Характеристика массы и длины щитовидной железы крыс репродуктивного возраста под воздействием на организм хронической экзогенной гипертермии средней степени

Abstract

Экспериментальное исследование проведено на 60 белых линейных крысах-самцах, возрастом 12 недель и весом 180-230г. Животных этой серии подразделяли на группы в зависимости от действующих на них агентов. Первую группу (1) составили контрольные крысы, которые также находились в термокамере в течение 5 часов при температуре 21°С. Во вторую группу (2) вошли животные, подвергшиеся хронической гипертермии средней тяжести (42,0-43,1°С). Гипертермию моделировали с 8 часов утра до 13.00 (по 5 часов ежедневно) на протяжении 60 дней. После сеансов гипертермии на 1, 7, 15, 30 и 60 сутки животных декапитировали из эксперимента под эфирным наркозом. Непосредственно после декапитации щитовидную железу извлекали вместе с тра- хео-гортанным комплексом, осуществляли препаровку щитовидной железы, после чего взвешивали ее на аналитических весах ВЛА-200 с точностью до 1 мг. Анализ цифровых данных проводили с помощью компьютерной программы для органо- и морфометрических исследований. Результаты параметров массы щитовидной железы обрабатывали с помощью статистических программ, достоверной считали вероятность ошибки менее 5% (р<0,05). Исследована динамика показателей массы и длины щитовидной железы крыс после длительного воздействия на организм хронической гипертермии. Выявлено достоверное снижение массы органа и уменьшение длины долей в соответствии с интактными животными. Експериментальне дослідження проведено на 60 білих лінійних щурах-самцях віком 12 тижнів і вагою 180-230г. Тварин цієї серії підрозділяли на групи в залежності від діючих на них агентів. Першу групу (1) склали контрольні щури, які також перебували в термокамері протягом 5 годин при температурі 21 ° С. До другої групи (2) увійшли тварини, які зазнали хронічної гіпертермії середньої тяжкості (42,0-43,1 ° С). Гіпертермію моделювали з 8 години ранку до 13.00 (по 5 годин щодня) протягом 60 днів. Після сеансів гіпертермія на 1, 7, 15, 30 і 60 добу тварин декапітовано з експерименту під ефірним наркозом. Безпосередньо після декапітації щитоподібну залозу витягували разом з трахео-гортанним комплексом, здійснювали препаровку щитоподібної залози, після чого зважували її на аналітичних вагах ВЛА-200 з точністю до 1 мг. Аналіз цифрових даних проводили за допомогою комп'ютерної програми для органо- і морфометричних досліджень. Результати параметрів маси щитоподіб- ної залози обробляли за допомогою статистичних програм, достовірною вважали ймовірність помилки менше 5% (р <0,05). Досліджено динаміку показників маси і довжини щитоподібної залози щурів після тривалого впливу на організм хронічної гіпертермії. Виявлено достовірне зниження маси органа та зменшення довжини частки відповідно до інтактних тварин. The experimental study was carried out on 60 white linear male rats of 12 weeks old and weighing 180-230 g. The animals of this series were divided into groups, depending on the agents acting on them. The first group (1) consisted of control rats, which were kept in the thermal chamber for 5 hours at a temperature of 21°C. The second group (2) included animals subjected to chronic hyperthermia of moderate severity (42.0-43.1 ° C). Hyperthermia was simulated from 8 am to 1 pm (5 hours daily) for 60 days. After sessions of hypertension for 1, 7, 15, 30 and 60 days, animals were decapitated under ether anaesthesia. Immediately after the decapitation, the thyroid gland was removed together with the trachea-laryngeal complex, dissection of the thyroid gland was performed, and then it was weighed on an analytical balance of the VLA-200 to an accuracy of 1 mg. The analysis of digital data was carried out using a computer program for organo- and morphometric studies. The results of the parameters of thyroid mass were processed with the help of statistical programs, the probability of error was less than 5% (p <0.05). The dynamics of the thyroid mass and length parameters of rats after long-term exposure to chronic hyperthermia has been studied. A significant decrease in the weight of the organs and decrease in the length of the lobes compared with intact animals was revealed.