Некоторые особенности анатомического строения толстой кишки белых крыс

Abstract

Резюме. У науково-дослідному процесі медичних навчальних закладів для моделювання ряду процесів широко використовують лабораторних білих щурів. Однак в літературі відсутні в необхідній повноті дані щодо специфічної будові товстої кишки даного виду тварин. Без цих достатніх морфологічних даних не можна розраховувати на правомірність екстраполяції результатів експериментального моделювання на людину. Метою дослідження стало детальне та розбірливе вивчення анатомічних особливостей товстої кишки білих щурів. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження здійснено на 80 білих щурах-самцях. Матеріалом для дослідження слугували відокремлені ділянки товстої кишки. Після їх видалення проводили фіксацію в 10% розчині нейтрального формаліну, фотографування зовнішньої і внутрішньої (слизової) поверхонь. В інших випадках проводили наповнення шлунково-кишкового тракту тварин через стравохід повітрям, фізіологічним розчином і самотвердіючою пластмасою (Latacryl-S), після чого піддавали кислотній корозії, отримуючи зліпки внутрішніх порожнин досліджуваних об’єктів. Результати роботи. Провівши вивчення анатомічних особливостей товстої кишки білих щурів було виділено істотні відмінності сліпої кишки і початкового відділу ободової кишки від відповідного відділу шлунково-кишкового тракту людини. Сліпа кишка щурів, на відміну від сліпої кишки людини, великий, вузловий резервуар, максимальна ємність якого майже в два рази перевищує місткість шлунка. Початковий відділ ободової кишки – унікальне утворення, в якому слизова оболонка утворює рифлену складчастість, що слугує для гранульованого формування калових мас. Висновки. Морфологічні особливості істотно відрізняють заключні етапи травного процесу у щурів у порівнянні з людиною. Беручи це до уваги ми вважаємо, що товста кишка білих щурів не може слугувати в якості адекватної моделі при експериментальному відтворенні відповідних захворювань людини; Резюме. В научно-исследовательском процессе медицинских учебных заведений для моделирования ряда процессов широко используют лабораторных белых крыс. Однако в литературе отсутствуют в необходимой полноте данные о специфическом строении толстой кишки данного вида животных. Без этих достаточных морфологических данных нельзя рассчитывать на правомерность экстраполяции результатов экспериментального моделирования на человека. Целью исследования стало детальное и разборчивое изучение анатомических особенностей толстой кишки белых крыс. Объект и методы исследования. Исследование осуществлено на 80 белых крысах-самцах. Материалом для исследования послужили удаленные участки толстой кишки. После их удаления проводили фиксацию в 10% растворе нейтрального формалина, фотографирование внешней и внутренней (слизистой) поверхностей. В других случаях проводили наполнение желудочно-кишечного тракта животных через пищевод воздухом, физиологическим раствором и самотвердеющей пластмассой (Latacryl-S), после чего подвергали кислотной коррозии, получая слепки внутренних полостей исследуемых объектов. Результаты работы. Проведя изучение анатомических особенностей толстой кишки белых крыс выделены существенные отличия слепой кишки и начального отдела ободочной кишки от соответствующего отдела желудочно-кишечного тракта человека. Слепая кишка, в отличие от таковой человека, обширный, узловой резервуар, максимальная емкость которого почти в два раза превышает вместимость желудка. Начальный отдел ободочной кишки – уникальное образование, в котором слизистая оболочка образует рифленую складчатость, служащую для гранулированного формирования каловых масс. Выводы. Морфологические особенности существенно отличают заключительные этапы пищеварительного процесса у крыс по сравнению с таковыми человека. Принимая это во внимание мы считаем, что толстая кишка белых крыс не может служить в качестве адекватной модели при экспериментальном воспроизведении соответствующих заболеваний человека; Abstract. In the research process of medical schools to simulate a number of processes are widely used laboratory white rats. However, in the literature in the necessary information about the completeness of the specific structure of the large intestine of the animal species. Without these sufficient morphological data, one cannot count on the legality of extrapolating the results of experimental modeling to humans. The purpose of the study was a detailed and legible studying the anatomical features of the large intestine of white rats. Object and methods of research. The study was carried out on 80 white male rats. The material for the study was the remote areas of the large intestine. After their removal, fixation was performed in a 10% solution of neutral formalin, photographing the external and internal (mucous) surfaces. In other cases, the gastrointestinal tract of animals was filled through the esophagus with air, physiological saline and self-hardening plastic (Latacryl-S), and then subjected to acid corrosion, obtaining casts of the internal cavities of the objects under study. Results of work. The study of the anatomical features of the large intestine of white rats highlighted significant differences cecum and colon primary card from the relevant department of the human gastrointestinal tract. Cecum, in contrast to that of human, is an extensive, nodular reservoir, the maximum capacity of which is almost twice the capacity of the stomach. The initial division of the colon is a unique formation in which the mucous membrane forms a corrugated folding that serves for the granular formation of feces. Conclusions. The large intestine of white rats is different from the relevant department of the human gastrointestinal tract some very important anatomical features that are inherent primarily to its two departments – the cecum and the initial part of the colon. The most distal small intestine of white rats is the immediate entrance to the cecum, which is located near the exit of the initial part of the colon, which gives reason to consider it (the cecum), unlike that of the human, to be a special, extremely extensive, nodular reservoir, the maximum capacity of which is almost twice the capacity of the stomach. A completely unique formation in the gastrointestinal tract of white rats is the initial part of the colon, in which the mucous membrane forms a peculiar grooved folding consisting of two strictly ordered on both sides of the intestinal tube, rows of oblique semicircular folds-riffles. These morphological features should significantly distinguish the final stages of the digestive process in rats compared with those of the human. Taking this into account, we believe that the colon of white rats cannot serve as an adequate model in the experimental reproduction of the corresponding human diseases.