М'язово-суглобова компресійно-дислокаційна дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, особливості клінічної діагностики та лікування

Abstract

Захворювання скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) вважаються однією з найбільш складних і невирішених питань ортопедичної та хірургічної стоматології незважаючи на проведені численні дослідження в напрямку їх діагностики і лікування. При великому різноманітті апробованих методів діагностики захворювань СНЩС не описані чіткі характеристики компресійно-дислокаційної дисфункції для доказової бази постановки цього діагнозу. Лікування пацієнтів з м`язово-суглобовою компресійнодислокаційною дисфункцією СНЩС є однією з актуальних проблем стоматології. На основі проведених досліджень у дисертаційній роботі розроблені наукові положення та отримані нові практичні результати відносно патології СНЩС, що часто зустрічається – м’язово-суглобової компресійнодислокаційної дисфункції, які в сукупності вирішують актуальне наукове завдання в розділах ортопедичної, хірургічної стоматології, ортодонтії щодо теоретико-методологічного обґрунтування сутності захворювання, його діагностичних критеріїв та особливостей лікування. Мета дослідження - підвищення ефективності діагностики і методів патогенетичного лікування м'язово-суглобової компресійно-дислокаційної дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів, обґрунтованих аналізом клінічних проявів і результатів променевих та функціональних досліджень жувального м'язово-суглобового комплексу. Об’єкт дослідження – клініко-функціональні та рентген-анатомічні характеристики жувального м'язово-суглобового комплексу у пацієнтів із м'язово-суглобовою компресійно-дислокаційною дисфункцією скроневонижньощелепного суглобу. Предмет дослідження – ефективність діагностики і методів корекції порушень жувального м'язово-суглобового комплексу у пацієнтів з м'язовосуглобовою компресійно-дислокаційною дисфункцією скроневонижньощелепних суглобів. Відповідно до поставленої мети і завдань дослідження було проведено вивчення частоти звернень пацієнтів із м'язово-суглобовою компресійнодислокаційною дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів серед інших видів дисфункціональних станів СНЩС, проведений аналіз клінічних проявів м'язово-суглобової компресійно-дислокаційної дисфункції скроневонижньощелепних суглобів, вивчені результати електроміографії власне жувальних і скроневих м'язів у здорових та у хворих із м'язово-суглобовою компресійно-дислокаційною дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів різних ступенів тяжкості, проаналізовані результати ультразвукових, променевих та магнітно-резонансних досліджень СНЩС у пацієнтів із м'язово-суглобовою компресійно-дислокаційною дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів різних ступенів тяжкості; розроблена тактика лікування пацієнтів із м'язово-суглобовою компресійнодислокаційною дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів різних ступенів тяжкості з урахуванням особливостей її патогенезу. На підставі аналізу річних звітів КУ ПОЦСКСП, клініки ортопедичної стоматології з імплантологією і кафедри хірургічної стоматології та щелепнолицевої хірургії з пластичною та реконструктивною хірургією голові та шиї за три роки (2015-2018 рр.) серед пацієнтів з дисфункціональними станами СНЩС доведено, що м'язово-суглобова компресійно-дислокаційна дисфункція займає друге місце після оклюзійно-артикуляційної і становить 33,57% від загального числа звернень з патологією СНЩС. З первинно діагностованою компресійно-дислокаційною дисфункцією СНЩС комплексне обстеження і лікування проведено 115 пацієнтам віком від 19 до 45 років, що не мали ортопедичної патології. У 47 (40,87%) з них мав місце легкий, 42 (36,52%) - середній ступень тяжкості, у 26 (22,61%) – важкий ступінь захворювання. З метою диференційної діагностики в наукове дослідження включено 29 пацієнтів із гіпермобільністю суглобових головок та 12 пацієнтів із м'язово-суглобовою контрактурою СНЩС, інтактну групу склали 14 здорових осіб однакової статури і ваги з фізіологічним прикусом у віці 24 – 36 років. Під час обстеження поряд із загально прийнятими методиками клінічного дослідження пацієнтів використовували функціональне дослідження слинних залоз: загальну сіалометрію, сіалометрію привушних слинних залоз; психометричне тестування - ВАШ болю; електроміографію власне жувальних та скроневих м'язів для встановлення ступеня функціональних м'язових порушень; ортопантомографія, прицільна рентгенографія, КТ СНЩС; МРТ суглобів для уточнення анатомічних змін у компонентах СНЩС; фотозйомку обличчя і прикусу досліджуваних. