Індекс анальгезії/ноціцепції (ANI) та його кореляція при септопластиці

Abstract

Мета роботи – дослідити кореляцію між ANI та показниками гемодинаміки, рівнем післяопераційного болю за ВАШ, тривалістю анестезії, оперативного втручання, крововтратою, відгуками хірургів та оцінити прогностичну можливість індексу анальгезії/ноціцепції щодо перебігу анестезії, оперативного втручання та рівня післяопераційного больового синдрому. Об’єкт і методи: у даному дослідженні вивчалися показники 116 пацієнтів з викривленням перетинки носу, яким проводилася септопластика в умовах внутрішньовенної анестезії + ШВЛ з місцевою анестезією 2% розчином лідокаїну. Проведено аналіз кореляції за Спірменом між індексом анальгезії/ноціцепції (ANI) та показниками гемодинаміки (СІ, САТ, ЧСС), обсягом інтраопераційної крововтрати, тривалістю анестезії, оцінкою хірургом операційного поля та рівнем болю за ВАШ у післяопераційному періоді. Результати дослідження: виявлена зворотна пропорційна кореляція високого ступеню між ANI і показ- никами гемодинаміки, обсягом крововтрати, тривалістю анестезії на всіх етапах спостереження, починаючи з індукції анестезії і до пробудження пацієнтів і прямо пропорційна кореляція високого ступеню між ANI і оцінкою хірургом операційного поля. Між рівнем ANI протягом анестезії та рівнем больового синдрому за ВАШ на 2-у добу після операції відзначається зворотна пропорційна кореляція середнього ступеню. Галузь використання результатів. Використання ANI можна рекомендувати для впровадження у прак- тичній діяльності при оперативних втручаннях при викривленні носової перетинки для прогнозування рівня больового синдрому у післяопераційному періоді, а також можливо – для прогнозування сприятливого перебігу анестезії та оперативного втручання. Висновки. Підвищення рівня ANI до значень 60-70 на усіх етапах з моменту індукції анестезії та до про- будження хворих достовірно корелює зі зниженням САТ, ЧСС, СІ до нижніх меж норми, обсягу крововтрати, тривалості анестезії та рівня болю за ВАШ на 2-гу добу після оперативного втручання, і – з підвищенням оцінки хірургом операційного поля. Рівень ANI впродовж оперативного втручання може використовуватись для прогнозування рівня больового синдрому у післяопераційному періоді. Підвищення рівня ANI у межах нормальних показників можливо є прогностичним критерієм сприятливого перебігу анестезії та оперативного втручання.

Цель работы – исследовать корреляцию между ANI и показателями гемодинамики, уровнем послеоперационной боли по ВАШ, продолжительностью анестезии, оперативного вмешательства, кровопотерей, отзывами хирургов и оценить прогностическую возможность индекса аналгезии/ноцицепция относительно анестезии, оперативного вмешательства и выраженности послеоперационного болевого синдрома. Объект и методы: в данном исследовании изучались показатели 116 пациентов с искривлением пере- городки носа, которым проводилась септопластика в условиях внутривенной анестезии + ИВЛ с местной анестезией 2% раствором лидокаина. Проведен анализ корреляции по Спирмену между индексом аналгезии/ ноцицепции (ANI) и показателями гемодинамики (СИ, САД, ЧСС), объёмом интраоперационной кровопотери, длительностью анестезии, оценкой хирургом операционного поля и уровнем боли по ВАШ в послеоперационном периоде. Результаты исследования: выявлена обратно пропорциональная корреляция высокой степени между ANI и показателями гемодинамики, объёмом кровопотери, длительностью анестезии на всех этапах наблюдения, начиная с индукции анестезии и до пробуждения пациентов и прямо пропорциональная корреляция высокой степени между ANI и оценкой хирургом операционного поля. Между уровнем ANI в течение анестезии и выраженностью болевого синдрома по ВАШ на 2-е сутки после операции отмечается обратно пропорциональная связь средней степени. Область применения результатов. Использование ANI можно рекомендовать для внедрения в практической деятельности при оперативных вмешательствах при искривлении носовой перегородки для прогнозирования уровня болевого синдрома в послеоперационном периоде, а также возможно – для прогнозирования благоприятного течения анестезии и оперативного вмешательства. Выводы. Повышение уровня ANI до значений – 60-70 на всех этапах наблюдения с момента индукции анестезии и до пробуждения пациентов достоверно коррелирует со снижением САД, ЧСС, СИ до нижних границ нормы, объема кровопотери, продолжительности анестезии и уровня боли по ВАШ на 2-е сутки после оперативного вмешательства, и – с повышением оценки хирургом операционного поля. Уровень ANI в течении оперативного вмешательства может использоваться для прогнозирования уровня болевого синдрома в послеоперационном периоде. Повышение уровня ANI в пределах нормальных показателей возможно является прогностическим критерием благоприятного течения анестезии и оперативного вмешательства.