Вплив ксеногенної трансплантації нативних і трансфікованих геном інтерлейкіна-10 мезенхімальних стовбурових клітин на перебіг експериментального алергічного енцефаломієліту

Abstract

Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) здатні стимулювати олігодендрогенез, секрецію протизапальних цитокінів, впливати на процеси де- і ре мієлінізації у ЦНС при експериментальному алергічному енцефаломієліті (ЕАЕ). Мета роботи: дослідити вплив нативних МСК Вартонових драглів пуповини людини та трансфікованих (МСКТ) геном інтерлейкіна 10 (IЛ-10) на клінічний перебіг ЕАЕ. Об’єкт і методи. Дослідження проведено на 46 білих щурах-самицях вагою 200-230 г. Рецидивуючий перебіг ЕАЕ індукували введенням у подушечки задніх лапок гомогенату спинного мозку щурів з повним ад’ювантом Фрейнда (фірма «SIGMA», USA). Тварин розподілили на 4 групи з різною схемою внутрішньовенного або субокципітального введення ІЛ-10, МСК та МСКТ. Синтез рекомбінантного IЛ-10 та трансфекцію плазмідою, що містить кДНК-овий варіант гена ІЛ-10, в МСК Вартонових драглів пуповини людини 2-го пасажу проведено в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України. Ступінь тяжкості клінічного стану оцінювали в балах. Статистичну обробку даних проводили за допомогою MS Excel 2007 і STATISTICA 6.1. Результати. У тварин всіх експериментальних груп виявлено середню важкість стану (1,3 – 1,8 бали) на піку захворюваності (20 – 22 доба) і хронічний ремітуючий перебіг захворювання. Застосування МСКТ (гр.3), протизапального IL-10 і МСК (гр.4) у різних комбінаціях сприяє повному клінічному одужанню тварин до 32 доби експерименту. Порівняння динамічних рядів засвідчує більшу ефективність застосування на 10 добу внутрішньовенно IL-10 і на 17 добу – МСК з IL-10 та субокципітально МСКТ. Прискорення спаду показника ступеню тяжкості клінічного стану в гр. 3 і 4 на 28 добу становило для обох вищевказаних груп дослідження – 50%.

Мезенхимальные стволовые клетки (МСК) способны стимулировать олигодендрогенез, секрецию противовоспалительных цитокинов, влиять на процессы де- и ремиелинизации в ЦНС при экспериментальном аллергическом энцефаломиелите (ЭАЭ). Цель работы: изучить влияние нативных МСК Вартониевого студня пуповины человека и трансфецированных (МСКТ) геном интерлейкина 10 (ИЛ-10) на клиническое течение ЭАЭ. Объект и методы. Исследования проведены на 46 белых крысах-самках весом 200-230 г. Рецидивирующее течение ЭАЭ индуцировали введением в подушечки задних лапок гомогената спинного мозга крыс с полным адъювантом Фрейнда (фирма «SIGMA», USA). Животных разделили на 4 группы с разными схемами внутривенного или субокципитального введения ИЛ-10, МСК и МСКТ. Синтез рекомбинантного ИЛ-10 и трансфекцию плазмидой, содержащей кДНК-овый вариант гена ИЛ-10, в МСК Вартонового студня пуповины человека 2-го пассажа проведено в Институте молекулярной биологии и генетики НАН Украины. Степень тяжести клинического состояния оценивали в баллах. Статистическую обработку данных проводили с использованием MS Excel 2007 и STATISTICA 6.1. Результаты. У животных всех экспериментальных групп выявлено среднюю тяжесть состояния (1,3 – 1,8 балла) на пике заболевания (20 – 22 сутки) и хроническое реммитирующее течение заболевания. Введение МСКТ (гр.3), противовоспалительного ИЛ-10 и МСК (гр.4) в разных ком- бинациях способствует полному клиническому выздоровлению животных до 32 суток эксперимента. Сравнение динамических рядов свидетельствует о большей эффективности использования на 10 сутки внутривенно ИЛ-10 и на 17 сутки – МСК с ИЛ-10 и субокципитально МСКТ. Ускорение снижения показателя степени тяжести клинического состояния животных в гр. 3 и 4 на 28 сутки составляло – 50%.

The mesenchymal stem cells (MSC) of the Warton’s jelly of the human umbilical cord give immunomodulatory effects, stimulate oligodendrogenesis, secretion of anti-inflammatory cytokines, and decrease demyelinization in the central nervous system in experimental allergic encephalomyelitis (EAE). These properties can be extremely important for the correction of autoimmune states. Aim of the study. To study the influence of the umbilical cord –derived MSC and anti-inflammatory IL-10 on EAE’s course. Object and methods. The study was conducted on 46 white, non-breeding, sexually mature female rats weighing 200-230 g. The recurrent course of the EAE was induced via injection of homogenate of the rat’s spinal cord with Freund’s adjuvant (produced by “SIGMA”, USA) into the hind limb on the plantar surface. Animals were divided into 4 groups with different intravenous or subccipital injection scheme IL-10, MSC and MSCT. All animals were divided into 4 groups depending on the MSC and IL-10 treatment scheme. Synthesis of recombinant IL-10 and transfection with plasmid containing the cDNA variant of the IL-10 gene in MSC of Warton’s jelly of the human umbilical cord dangers of the 2nd passage were conducted at the Institute of Molecular Biology and Genetics of the National Academy of Sciences of Ukraine. The degree of gravity of the clinical condition was evaluated in balls. Statistical processing of the data was performed using MS Excel 2007 and STATISTICA 6.1. Results. In animals of all experimental groups, the average severity of the condition (1.3 – 1.8 points) was found at the peak of the illness (20-22 days) and the chronic remitting course of the disease. In the comparison group (No. 1), the peak of clinical manifestations was observed at 22 days. In rats of group 2 after transplantation of xenogeneous MSCs for 17 days from the induction of EAE, the state deteriorated statistically insignificantly. The peak of clinical manifestations EAE was displaced for 20 days. Next, there was a gradual regress of the EAE clinic with a complete clinical recovery for 32 days. The course of EAE up to the peak of clinical manifestations in group № 4, which received two-stage treatment with interleukin and MSC, similar to the course of EAE in group № 2. However, after subocipital administration of interleukin and MSC at day 17th, the severity of the EAE course increases significantly in the first two days followed by a statistically insignificant faster improvement compared to group № 2. A similar dynamics of recovery is observed in-group № 3, which was introduced with subocipital administration of MSCT. Acceleration of the decline of the indicator of the severity of the clinical condition in groups 3 and 4 was for both of the above-mentioned study groups – 50% on the 28-th day. Conclusions. The use of MSCT, anti-inflammatory IL-10 and MSC in various combinations promotes complete clinical healing of animals up to 32th days of experiment. Comparison of dynamic rows shows a greater efficacy of intravenous use of IL-10 for 10th day and 17th day – of MSC with IL-10 and suboccipital MSCT.