Сучасні хондропротектори у лікуванні остеоартриту

Abstract

Вступ. Остеоартрит – це хронічне прогресуюче дегенеративне захворювання цілого суглоба, яке вражає суглобовий хрящ, субхондральну кістку, зв’язки, капсулу та синовіальну оболонку. Остеоартрит раніше вважався механічним захворюванням зносу, що спричиняє дегенерацію хряща, а тепер зрозуміло, що взаємозв’язок між різними структурами суглобів і місцевим запаленням є центральним аспектом основної патофізіології. За останні 20 років було досягнуто значного прогресу в дослідженні остеоартриту; однак багато питань залишаються без відповіді через складність патофізіології остеоартриту. Остеоартрит належить до хвороб з дуже високим рівнем коморбідності, оскільки похилий вік – найбільш вагомий чинник серед усіх факторів ризику його розвитку. Причому встановлено, що у пацієнтів з остеоартритом значно вищий ризик розвитку коморбідних станів, ніж у пацієнтів, які ним нестраждають. Матеріали і методи. Дослідження проведено на базі ревматологічного центру Комунального підприємства «Полтавська обласна кінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Обстежено і проліковано 150 хворих на остеоартрит в період загострення у віці 41-73 років, серед яких жінок було 97 (64,67%), чоловіків 53 (35,33%) в поєднанні з коморбідною патологією (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хвороби органів травлення, дихання, ендокринної, сечостатевої систем). Рентгенологічно у всіх пацієнтів виявлено ІІ-IІІ стадії уражень суглобів за класифікацією J.H. Kellgren, J.S. Lawrence. Давність захворювання на остеоартроз складала 5-19 років. Верифікацію клінічного діагнозу остеоартрит здійснювали за рекомендаціями EULAR(2018) на основі даних клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень. Клінічні діагнози коморбідних станів встановлювалися згідно з відповідними наказами МОЗ України та підтверджені профільними фахівцями. Пацієнтам призначалося стандартне лікування: нестероїдні протизапальні препарати, хондропротектори (хондроїтин сульфат або Алфлутоп), гастропротектори, місцеве лікування згідно з наказом МОЗ України № 676 від 12.10.2006 року з фаху “Ревматологія”. При необхідності додатково за рекомендаціями фахівців призначалися медикаменти з приводу лікування коморбідних патологій (гіпотензивні, антиішемічні, антидіабетичні, гіполіпідемічні). Перед початком лікування після обстеження хворих при встановленні клінічного діагнозу: остеоартрит при необхідності нами проводилося виключення у хворих тромбофлебіту – з призначення коагулограми, ультразвукового дослідження судин нижніх кінцівок з подальшою консультацією судинного хірурга. При встановленному клінічному діагнозі: тромбофлебіт нижніх кінцівок, хворим у якості хондропротектора призначався Алфлутоп 1,0 мл по 1 мл внутрішньо-м’язево 1раз на добу, 20 днів. Хворі без ознак тромбофлебіту нижніх кінцівок отримували хондроїтин сульфат 2,0 мл по 2 мл внутрішньом’язево 1 раз на добу, 20 днів. Схему призначення даних хондропротекторів хворі отримували 1 раз в 6 місяців. Результати. Висвітлені дані літератури щодо повного розуміння лікування хворих на остеоартрит з комор бідною; патологією, дозволять створити цільову ефективну терапію з врахуванням призначення відповідного хондропротектора в залежності від анамнезу хвороби, коморбідного стану хворого. Даний підхід у лікуванні хворих сприяв подовженню ремісії основного захворювання та коморбідної патології, зменшенню частоти госпіталізації та скорочення стаціонарного лікування на 2-3 дні. Висновки. Запропонований підхід у лікуванні хворих на остеоартрит з коморбідною патологією, особливості призначення хондропротекторів з високою прогностичною цінністю в подовженні ремісії остеоатриту та супутніх захворювань покращить їх практичне застосування.

Introduction. Osteoarthritis is a chronic progressive degenerative disease of the entire joint that affects the articular cartilage, subchondral bone, ligaments, capsule and synovial membrane. Osteoarthritis was previously considered as a mechanical wear-and-tear disease causing degeneration of cartilage, but at present it is clear that the relationship between various joint structures and local inflammation is a central aspect of the underlying pathophysiology. Over the past 20 years, significant progress has been made in osteoarthritis research; however, many questions remain unanswered due to the complexity of the pathophysiology of osteoarthritis. Osteoarthritis is a condition characterized by a high level of comorbidity, primarily due to advanced age being the most influential factor among all the risk factors associated with its development. Additionally, research indicates that individuals with osteoarthritis face a significantly elevated risk of developing comorbid conditions compared to those without this disease. Objectives. This study aims at summarizing the most promising therapeutic approaches using chondroprotectors (chondroitin sulfate, Alflutop) in the treatment of patients with osteoarthritis and comorbid pathologies based on the latest pharmacological achievements in the therapy of osteoarthritis. Materials and methods. The study was conducted at the Rheumatology Center of M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Hospital. 150 patients with osteoarthritis in the period of exacerbation aged 41-73 were examined and received therapy. Among them there were 97 (64.67%) women and 53 (35.33%) men having comorbid diseases (arterial hypertension, coronary heart disease, diseases of the digestive, respiratory endocrine, genitourinary systems). Radiologically, all patients showed II-III stages of joint lesions according to the Kellgren-Lawrence classification. The history of osteoarthritis lasted 5-19 years. Verification of the clinical diagnosis of osteoarthritis was carried out according to the recommendations of EULAR (2018) based on the findings of clinical, laboratory and instrumental studies. Clinical diagnoses of comorbid conditions were established in accordance with the relevant orders of the Ministry of Health of Ukraine and confirmed by specialists. The patients received standard therapy: non-steroidal anti-inflammatory drugs, chondroprotectors (chondroitin sulfate or Alflutop), gastroprotectors, local treatment according to the order of the Ministry of Health of Ukraine No. 676 dated 12.10.2006, Specialty "Rheumatology". If necessary, additional medications for the treatment of comorbid pathologies (hypotensive, anti-ischemic, anti-diabetic, hypolipidemic) were prescribed according to the recommendations of specialists. Prior to beginning the treatment course and following the examination of patients to establish a clinical diagnosis of osteoarthritis, we conducted a thorough assessment to rule out thrombophlebitis. This involved a coagulogram, an ultrasound examination of the lower extremity vessels, and consultation with a vascular surgeon when necessary. In cases where thrombophlebitis of the lower extremities was clinically diagnosed, patients were prescribed Alflutop in a dose of 1.0 ml intramuscularly once a day for 20 days as a chondroprotective agent. For patients without signs of lower extremity thrombophlebitis, chondroitin sulfate was administered in a dose of 2.0 ml intramuscularly once a day for 20 days. The administration of these chondroprotective agents followed a schedule of once every 6 months for the patients. Results. The literature regarding the complete understanding of the treatment of patients with osteoarthritis with comorbid pathology enabled us to elaborate a targeted effective therapy taking into account the appointment of the appropriate chondroprotector based on the anamnesis of the disease and the comorbid condition. This therapeutic approach contributed to prolonging the remission of the underlying disease and comorbid pathology, reducing the frequency of hospitalization and shortening the inpatient treatment by 2-3 days. Conclusions. The proposed approach in the treatment of patients with osteoarthritis and comorbid pathology,