Вплив глутамату натрію на організм людини і тварин

Abstract

Глутамат натрію застосовується при виробництві продуктів харчування, ліків та кормів для тварин. Найбільша частка спожитого глутамату натрію припадає на населення країни Азії. Ряд авторів повідомляють про позитивний потенціал використання глутамату натрію в медицині. Більшість досліджень щодо впливу глутамату натрію на організм проведено на білих щурах. Існують різні думки щодо екстраполяції результатів дослідів з лабораторними тваринами на людину. Загальний вплив глутамату натрію на організм людини та тварин описано переважно в якості метаболічних порушень. Доведено, що збільшення добової дози споживання глутамату натрію навіть на 1 г суттєво підвищувало ризик розвитку метаболічного синдрому та надмірної ваги у конкретної популяції людей, незалежно від способу харчування та рівня фізичної активності. У лаборатрних тварин відбувалося збільшення маси тіла, ожиріння, розвиток інсулінорезистентності, порушення секреції інсуліну та соматостатину. Зокрема, повідомлялося про зміни біохімічних показників сироватки крові на фоні вживання глутамату натрію. Так, в сироватці крові тварин зростав рівень глюкози, інсуліну, загального холестерину та тригліцеридів, що найчастіше було пов’язане з ураженнями печінки та нирок, зокрема – ниркових канальців. В сечі виявляли глюкозу. Внаслідок виникнення місцевих запальних реакцій у тканинах печінки відбувалася інфільтрація клітинами лімфоїдного ряду, відмічалися ознаки набряку, порушення мікроциркуляції, прогресуючий розвиток гіпоксії тканин, фіброз та жирова декомпозція. В гепатоцитах також реєстрували апоптоз, пікноз ядер, лізис ядерної мембрани, вакуолізацію цитоплазми, набряк мітохондрій, розширення ендоплазматичної сітки та синусоїдних капілярів, дезорганізацію колагенових волокон у позаклітинному просторі. Цікавим є факт зростання рівня проапоптичних білків в тканинах. Доведено, що тривале вживання глутамату натрію напряму впливало на підвищення артеріального тиску у людей та експериментальних тварин, а також викликало функціональні зміни у вигляді аритмій.

Monosodium glutamate is used in the manufacture of food, medicine and animal feed. The largest share of sodium glutamate consumed is in the population of Asia. A number of authors report a positive potential for the use of monosodium glutamate in medicine. Most studies on the effects of monosodium glutamate on the body have been performed in white rats. There are different opinions about the extrapolation of the results of experiments with laboratory animals to humans. The general effect of monosodium glutamate on humans and animals is described mainly as metabolic disorders. It has been proven that increasing the daily dose of monosodium glutamate by even 1 g significantly increased the risk of developing metabolic syndrome and overweight in a specific population, regardless of diet and level of physical activity. In laboratory animals there was weight gain, obesity, development of insulin resistance, impaired secretion of insulin and somatostatin. In particular, changes in serum biochemical parameters have been reported with the use of monosodium glutamate. For example, serum glucose, insulin, total cholesterol, and triglycerides increased in the serum, most commonly associated with liver and kidney damage, particularly in the renal tubules. Glucose was detected in the urine. Due to the occurrence of local inflammatory reactions in the liver tissues, there was an infiltration of lymphoid cells, there were signs of edema, microcirculation disorders, progressive development of tissue hypoxia, fibrosis and fatty decomposition. Hepatocytes also recorded apoptosis, pyknosis of nuclei, lysis of the nuclear membrane, vacuolation of the cytoplasm, edema of mitochondria, dilation of the endoplasmic reticulum and sinusoidal capillaries, disorganization of collagen fibers in the extracellular space. An interesting fact is the increase in the level of proapoptotic proteins in tissues. Prolonged use of monosodium glutamate has been shown to directly increase blood pressure in humans and experimental animals, as well as to cause functional changes in the form of arrhythmias.