Корекція стану системи оксиду азоту у хворих на Helicobacter pylori асоційований хронічний гастрит у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу

Abstract

Існують дані, що інфекція Helicobacter pylori та цукровий діабет 2 типу можуть впливати на стан системи оксиду азоту, яка значною мірою визначає функціональний стан шлунку. Мета: вивчити стан системи оксиду азоту у хворих на Helicobacter pylori-асоційований хронічний гастрит та супутній цукровий діабет 2 типу та дослідити можливість корекції виявлених змін еупатіліном. Матеріали і методи: обстежено 172 хворих на хронічний гастрит, які були розподілені на 4 групи: І (n=71) – хворі на Helicobacter pylori позитивний хронічний гастрит та цукровий діабет 2 типу; ІІ (n=21) – на Helicobacter pylori-негативний хронічний гастрит та цукровий діабет 2 типу; ІІІ (n=48) – пацієнти з Helicobacter pylori-позитивним хронічним гастритом без цукрового діабету 2 типу; IV (n=32) ‒ з Helicobacter pylori-негативним хронічним гастритом без цукрового діабету 2 типу. У залежності від призначених схем лікування пацієнти І та ІІІ груп були додатково розподілені на підгрупи: I-A (n=35) та III-A (n=24) приймали антигелікобактерну терапію, I-В (n=36) та III-B (n=24) ‒ антигелікобактерну терапію у комплексі з еупатіліном. Антигелікобактерна терапія включала пантопразол 40 мг, амоксицилін 1000 мг та кларитроміцин 500 мг 2 рази в день протягом 10 днів. Еупатілін призначали у складі препарату «Стилен», що містить 0,48 – 1,44 мг еупатіліну, 3 рази на день курсом 28 днів. До лікування та на 28-й день після лікування у сироватці крові визначали вміст нітритів, активність індуцибельної та конституціональної синтаз оксиду азоту. Результати: у хворих І групи до лікування спостерігалось підвищення рівня нітритів у 1,4 раз, індуцибельної синтази оксиду азоту ‒ у 1,5 раз у порівнянні з хворими ІІ групи. У хворих на хронічний гастрит у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу не залежно від Helicobacter pylori-статусу відмічалося зниження у сироватці крові активності конституціональної синтази оксиду азоту у 2,3 та 2,7 рази у порівнянні з ІІІ та IV групами відповідно. Призначення еупатіліну дозволяє покращити результати антигелікобактерної терапії за рахунок зниження вмісту нітритів у хворих І-В групи у 1,5 раз, активності індуцибельної синтази оксиду азоту ‒ у 1,2 раз та підвищення активності конституціональної синтази оксиду азоту у 1,5 раз у порівнянні з І-А групою. Комбінована антигелікобактерна терапія з еупатіліном у хворих I-B групи сприяє підвищенню ефективності ерадикації Helicobacter pylori на 6,2%. Висновки: розвиток Helicobacter pylori-асоційованого хронічного гастриту на фоні цукрового діабету 2 типу супроводжується зростанням вмісту у сироватці крові нітритів та активності індуцибельної синтази оксиду азоту на фоні зниження конституціональної синтази оксиду азоту. Призначення еупатіліну до антигелікобактерної терапії дозволяє покращити ефективність ерадикації Helicobacter pylori та стан системи оксиду азоту за рахунок його протизапальних, антиоксидантних та цитопротекторних властивостей.

