Results of the study of the structural and functional parameter of periodontal status according to digital radiography

Abstract

Timely diagnosis of complications that may affect periodontal tissues and cause complications is an important point that gives a good clinical effect of dental care at the initial admission and in the long term. When treatment is effective, complications can sometimes develop that are difficult to detect clinically. Comparison of computed tomography (CT) and orthopantomography (OPTG) data showed that the three-dimensional image significantly visualizes the X-ray image in periodontal disease by determining the condition of alveolar shoots in any part of the jaws. Only CT scans can objectively assess the condition of bone tissue in all areas and directions. A comparison of CT and orthopantomography data showed that the three-dimensional image significantly objectifies the radiological picture of periodontal disease by detecting the condition of the vestibular and oral cortical plates in any part of the dentition. At the same time, only according to the CBCT an objective assessment of bone resorption in the vestibulo-oral direction is reliable

Важливою задачею лікаря-стоматолога є попередження ускладнень, які виникають після лікування, в тому числі протезування і можуть сприяти розвитку пародонтологічних ускладнень. Методика, що дає можливість бачити тканини у тривимірному зображенні, області яка досліджується, при цьому доза опромінення є мінімальною – це конусно-променева комп’ютерна томографія (КПКТ). Нами використовувалась програма EzD2009 і базовий інтерфейс, для роботи в опції МPR (multiplenar reformation) – мультипленарна візуалізація трьохплощинного зображення. Статистичний аналіз проведено з використанням програмного забезпечення MS Excel Office 2016 та EZR 1.34. Значення обстежуваного показника з медіальної сторони складало мінімально 0,9 мм та максимально 9,3 мм, з дистальної – 0,7 та 7,1 мм, з вестибулярної – 0,3 та 7,7 мм, з оральної – 0,6 та 9,2 мм відповідно. Медіані значення оцінки резорбції кісткової тканини на медіальній поверхні складали 1,2 (1,1-3,1) мм, на дистальній – 0,9 (0,8-2,8) мм, на вестибулярній – 1,3 (0,3-2,7) мм, а на оральній – 0,7 (0,6-3,3) мм. Середнє значення резорбції кісткової тканини альвеолярного відростка з медіальної сторони складало 1,84±0,23 мм, з дистальної – 1,49±0,17 мм, з вестибулярної – 2,87±0,20 мм, а з оральної 2,88±0,22 мм. При цьому показник резорбції кісткової тканини з медіальної сторони був статистично значимо нижчим порівняно з таким на вестибулярній (р=0,010) та оральній (р=0,008) поверхнях, та не відрізнявся від такого з дистальної сторони (р=0,612). Значення оцінюваного параметра з дистальної сторони опорного зуба було також значуще нижчим порівняно з вестибулярною (р=0,006) та оральною (р=0,005) поверхнями. Статистично значущих відмінностей між показниками вестибулярної та оральної поверхонь не виявлено (р=0,913). Результати які ми отримали використовуючи КПКТ вказують на суттєву резорбцію кісткової тканини альвеолярного відростка щелепи із різницю показників з медіальної, дистальної та вестибуло-оральної сторін. Подальше детальне вивчення цього показника є достовірним фактором в діагностиці змін у пародонті у пацієнтів з незнімними металокерамічними конструкціями, що дозволяє нам виявити більш виражені зміни на різних поверхнях навколо зуба. Перспективою подальших досліджень є порівняльній аналіз оцінки результатів резорбції альвеолярних відростків верхньої і нижньої щелеп, за даними КПКТ, у пацієнтів, що користуються металокерамічними протезами у фронтальних і бокових відділах та вітальними зубами.