Зубной налет. Исследование значимости

Abstract

Работа посвящена анализу доступных авторам исследований орального биотопа. Указывается, что большое число исследований нормальной микрофлоры человеческого организма привело к изменению приоритетов в отношении к ней. В частности, современные представления о нормальной микрофлоре организма позиционируют ее как экстракорпоральный орган, включенный в интегральную часть организма. Рассмотрен вопрос об участии дентального биотопа в инициации одонтопатологий, заболеваний пародонта и возникшей в связи с этим классификации микробов-патогенов. На основе исследований кафедры терапевтической стоматологии УМСА указывается, что обнаруженная антропологами несовместимость между кариесом зубов и воспалением пародонта (антагонизм Дюбуа), в настоящее время изменяется. Такая эволюция в проявлении указанных оральных патологий может быть связана с модификациями в дентальном биотопе. Указывается на тот факт, что изменения в дентальном биотопе совпадают с изменениями в других системах организма и проявлениями заболеваний в полости рта. Указывается, что дальнейшее изучение дентального биотопа привело к появлению новых клинических и лабораторных методов его исследования. На основании проведенного анализа заключается, что роль связей внутри биотопов организма-хозяина и между ними является недооцененной и малоизученной, хотя именно она должна влиять в большей мере на взаимоотношения между структурой и функцией организма в условиях нормы и патологии. Предполагается, что первостепенным в исследовании биотопов должно быть изучение функционирования, которое может изменяться в силу трансформации экологической ситуации. Показано, что выяснение функциональных связей между представителями биотопов должно повлечь за собой появление новых методов изучения и способов воздействия на микробиомы ; Робота присвячена аналізу доступних авторам досліджень орального біотопу. Вказується, що велике число досліджень нормальної мікрофлори людського організму привело до зміни пріоритетів у ставленні до неї. Зокрема, сучасні уявлення про нормальну мікрофлору організму позиціонують її як екстракорооральний орган, включений в інтегральну частину організму. Розглянуто питання про участь дентального біотопу в ініціації одонтопатологій, захворювань пародонту і виникла в зв’язку з цим класифікації мікробів-патогенів. На основі досліджень кафедри терапевтичної стоматології УМСА вказується, що виявлена антропологами несумісність між карієсом зубів і запаленням пародонту (антагонізм Дюбуа), в даний час змінюється. Така еволюція в прояві зазначених оральних патологій може бути пов’язана з модифікаціями в дентальної біотопі. Вказується на той факт, що зміни в дентальної біотопі збігаються зі змінами в інших системах організму і проявами захворювань в порожнині рота. Вказується, що подальше вивчення дентального біотопу призвело до появи нових клінічних та лабораторних методів його дослідження. На підставі проведеного аналізу полягає, що роль зв’язків всередині біотопів організму-господаря і між ними є недооціненою і маловивченою, хоча саме вона повинна впливати в більшій мірі на взаємини між структурою і функцією організму в умовах норми і патології. Передбачається, що першорядним в дослідженні біотопів має бути вивчення функціонування, яке може змінюватися в силу трансформації екологічної ситуації. Показано, що з’ясування функціональних зв’язків між представниками біотопів має спричинити за собою появу нових методів вивчення і способів впливу на мікробіоми ; Currently, the normal microflora is considered to be the open biocenosis of the microorganisms occurring in a healthy host organism. This biocenosis is physiological and helps to maintain the healthy status of the body, as well as its proper physiological functioning. However, reducing the body resistance may initiate the complications caused by the microbiocenoses representatives in the course of various human diseases. The representatives of microbiocenoses themselves become the etiological factor of disease state, including dental caries and periodontal diseases. Considering the high prevalence of the mentioned pathologies among the human representatives, they become of the great social significance. Particularly, at the present stage of human development, the ambiguity in the microflora functionality causes its multiple evaluations in medical specialists and representatives of other fields of science. The controversial and unclear aspects in the study of microbiocenoses, as well as the unexplored gaps in this field make it relevant to conduct the further research of biotopes. The microflora species composition of the oral cavity varies throughout the life of the individual. The primary penetration of bacteria into the oral cavity occurs when the fetus passes through the birth canal. The initial microflora is already replaced on 2-7 day by bacteria living in the oral cavity of mother and maternity unit staff. During the first months of life, aerobes and facultative anaerobes predominate in the oral cavity of the child. It is explained by the absence of the teeth rows in babies, necessary for obligate anaerobes existence. Teeth eruption causes the sharp changing in the qualitative composition of microorganisms characterized by the appearance and rapid increase in the number of obligate anaerobes. At the same time, the distribution of microorganisms and “colonization” of the oral cavity according to the anatomical features of the certain biotopes occur. In this case, the numerous microsystems with the relatively stable microbiocenoses are formed. Spirochetes and bacteroids appear in the oral cavity only nearly 14 years of age, which is associated with the age-related changes in the body endocrine profile. The human immune system becomes mature by this time. During this period, the risk of gingivitis and various types of stomatitis increases. The changes in the oral cavity microflora of adults occur either in case of dental diseases, or as a result of the teeth loss and their replacement with the dental prostheses, or in systemic diseases accompanied by disbacteriosis. Considering the above mentioned, it can be noted that the role of the biotopes links inside the host organism and between them is underestimated and poorly studied, although it should greatly influence on the relations between the structure and functioning of the body in normal and pathological conditions. Therefore, it can be assumed that the primary aim of the biotopes study is the functioning investigation, which is changing due to the ecological transformations, and also affects the organism morphology and its changes. In turn, determining the functional links between the biotopes representatives provides the new methods and means implementation influencing microbioms.