The Effectiveness of Physical Factors in the Treatment of Compression-Dislocation Dysfunction of the Temporomandibular Joint

Abstract

Целью исследования явилась клинико-функциональная оценка эффективности применения физических факторов в лечении больных компрессионно-дислокационной дисфункцией височно-нижнечелюстного сустава. Под наблюдением находились две группы больных. Всем больным проводили репозицию суставных головок нижней челюсти. Пациентам основной группы назначали вибрационный массаж всех жевательных мышц, турманиевую керамику на область сустава и локальную лечебную физкультуру. Пациентам контрольной группы делали только лидокаиновую блокаду периартикулярной зоны 2 раза в неделю. Эффективность лечения оценивали на восьмые сутки после начала лечения по данным биоэлектрической активности собственно-жевательных и височных мышц, интенсивности боли в системе Visual Analog Scale, результатам клинического обследования. У большинства больных основной группы после лечения данные электромиографии приближались к норме, явления дисфункции височно-нижнечелюстных суставов были купированы. В контрольной группе полного восстановления функциональной активности мышц не наступало. Включение в комплекс лечебных мероприятий вибрационного массажа, турманиевой керамики и локальной лечебной физкультуры пациентам с дисфункцией височно-нижнечелюстных суставов обеспечивает положительный эффект; The aim of the study was aimed at the clinical and functional evaluation of the effectiveness of the use of physical factors in the treatment of patients with compression-dislocation dysfunction of the temporomandibular joint. Two groups of patients were under observation. All patients underwent a reposition of the articular heads of the lower jaw. The patients of the main group were given a vibratory massage of all the masticatory muscles, turmany ceramics on the joint area and local therapeutic exercise. Patients of the control group did only lidocain blockade of the periarticular zone 2 times a week. The effectiveness of treatment was assessed on the eighth day after the start of treatment according to the bioelectrical activity of self-chewing and temporal muscles, pain intensity in the Visual Analog Scale system, and clinical examination results. In most patients of the main group after treatment, the data of electromyography were approaching the norm, the dysfunction of temporomandibular joints was stopped. In the control group, complete restoration of functional muscle activity did not occur. Inclusion in the complex of therapeutic measures of vibrational massage, tourmaline ceramics and local therapeutic physical training to patients with dysfunction of temporomandibular joints provides a positive effect; Метою дослідження була клініко-функціональна оцінка ефективності застосування фізичних чинників в лікуванні хворих компрессионно-дислокаційної дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба. Під спостереженням знаходилися дві групи хворих. Всім хворим проводили репозицію суглобових головок нижньої щелепи. Пацієнтам основної групи призначали вібраційний масаж всіх жувальних м'язів, турманієву кераміку на область суглоба і локальну лікувальну фізкультуру. Пацієнтам контрольної групи робили тільки лідокаіновий блокаду періартікулярний зони 2 рази в тиждень. Ефективність лікування оцінювали на восьму добу після початку лікування за даними біоелектричної активності власне-жувальних і скроневих м'язів, інтенсивності болю в системі Visual Analog Scale, результатами клінічного обстеження. У більшості хворих основної групи після лікування дані електроміографії наближалися до норми, явища дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів були куповані. У контрольній групі повного відновлення функціональної активності м'язів не було між ними. Включення в комплекс лікувальних заходів вібраційного масажу, турманієвої кераміки та локальної лікувальної фізкультури пацієнтам з дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів забезпечує позитивний ефект;