Медикаментозно – індуковані гепатотоксичні реакції при проведенні хіміопроменевої терапії у хворих на рак гортані

Abstract

Підвищення ефективності хіміопроменевої терапії обмежене токсичністю її дії, провідним механізмом якої є посилення процесів вільно радикального окислення ліпідів і біополімерів. Основне навантаження по метаболізму радіотоксинів і біотрансформації ксенобіотиків приймає на себе печінка. Головна мішень гепетотоксичності на клітинному рівні – це мітохондріальний апарат, дисфункцію якого визнано вирішальною в реалізації ушкодження гепатоцитів, що призводить до порушення енергоутворення, руйнування цитоскелета і виведення кальцію. У результаті виникають фіброз, дистрофія, запальні процеси у вигляді різних гепатотоксичних синдромів. Мета дослідження – проведення аналізу випадків очікуваних гепатотоксичних реакцій у хворих на рак гортані, які отримували комбіновану хіміопроменеву терапію та розробка заходів їх лікування і профілактики. Оцінку гепатотоксичності проводили за рівнем печінкових трансаміназ, лужної фосфатази і білірубіну в крові. Результати дослідження показали, що незалежно від схеми проведення хіміопроменевої терапії очікувані гепатотоксичні реакції спостерігалися у 15 % онкологічних хворих. Аналіз частоти їх виникнення свідчить про те, що вони залежать не тільки від потенціалу гепатотоксичності конкретного препарату, але й від факторів ризику, до яких належать вік, стать, доза і тривалість приймання препарату, фонові захворювання печінки, взаємодія лікарських засобів. Розроблені диференційовані схеми профілактики і лікування очікуваних гепатотоксиних реакцій при проведенні хіміопроменевої терапії у хворих на рак гортані з моніторингом функціональних проб печінки. У доповіді обговорюється тактика лікаря по запобіганню, лікуванню та контролю очікуваних гепатотоксичних реакцій.