Существуют данные, что Helicobacter pylori и сахарный диабет 2 типа могут влиять на состояние системы оксида азота, которая в значительной степени определяет функциональное состояние желудка. Цель: изучить состояние системы оксида азота у больных Helicobacter pylori ассоциированным хроническим гастритом и сопутствующим сахарным диабетом 2 типа, а также исследовать возможность коррекции выявленных изменений эупатилином. Материалы и методы: обследовано 172 больных хроническим гастритом, которые были разделены на 4 группы: І (n=71) – с Helicobacter pylori- положительным хроническим гастритом и сахарным диабетом 2 типа; ІІ (n=21) – с Helicobacter pylori- отрицательным хроническим гастритом и сахарным диабетом 2 типа; ІІІ (n=48) – с Helicobacter pylori- положительным хроническим гастритом без сахарного диабета 2 типа; IV (n=32) ‒ с Helicobacter pylori- отрицательным хроническим гастритом без сахарного диабета 2 типа. В зависимости от назначенных схем лечения больные І и ІІІ групп были дополнительно распределены на подгруппы: I-A (n=35) и III-A (n=24) принимали антихеликобактерную терапию, I-В (n=36) и III-B (n=24) ‒ антихеликобактерную терапию в комплексе с эупатилином. Антихеликобактерная терапия включала пантопразол 40 мг, амоксициллин 1000 мг и кларитромицин 500 мг 2 раза в день на протяжении 10 дней. Эупатилин назначали в составе препарата «Стилен», который содержит 0,48 – 1,44 мг эупатилина, 3 раза в день 28 дней. До лечения и на 28-й день после лечения в сыворотке крови определяли содержание нитритов, активность индуцибельной и конституциональной синтаз оксида азота. Результаты: у больных I группы до лечения наблюдалось повышение уровня нитритов в 1,4 раза, индуцибельной синтазы оксида азота – в 1,5 раза по сравнению с больными II группы. У больных хроническим гастритом в сочетании с сахарным диабетом 2 типа независимо от Helicobacter pylori-статуса отмечалось снижение в сыворотке крови активности конституциональной синтазы оксида азота в 2,3 и 2,7 раза по сравнению с III и IV группами соответственно. Назначение эупатилина позволяет улучшить результаты антихеликобактерной терапии путем снижения содержания нитритов у больных I-В группы в 1,5 раза, активности индуцибельной синтазы оксида азота – в 1,2 раза и повышения активности конституциональной синтазы оксида азота в 1,5 раза по сравнению с I-А группой. Комбинированная антихеликобактерная терапия с эупатилином у больных I-B группы способствует повышению эффективности эрадикации Helicobacter pylori на 6,2%. Выводы: развитие Helicobacter pylori ассоциированного хронического гастрита на фоне сахарного диабета 2 типа сопровождается увеличением содержания в сыворотке крови нитритов и активности индуцибельной синтазы оксида азота на фоне снижения конституциональной синтазы оксида азота. Назначение эупатилина с антихеликобактерной терапией позволяет улучшить эффективность эрадикации Helicobacter pylori и состояние системы оксида азота за счет его противовоспалительных, антиоксидантных и цитопротекторных свойств.

The current data suggest that Helicobacter pylori infection and type 2 diabetes mellitus may affect the state of nitric oxide system, which significantly influences stomach functioning. The aim of the research was to study the state of nitric oxide system in patients with Helicobacter pylori-associated chronic gastritis and concomitant type 2 diabetes mellitus, and to investigate the potential of eupatilin in its correction. 172 patients with confirmed chronic gastritis were enrolled into the study. They were divided into 4 groups: І (n=71) included individuals with Helicobacter pylori-positive chronic gastritis and type 2 diabetes mellitus; ІІ (n=21) included patients with Helicobacter pylori-negative chronic gastritis and type 2 diabetes mellitus; ІІІ (n=48) included patients with Helicobacter pylori-positive chronic gastritis without type 2 diabetes mellitus; IV (n=32) was made up with individuals having Helicobacter pylori-negative chronic gastritis without type 2 diabetes mellitus. According to prescribed therapeutic schemes the patients of groups І and ІІІ were additionally subdivided into the following subgroups: groups I-A (n=35) and III-A (n=24) underwent anti- Helicobacter therapy, groups I-В (n=36) and III-B (n=24) were prescribed to receive anti-Helicobacter therapy and eupatilin. Anti-Helicobacter therapy included pantoprazole 40 mg, amoxicillin 1000 mg and clarithromycin 500 mg bid for 10 days. The patients received Eupatilin as an active agent of Stilen preparation, which contains 0.48 – 1.44 mg of eupatilin, tid for 28 days. Nitrites content and activity of inducible and constitutional nitric oxide synthases were analyzed in blood serum before the treatment and on the 28th day after the therapy completed. The patients of group I before the treatment were found to have an increase of nitrites level in 1.4 times, inducible nitric oxide synthase in 1.5 times higher in comparison to the patients of group II. An activity of constitutional nitric oxide synthase in patients with chronic gastritis and type 2 diabetes mellitus was found to be decreased regardless the Helicobacter pylori-status in 2.3 and 2.7 times in comparison to the patients of groups III and IV respectively. Eupatilin prescription promoted Helicobacter therapy eradication and treatment outcomes through nitrites decrease in 1.5 times, reduction of inducible nitric oxide synthase activity in 1.2 times, and growth of constitutional nitric oxide synthase in1.2 times in patients of I-B group in comparison to group I-A. Combined anti-Helicobacter therapy with eupatilin promotes successful Helicobacter pylori eradication, which was 6.2% higher in patients of I-B group than in I-A group. Conclusions: Helicobacter pylori-associated chronic gastritis in patients with type 2 diabetes mellitus is followed by rise of nitrites, inducible nitric oxide synthase activity and simultaneous decline of constitutional nitric oxide synthase in blood serum. Eupatilin prescription as a component of integrated anti-Helicobacter therapy increases the efficacy of Helicobacter pylori eradication and improves the state of nitric oxide system due to its anti-inflammatory, antioxidant and cytoprotective properties.