Вплив ефірних олій на мікроорганізми, асоційовані з карієсом і пародонтитом

Abstract

Ротова порожнина містить велику кількість бактерій, деякі з яких залучені до розвитку карієсу та пародонтиту (S. mutans, S. sobrinus, Lactobacilli spp, P. intermedia, P. gingivalis, T. forythus). Недоліки існуючих антисептиків, які застосовуються в стоматології, зумовлюють необхідність вивчення антибактеріальних лікарських засобів рослинного походження, зокрема ефірних олій. Метою огляду є аналіз літературних джерел у базах даних PubMed і Google Scholar, пов’язаних з впливом ефірних олій гвоздики, м’яти, чебрецю, евкаліпту, чайного дерева та їх складових на карієсогенну та пародонтопатичну мікрофлору. Встановлено, що в більшості досліджень in vitro оцінювали активність ефірних олій або ізольованих з них сполук (евгенолу, ментолу, тимолу, карвакролу, евкаліптолу та терпінен-4-олу) проти S. mutans, який вважають найбільш карієсогенним з оральних стрептококів, причому дослідники обмежуються визначенням чутливості мікроорганізму та впливу на утворення ним біоплівки. Лише в окремих роботах розглядають дію ефірних олій на фактори вірулентності оральних патогенів, зокрема на глікозилтрансферазу. Клінічні дослідження ефірних олій, їх компонентів та комбінацій підтверджують терапевтичний потенціал цих засобів in vivo, але порушують питання щодо їх ефективності з огляду на коротку дію, яка за силою не перевищує ефект хлоргексидину. Вважають, що ефірні олії гвоздики, м’яти, чебрецю, евкаліпту, чайного дерева та їх складові доцільно використовувати при карієсі і пародонтиті. Вони також мають перспективи застосування як інгредієнти засобів гігієни для порожнини рота, консерванти стоматологічних лікарських форм, засоби для боротьби з галітозом. При раціональному призначенні ефірні олії можуть виявитися корисними у поліпшенні якості стоматологічного лікування та профілактичних процедур.

Ротовая полость содержит большое количество бактерий, некоторые из которых вовлечены в развитие кариеса и пародонтита (S. mutans, S. sobrinus, Lactobacilli spp, P. intermedia, P. gingivalis, T. forythus). Недостатки существующих антисептиков, применяемых в стоматологии, обусловливают необходимость изучения антибактериальных лекарственных средств растительного происхождения, в частности эфирных масел. Целью обзора является анализ литературных источников в базах данных PubMed і Google Scholar, связанных с действием эфирных масел гвоздики, мяты, чабреца, эвкалипта, чайного дерева и их составляющих на кариесогенную и пародонтопатическую микрофлору. Установлено, что в большинстве исследований in vitro оценивали активность эфирных масел или изолированных из них соединений (эвгенола, ментола, тимола, карвакрола, эвкалиптола и терпинен-4-ола) против S. mutans, который считается наиболее кариесогенным из оральных стрептококков, причем исследователи ограничиваются определением чувствительности микроорганизма и влияния на образование ним биопленки. Лишь в отдельных работах рассматривают эффекты эфирных масел в отношении факторов вирулентности оральных патогенов, в частности, гликозилтрансферазы. Клинические исследования эфирных масел, их компонентов и комбинаций подтверждают терапевтический потенциал этих средств in vivo, но ставят вопрос об их эффективности с учетом короткого действия, по силе не превышающего эффект хлоргексидина. Считают, что эфирные масла гвоздики, мяты, чабреца, эвкалипта, чайного дерева и их составляющие целесообразно использовать при кариесе и пародонтите. Они также имеют перспективы применения в качестве ингредиентов средств гигиены для полости рта, консервантов стоматологических лекарственных форм, средств для борьбы с галитозом. При рациональном назначении эфирные масла могут оказаться полезными в улучшении качества стоматологического лечения и профилактических процедур.

The oral cavity contains a large number of bacteria, some of which are involved in the development of caries and periodontitis (S. mutans, S. sobrinus, Lactobacilli spp, P. intermedia, P. gingivalis, and T. forythus). The disadvantages of existing antiseptics used in dentistry necessitate the study of antibacterial properties of herbal medicines, and, in particular, of essential oils. The aim of this review is to provide the analysis of literature sources from PubMed and Google Scholar databases related to the effects of essential oils of cloves, mint, thyme, eucalyptus, tea tree and their components on cariogenic and periodontopathic microflora. It was found out that the most in vitro studies evaluated the effects of essential oils or isolated compounds (eugenol, menthol, thymol, carvacrol, eucalyptol, and terpinene-4-ol) on S. mutans, which is considered to be the most cariogenic of oral streptococci, and the researchers limited to defining the susceptibility of the microorganism and effects on biofilm formation. Only in a few studies, the effects of essential oils on the virulence factors of oral pathogens, in particular glycosyl transferase, are represented. Clinical trials of essential oils, their components and combinations confirm the therapeutic potential of these agents in vivo, but raise the question of their effectiveness, taking into account the short-term action, which does not exceed the potency of chlorhexidine. Essential oils of cloves, mint, thyme, eucalyptus, tea tree and their components should be used for treating caries and periodontitis. They are also promising when used as agents of the oral care products, preservatives of the dental medicinal forms, and as remedies for halitosis. With a rational prescription, essential oils can be useful in improving the quality of dental treatment and preventive procedures.