Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/23310
Назва: Оптимізація визначення компонентів кардіореабілітації у пацієнтів з кардіохірургічною патологією
Інші назви: Optimization of the determination of the cardiac rehabillitation of patients with cardiovascular surgical pathology
Автори: Кіруша, Ірина Сергіївна
Шапошник, Ольга Анатоліївна
Приходько, Наталія Петрівна
Kirusha, I. S.
Shaposhnyk, O. A.
Prykhodko, N. P.
Дата публікації: 2024
Видавець: Полтавський державний медичний університет
Бібліографічний опис: Кіруша І. С. Оптимізація визначення компонентів кардіореабілітації у пацієнтів з кардіохірургічною патологією / І. С. Кіруша, О. А. Шапошник, Н. П. Приходько // Кіруша І. С. Оптимізація визначення компонентів кардіореабілітації у пацієнтів з кардіохірургічною патологією / І. С. Кіруша ; наукові керівники : О. А. Шапошник, Н. П. Приходько // IMEDSCOP 2024 : abstract book of 5rd International Medical Students Conference in Poltava of Poltava State Medical University, Poltava, 28th March 2024. – Poltava, 2024. – P. 9–10.
Короткий огляд (реферат): Актуальність: сьогодні надзвичайно актуальним є питання реабілітації кардіологічних хворих у післягострому періоді. Протягом тривалого часу програма медичної реабілітації на поліклінічному етапі проводилася переважно для пацієнтів з неврологічною та ортопедичною патологією. У 2023 році до неї додали нозології кардіологічного та пульмонологічного профілю. Наразі, медична реабілітація надається хворим після інфаркту міокарда, аортокоронарного втручання, стентування та протезування клапанів серця. Нагальним питанням залишається оцінка ефективності проведених реабілітаційних заходів. На сьогоднішній день немає чітких алгоритмів визначення показників повсякденного функціонування, самообслуговування, побутового життя, собільності та загального стану здоров'я. Мета роботи: порівняти відповідність складових опитувальників SF-36 та анкети EQ-5D та компонентів індивідуальних реабілітаційних планів та визначити можливість застосування їх для оцінки компонентів кардіореабілітації. Матеріали та методи: для дослідження було залучено 51 пацієнт, серед яких 18 пацієнтів після аортокоронарного шунтування та 33 пацієнта після стентування. Серед пацієнтів було 21 (41,2%) жінка, середній вік (58 рік ± 6,7 р.) і 30 (58,8%) чоловіків, середній вік (51 років ± 5,8 р.). Дані індивідуальних реабілітаційних планів з програми Doctor Eleks EHealth та медичної реабілітації були використані для порівняння. Обрахунок статичних даних та мультиваріантний аналіз проводився у програмі SAS (Statistical Analysis Software)
Ключові слова: кардіореабілітація
опитувальник SF-36
анкета стану здоров'я EQ-5D
індивідуальний реабілітаційний план
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/23310
Розташовується у зібраннях:IMEDSCOP 2024
Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 1



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.