Особливості лікування жінок старших вікових груп, хворих на остеоартрит з коморбідною патологією

Abstract

Остеоартрит (ОА) - найпошириніше вікзалежне захворювання опорно-рухового апарату з високим рівнем коморбідності, яка поєднується з кардіо- , цереброваскулярними захворюваннями, а у жінок постменопауазального віку також є проблеми ефективного лікування даної патології з врахуванням поліпрагмазії і побічних ефектів від лікарських засобів. Мета – оцінити схему комбінованого лікування даної категорії хворих жінок на ОА з коморбідною патологією з включенням хондропротекторів: хондроїтину сульфат (Хондросат, Україна), глюкозаміну сульфат (Глюкосат, Україна), глюкозаміну гідрохлорид в поєднанні з хондроїтина сульфатом (Артифлекс плюс, Україна) та вазару, моксониду, тризипину, армадину, розарту, цефавори. Матеріали та методи дослідження. У проведеному проспективному мультицентровому дослідженні на базі кафедри сімейної медицини і терапії Української медичної стоматологічної академії» в ревматологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім.. М.В. Скліфосовського брали участь 48 амбулаторних та стаціонарних пацієнтів - жінок віком 52–74 років із первинним гонартрозом ІІ–ІІІ рентгенологічної стадії по Kellgren і Lawrence в поєднанні з коморбідною патологією ( АГ, ІХС, дифузний кардіосклероз), які знаходилися під динамічним спостереженням протягом 12 місяців. Результати. Аналізуючи якість комбінованої терапії у жінок старших вікових груп хворих на ОА в поєднанні з коморбідною патологією протягом 12-місячного спостереження, ми виявили, що кращі результати лікування були у хворих, які отримували ампуловані та пероральні форми хондропротекторів. Протягом дослідження виявлено значний клінічний ефект при прийомі хондропротекторів у хворих на ОА з коморбідною патологією, що проявилося покращенням таких клінічних показників, як індекс Лекена та WOMAC. Через 6 місяців лікування було досягнуто достовірного зниження сумарного функціонального індексу Лекена (10,28± 2,15) з показником p<0,0001 у хворих основної групи (ОГ), які приймали ондропротектори (p<0,0001), порівняно з показником контрольної групи (КГ) (12,01±2,10). Достовірне зниження індексу Лекена в ОГ також спостерігалося через 12 місяців від початку дослідження (p<0,0006), що свідчить про наявність тривалого ефекту післядії при прийомі комбінованої терапії в ОГ. Також спостерігалося зниження вираженості болю у спокої та при рухах, обмеження в щоденній діяльності за анкетою WOMAC через 6 міс від початку лікування в обох групах, але в ОГ достовірно більш значуще. Сумарний показник анкети WOMAC через 6 міс від початку дослідження в ОГ (702,02±203,65) був значно нижчим (p<0,0001), ніж у КГ (831,52±179,78). Цей показник через 12 місяців в ОГ (786,94±189,32) був також достовірно нижчим (p<0,0004), ніж у КГ (933,05±210,06); Остеоартрит (ОА) - распространенное возрастзависимое заболевание опорнодвигательного аппарата с высоким уровнем коморбидности, которая сочетается с кардио-, цереброваскулярными заболеваниями, а у женщин посменопауазального возраста также есть проблемы эффективного лечения данной патологии с учетом полипрагмазии и побочных эффектов от лекарственных средств. Цель - оценить схему комбинированного лечения данной категории больных женщин ОА с коморбидной патологией с включением хондропротекторов: хондроитина сульфат (Хондросат, Украина), глюкозамина сульфат (Глюкосат, Украина), глюкозамина гидрохлорид в сочетании с хондроитина сульфатом (Артифлекс плюс, Украина) и вазарa, моксонидa, тризипинa, армадинa, розартa, цефаворы. Материалы и методы исследования. В проведенном проспективном мультицентровом исследовании на базе кафедры семейной медицины и терапии Украинской медицинской стоматологической академии в ревматологическом отделении Полтавской областной клинической больницы им. Н.