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням пакету програм Microsoft Office Excel в розширенні Real Statistics 2019. Для перевірки розподілу ознак на нормальність використовували критерій Шапіро-Уілкі з наступним попарним порівнянням за критеріями Ст'юдента. При розподілі ознак, які відрізнялися від нормальних, використовували аналіз за методом Хрускала-Уолліса з наступним попарним порівнянням Манна-Уітні. Для аналізу груп до та після лікування використовували критерій Вілкоксона. Автором визначена наукова новизна дослідження: доведено, що серед оклюзійних, посттравматичних, нейрогенних дисфункцій СНЩС, дисфункціональних станів при аномаліях прикусу, гіпермобільності суглобових головок м’язово-суглобова компресійно-дислокаційна дисфункція СНЩС займає провідне місце разом з оклюзійною дисфункцією; уперше доведено, що больовий симптом при м’язово-суглобовій компресійно-дислокаційній дисфункції СНЩС обумовлений явищами компресії однієї з суглобових головок на біламінарну зону з чітко вираженими проявами міалгії. На протилежному боці при цьому визначається неадекватна дислокація допереду суглобової головки; доведено, що при м’язово-суглобовій компресійно-дислокаційній дисфункції СНЩС у пацієнтів спостерігається порушення біоелектричної активності рухових одиниць власне жувальних і скроневих м’язів як на боці компресії, так і на боці дислокації суглобової головки з явищами парадоксальних реакцій; уперше встановлено, що функціональний стан слинних залоз взаємопов'язаний з рівнем больового симптому і м'язової активності у пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів; уперше доведено, що при м’язово-суглобовій компресійно-дислокаційній дисфункції СНЩС, за даними прицільної рентгенографії, комп’ютерної і магніторезонансної томографії, спостерігається різного ступеня асиметрія розташування суглобових головок по відношенню до суглобового горбика і суглобової западині. У частини пацієнтів, ймовірною, причиною м’язовосуглобової компресійно-дислокаційної дисфункції СНЩС може бути асиметрія розмірів і форм суглобових головок нижньої щелепи; встановлено, що в розвитку м’язово-суглобової компресійно - дислокаційної дисфункції СНЩС, при відсутності дефектів і деформації зубних рядів, особливу роль відіграє механічне порушення капсули (за даними МРТ) і одностороннє перевантаження жувальних м’язів; запропонована гіпотеза виникнення м’язово-суглобової компресійно - дислокаційної дисфункції СНЩС; уперше на підставі виявлених ланок патогенезу м’язово-суглобової компресійнодислокаційної дисфункції СНЩС розроблені і впроваджені в практику методи лікування захворювання.Теоретична та практична цінність. Результати клінічних, електрофункціональних, рентгенологічних досліджень пацієнтів із м’язовосуглобовою компресійно-дислокаційною дисфункцією СНЩС мають теоретичне та практичне значення в ортопедичній та хірургічній стоматології, ортодонтії, оториноларингології, рентгенології, невропатології. Виконане дослідження має наукове й практичне значення в диференційно-діагностичному процесі різних дисфункціональних станів СНЩС. Запропонована гіпотеза патогенезу м’язово-суглобової компресійнодислокаційної дисфункції СНЩС доповнює вчення про дисфункціональні стани СНЩС. Розроблений патогенетичний комплекс лікувальних заходів у пацієнтів з різним ступенем важкості м’язово-суглобової компресійно-дислокаційної дисфункції СНЩС довів його достатньо високу ефективність, що дає підставу для його широкого впровадження в клініку.