Семантико-морфологічна специфіка неузгодженого означення у перекладі роману Елізи Ожешко «Над Німаном»

Abstract

Стаття стосується семантико-морфологічної специфіки неузгодженого означення в перекладі роману Елізи Ожешко «Над Німаном». Названі частини мови, які відіграють роль неузгодженого означення. Це в першу чергу іменники. Вони мають форму родового, знахідного, орудного та місцевого відмінка. Подані імена вчених, які працюють над проблемою дослідження. У статті зроблений висновок про те, що в романі Елізи Ожешко «Над Німаном» у ролі неузгодженого означення найчастіше представлено форми іменника в родовому відмінку без прийменника та в орудному відмінку. Зокрема іменникові форми родового відмінка без прийменника найчастіше мають значення джерела звуку. Інфінітив як неузгоджене означення не часто репрезентований у романі. Прислівник ужитий у функції неузгодженого означення в романі найрідше.; The article deals with the semantic-morphological specification of the uncoordinated attribute in the translation of the novel by Eliza Ozeshko «Over Niman». The function of an uncoordinated attribute is characteristic of nouns are considered. These are nouns in the genitive case, accusative case, instrumental case and locative case. An uncoordinated attribute are also expressed by infinitives and adverbs. The names оf scientists involved in the problem of the semantic-morphological specification of the uncoordinated attribute are given in this article. The article concludes that in the novel by Eliza Ozeshko «Over Niman» uncoordinated attribute often represents the forms of the noun in the generic case without preposition and in the instrumental case are underlined. In particular, the noun forms of generic case without a preposition often represent a sound source. Infinitive as the uncoordinated attribute is not often represented in the novel. The adverb is most rarely used in the novel as theuncoordinated attribute.; Статья касается семантико-морфологической специфики несогласованного определения в переводе романа Элизы Ожешко “Над Неманом». Названы части речи, которое играют роль неопределенного определения. Это, в первую очередь, имена существительные. Они использованы в родительном, винительном, творительном и предложном падежах. Представлены имена ученых, которые работают над проблемой исследования. В статье сделан вывод о том, что в романе Элизы Ожешко «Над Неманом» наиболее частыми являются формы имени существительного в родительном падеже без предлога. В частности, эти формы родительного падежа без предлога чаще всего имеют значение источника звука. Инфинитив в функции несогласованного определения не часто репрезентирован в романе. Наречие как несогласованное определение использовано в романе реже всего.