В. Склифосовского принимали участие 48 амбулаторных и стационарных пациентов - женщин в возрасте 52-74 лет с первичным гонартрозом II-III рентгенологической стадии по Kellgren и Lawrence в сочетании с коморбидной патологией (артериальной гипертензией, ишемической болезнью сердца, диффузным кардиосклерозом), которые находились под динамическим наблюдением в течение 12 месяцев. Результаты. Анализируя качество комбинированной терапии у женщин старших возрастных групп больных ОА в сочетании с коморбидной патологией в течение 12 месячного наблюдения, мы обнаружили, что лучшие результаты лечения были у больных, получавших ампулованные и пероральные формы хондропротекторов. В течение исследования выявлен значительный клинический эффект при приёме хондропротекторов у больных ОА с коморбидной патологией, который проявился улучшением таких клинических показателей, как индекс Лекена и WOMAC. Через 6 месяцев лечения было достигнуто достоверное снижение суммарного функционального индекса Лекена (10,28 ± 2,15) споказателем (p <0,0001) у больных основной группы (ОГ), принимавших хондропротекторы (p <0,0001) по сравнению с показателем контрольной групы (КГ) (12,01 ± 2,10). Достоверное снижение индекса Лекена в ОГ также наблюдалось через 12 месяцев от начала исследования (p=0,0006), что свидетельствует о наличии длительного эффекта последействия при приеме комбинированной терапии в ОГ. Также наблюдалось снижение выраженности боли в покое и при движении, ограничение в ежедневной деятельности по анкете WOMAC через 6 мес от начала лечения в обеих группах, но в ОГ достоверно более значимое. Суммарный показатель анкеты WOMAC через 6 мес. от начала исследования в ОГ (702,02 ± 203,65) был значительно ниже (p <0,0001), чем в КГ (831,52 ± 179,78). Этот показатель через 12 месяцев в ОГ (786,94 ± 189,32) был также достоверно ниже (p <0,0004), чем в КГ (933,05 ± 210,06); Osteoarthritis is the most prevalent age-related disease of muscular-skeletal system characterised by high level of comorbidity as it is associated with cardiovascular and cerebrovascular diseases. Clinicians face the challenge in choosing more effective way of managing this pathology for post-menopausal women, taking into account polypragmasia and possible side effects of pharmacological agents. The aim of this study is to evaluate a new combination of drugs in complex management of women suffering from osteoarthritis associated with comorbid conditions by including chondroprotectors: chondroitine sulphatis (Chondrosat, Ukraine), glucosamine sulfatis (Glucosat, Ukraine), glucosamine hydrochlorid in combination with chondroitine sulfatis (Artiflex Plus, Ukraine) and Vasar, Moxonidine, Trizipin, Armadin, Rosart, Cephavora. Material and methods. The prospective multicentre study was performed on thre basis of the Department of Family Medicine and Therapy of Ukrainain Medical Stomatological Academy, Rheumatology Department of М.V. Sklifosovskyi Poltava Regional Clinical Hospital. The study enrolled 48 female in- and out-patients aged 52-74 years diagnosed to have primary gonarthrosis (ІІ–ІІІ X-Ray stage by Kellgren and Lawrence classification) and comorbidities including arterial hypertension, coronary arteries disease, diffuse cardiosclerosis. Follow-up period lasted 12 months. Results. By analyzing the effectiveness of combined treatment during 12-months period in aged women with osteoarthrosis and comorbidities it has been found out that better results were obtained in the patients receiving parenteral and peroral forms of chondroprotectors. During the study, the patients with comorbidities demonstrated clinically significant effects by using chondroprotectors that was confirmed by the improvement of such clinical parameters as Lequesne index and WOMAC. After the 6-month treatment period we reached a clinically significant decrease in summary functional Lequesne index (10,28±2,15, p<0,0001) in patients with osteoarthritis treated by chondroprotectors compared with the control group (12,01±2,10). Statistically significant decrease in Lequesne index was observed in 12 months since the beginning of the therapy (p<0,0006) that suggests the presence of longtime post-treatment effect of the combined therapy. The patients of both groups reported pain relief at rest and at movement, improvement of daily routine activity assessed by using WOMAC questionnaire achieved in 6-month period of the treatment, but these values were significantly higher in the patients of the experimental group. Total result by using WOMAC questionnaire after the 6-month period of the therapy in the experimental group (702,02±203,65) was lower (p<0,0001) compared with the control group (831,52±179,78). This parameter was lower after 12-month period in the experimental group (786,94±189,32) (p<0,0004) compared with the control group (933,05±210,06).