Професійна компетентність на післядипломному етапі освіти лікаря-стоматолога

Abstract

Професія лікаря-стоматолога передбачає широку обізнаність в різних галузях, що зобов'язує його постійно поповнювати і удосконалювати свої знання. Методологічною основою сучасної освіти, в тому числі післядипломної освіти лікарів-стоматологів, є компетентнісний підхід. Компетентності сприяють злиттю всіх дисциплін, що повинно принести користь лікарям і їх пацієнтам.Орієнтована на компетенції освіта (освіта, заснована на компетенціях: competence-based-education - CBE) сформувалася в 70-х роках в Америці в загальному контексті запропонованого Н. Хомським в 1965 р. (Масачусетський університет) поняття «компетенція» стосовно теорії мови та трансформаційної граматики. Асоціацією американських медичних шкіл була створена робоча група з розробки керівництва для вдосконалення медичної освіти в медичних школах США. Спеціальний проект медичних шкіл (The Medical Schools Objective Project, MSOP) сформулював 4 компетенції, про те, що лікар повинен бути альтруїстом, вміти співчувати і бути чесним, володіти хорошими знаннями в галузі медицини та навичками комунікативного спілкування при лікуванні пацієнтів, повинен з почуттям відповідальності ставитися до роботи з людьми для забезпечення здоров'я окремої людини і всього суспільства в цілому. В Канаді поняття компетенції для медичної освіти і практики було дано The Royal College of Physicians and Surgeons of Canada (CanMEDS Project) і включає 7 компетенцій: медична експертиза, комунікативні навички, навики співпраці та управління, адвокат здоров'я (захист прав пацієнтів), науково-дослідна робота та професіоналізм. У Великобританії використовують наступну модель для "результатів навчання", яка заснована на 3 основних аспектах компетенцій лікаря. 1. Що лікар повинен робити. 2. Як лікар підходить до практики медицини. 3. Розвиток індивідуальних характеристик лікаря. Останнє десятиріччя знаменується істотними змінами в галузі оцінки результату і ефективності вищої професійної освіти. Сьогодні педагогічний процес направлений на досягнення особистісно значущих параметрів навчання і виховання. Випускник-стоматолог повинен усвідомлювати і розуміти моральну та етичну відповідальність, пов'язану з наданням допомоги конкретному пацієнту і населенню в цілому, а також орієнтуватися в нормативних документах, поширених на стоматологічну практику. Основна компетенція лікаря-стоматолога – управління процесом надання медичної допомоги. Для розвитку професійної компетентності кафедрою дитячої стоматології факультету післядипломної освіти ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» в області особистісно-орієнтованої взаємодії використовуються заняття з аналізу різних видів консультування, що застосовуються у практиці лікаря-стоматолога, спостереження, відеозапису прийому лікаря, комунікативні тренінги, лікарські конференції з проблем та стилістики спілкування в медичній практиці. В результаті, лікар-інтерн, а тим більш лікар-курсант повинен продемонструвати здатність вирішувати проблеми пацієнта, встановлювати з ним довірчі відносини, вміти надати ефективну стоматологічну допомогу. Необхідним компонентом формування професійної компетентності лікаря-стоматолога є розвиток комунікативного компоненту, який проявляється в умінні встановлювати міжособові зв'язки, вибирати оптимальний стиль спілкування в різноманітних ситуаціях професійної діяльності, володіти способами вербального і невербального спілкування. Особливо вагому роль комунікативні здібності лікаря відіграють при лікуванні маленьких пацієнтів, тому що, необхідно встановити контакт не тільки з дитиною, а й з батьками, які дуже часто ставляться упереджено до всіх дій лікаря. Характерною рисою дитини є лабільність її емоцій, що являється значною перешкодою у встановленні комунікативних відносин при стоматологічних втручаннях, які супроводжуються відчуттям емоційного напруження, страху. Дієвість феномену професійної компетентності обумовлює цілеспрямоване, активне використання отриманих знань, сформованих умінь, навиків в професійній діяльності, як вкрай необхідних складових пізнання і розвитку професійної культури, самовиховання, самовдосконалення. Лікар XXI століття – це компетентний фахівець, що вміє працювати у команді, володіє знаннями психології, юридичних основ медичного права, іноземної мови, навичками роботи на комп'ютері, приймає рішення на основі принципу доказової медицини. Використання компетентнісного підходу в післядипломній освіті лікарів-стоматологів дозволяє наблизитися до виконання наведених вище умов.