Оптимізація визначення компонентів кардіореабілітації у пацієнтів з кардіохірургічною патологією

Abstract

Актуальність: сьогодні надзвичайно актуальним є питання реабілітації кардіологічних хворих у післягострому періоді. Протягом тривалого часу програма медичної реабілітації на поліклінічному етапі проводилася переважно для пацієнтів з неврологічною та ортопедичною патологією. У 2023 році до неї додали нозології кардіологічного та пульмонологічного профілю. Наразі, медична реабілітація надається хворим після інфаркту міокарда, аортокоронарного втручання, стентування та протезування клапанів серця. Нагальним питанням залишається оцінка ефективності проведених реабілітаційних заходів. На сьогоднішній день немає чітких алгоритмів визначення показників повсякденного функціонування, самообслуговування, побутового життя, собільності та загального стану здоров'я. Мета роботи: порівняти відповідність складових опитувальників SF-36 та анкети EQ-5D та компонентів індивідуальних реабілітаційних планів та визначити можливість застосування їх для оцінки компонентів кардіореабілітації. Матеріали та методи: для дослідження було залучено 51 пацієнт, серед яких 18 пацієнтів після аортокоронарного шунтування та 33 пацієнта після стентування. Серед пацієнтів було 21 (41,2%) жінка, середній вік (58 рік ± 6,7 р.) і 30 (58,8%) чоловіків, середній вік (51 років ± 5,8 р.). Дані індивідуальних реабілітаційних планів з програми Doctor Eleks EHealth та медичної реабілітації були використані для порівняння. Обрахунок статичних даних та мультиваріантний аналіз проводився у програмі SAS (Statistical Analysis Software)