative and quantitative) is irreversible, that is, pigmentary dystrophy has no reverse development and remains in the enamel for life. Objectivе. To analyze the structural changes in tooth enamel in case of pigmentary dystrophy. Methods. After extraction, the teeth were embedded with Epon-812 epoxy. After polymerization, the obtained block was cut with a separating disk on thin sections 0.25 mm thick, an aluminum layer was applied to the preparations in vacuum and examined on a scanning electron microscope REM - 102E with an accelerating voltage of 30 kV. Results. It has been established that in case of chronic discolorites the enamel is partially fragmented, the phenomena of lysis of the enamel are determined. Lacunae are observed on the enamel-dentin border. Enamel preparations with congenital discolorations revealed a thickening of enamel prisms, mosaic expressiveness of Retzius lines. In exogenous pigmentary dystrophy, the main changes are established on the enamel surface. The phenomena of focal fragmentation, diffuse thinning of enamel prisms (atrophic changes) were observed. In endogenous pigmental dystrophy, the main changes are determined by the enamel-dentin boundary. Prisms are thinned and fragmented. Conclusion. Congenital dystrophy of pigment has a diffuse nature and affects the entire thickness of the enamel, which is caused by disorders in the process of histogenesis. With acquired discolorites, the localization of pathological changes depends on the etiology - endogenous, or exogenous. In endogenous pigmental dystrophy, morphological changes are found in the surface layers of enamel, developing as a result of disruption of the tertiary mineralization process, which create favorable conditions for the penetration of pigments by reducing the content of inorganic substances. In endogenous pigmental dystrophy, major changes develop in the deep layers of enamel adjacent to the dentine-enamel border. The source of pigment in this case is enamel spindles, which have a low content of inorganic substances and penetrate into the enamel on 1/3 of its thickness.