Клиническое течение аллергодерматозов на фоне дисбактериоза и нормальной микрофлоры кишечника и эффективность их терапии

Abstract

Клінічні спостереження і лікування проводили у 74 хворих з самостійними алергодерматозами (41 хворий з дисбактеріозом, і 33 хворих з нормальною мікрофлорою) і у 108 хворих з алергодерматозами з супутніми паразитозами (73 хворих з дисбактеріозом, і 35 хворих з нормальною мікрофлорою). Клінічні симптоми, такі як висипи шкіри (пухирі, везикули, папуловезикули, пузирі), - 53,7±7,8%; еритема - 70,7±7,1%; сухість шкіри - 63,4±7,5%; загальні алергічні прояви (свербіж, печіння) - 82,9±5,9%; р<0,001, лущення шкіри - 51,2±7,8%; ураження - 5,0-10,0% поверхні шкіри - 73,2±6,9%; нудота - 22,0±6,5%; діарея - 22,0±6,5%; запор - 26,8±6,9%; гепатомегалія - 68,2±7,3%; частіше зустрічаються на тлі дисбактеріозу, ніж на тлі нормальної мікрофлори (відповідно 33,3±8,2%; 45,5±8,7%; 30,3±8,0%; 43,8±8,6%; 18,2±6,7%; 42,4±8,6%; 3,0±3,0%; 3,0±3,0%; 9,1±5,0%; 42,4±8,6%). Ефективність терапії булa вище у хворих з алергодерматозами на тлі нормальної мікрофлори. Так, поліпшення після лікування на тлі дисбактеріозу відзначалося у 51,2±7,8% хворих, а на тлі нормальної мікрофлори - у 72,7±7,8% хворих. Така ж картина відзначається при лікуванні хворих з алергодерматозами з супутніми кишковими паразитозами. Так, на тлі дисбактеріозу поліпшення відзначалося у 48,0±5,9% хворих, а на тлі нормальної мікрофлори - у 65,7±8,0% хворих. У групі, де лікування алергодерматозів проводилося в комплексі з протипаразитарними препаратами, були отримані кращі результати (70,8±5,6%), ніж в групі хворих, де не проводилося протипаразитарне лікування (27,9±6,8%). Клінічні прояви у хворих з алергодерматозами з супутніми кишковими паразитозами на тлі дисбактеріозу кишечнику зустрічаються частіше, ніж на тлі нормальної мікрофлори. The aim of this study is to compare clinical manifestations of allergodermatoses and to evaluate the effectiveness of the treatment of allergodermatoses in their separate forms and in cases of comorbidities with parasites in patients with dysbacteriosis and normal intestinal microflora. Methods. Clinical observations and treatment included 74 patients with separate allergodermatosis (41 patients with dysbacteriosis and 33 patients with normal microflora) and 108 patients with allergodermatosis and comorbid parasitoses (73 patients with dysbacteriosis and 35 patients with normal microflora). Results. Clinical symptoms such as skin rash (wheals, vesicles, papules, blisters) were observed in 53,7±7,8% of the individuals; erythema was found out in 70.7±7.1 % of the patients; 63,4±7,5% of patients manifested dry skin; total allergy symptoms (itching, burning) were presented by 82,9±5,9% of the patients (p<0.001); peeling skin was found in 51.2±7.8 % of patients; skin lesions making up 5,0-10,0% of the skin surface made up 73.2±6,9%. Gastrointestinal problems were the following: nausea was presented by 22,0±6,5% of the patients; diarrhoea was reported by 22,0±6,5% and constipation was found in 26,8±6,9% of the patients. Hepatomegaly was found in 68,2±7,3% of the cases and was more common in the patients with dysbiosis than in the patients with normal microflora (respectively 33,3±8,2%; 45,5±8,7%; 30,3±8,0%; 43,8±8,6%; 18,2±6,7%; 42,4±8,6%; 3,0±3,0%; 3,0±3,0%; 9,1±5,0%; 42,4±8,6%). Other clinical manifestations in the patients with allergic dermatitis and concomitant dysbacteriosis included edematous skin, lichenification, excoriation, lesions from 10,0-20,0% to 20,0-30,0% of the surface of the skin,as well as headaches, bruxism, insomnia, pain in the abdomen; the patients with normal microflora demonstrated approximately the same manifestations. Presenting of clinical manifestations in patients with allergic dermatitis and concomitant intestinal parasitosis are more typical agains the background of dysbiosis than against the normal microflora. The patients with dysbiosis were found out to have skin rash in 80.2±4.7% of cases, erythema in 74.0±5.1% of the cases, edematous skin in 60,3±5,7% of cases, dry skin in 71,2±5.3% cases and systemic allergy symptoms in 93,2±3,0% of cases (p<0.001). Nausea was presented by 75,3±5,1% of the patients, diarrhea was in 46.6±5,8% of cases, constipation was registered in 43,8±5.8% of cases, as well as hepatomegaly (91,8± 3,2%), abdominal pain (83.6±4.3%). These symptoms are less common in the patients with normal microflora (respectively 42,9±8,4%; 48,6±8,5%; 37,1±8,2%; 40,0±8,3%; 57,1±8,4%; 40,0±8,3%; 51,4±8,5%; 51,4±8,5%; 22,9±7,1%; 20,0±6,8%; 62,9±8,2%; 51,4±8,5%). Other symptoms, such as lichenification, excoriation, lesions made up 10,0-20,0% and 20,0-30,0% of the skin surface. There was no significant difference between presenting the complains of headaches, bruxism, insomnia by the patients with allergodermatosis, concomitant intestinal parasitoses and dysbacteriosis, and the patients with normal microflora. The herapy was more effective in the patients with allergodermatosis and normal intestinal microflora. Thus, the improvement following the treatment was found out in 51.2±7.8% of the patients with dysbiosis, and in 72.7±7.8% of the patients with normal microflora. The same picture was observed after the treatment of the patients with allergodermatosis and concomitant intestinal parasitoses. Hence, better therapeutic outcomes were achieved in the patients with normal intestinal microflora. The group receiving the therapy of allergodermatosis in combination with antiparasitic drugs has shown better results (70.8±5,6%) compared with the group of patients who did not receive antiparasitic treatment (27,9±6,8%). Conclusion. Clinical manifestations in the patients with allergodermatosis and concomitant intestinal parasitosis against the background of intestinal dysbacteriosis are more common than in the patients with normal microflora.