Медична реабілітація в Україні: сучасний стан та напрями розвитку, проблеми та перспективи

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/20249

Переглянути

Перегляд Медична реабілітація в Україні: сучасний стан та напрями розвитку, проблеми та перспективи за Автор "Бойко, Дмитро Іванович"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Вплив стресового навантаження на якість життя пацієнтів з тривожними розладами
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Анастасія Ігорівна; Бойко, Дмитро Іванович
    В результаті проведеного дослідження за опитувальником SF-36 виявлено, що найнижчі показники якості життя були в групі з високим рівнем стресового навантаження, а найвищі – в групі з низьким рівнем. В 1 та 2 групі найнижчий бал відмічався за шкалами «рольове функціонування обумовлене емоційним станом» – 19,4±5,2 та 23,5±6,7 балів відповідно та «психологічний компонент здоров`я» – 30,8±2,0 та 27,3±1,6, в 3 групі – за шкалами «рольове функціонування обумовлене емоційним станом» – 3,0±3,2 та «рольове функціонування обумовлене фізичним станом» – 20,4±6,9. Встановлено значущу різницю при порівнянні 1 та 3 групи за наступними показниками: «рольове функціонування обумовлене фізичним станом» – 47,9±10,4 та 20,4±6,9 балів відповідно (p=0,039), «інтенсивність болю» – 67,5±7,5 та 36,2±4,0 (p=0,0014), «загальний стан здоров`я» – 60,6±5,4 та 44,5±2,5 (p=0,013), «життєва активність» – 49,6±3,9 та 34,1±1,7 (p=0,0015), «соціальне функціонування» – 52,1±5,9 та 34,1±3,1 (p=0,014), «рольове функціонування обумовлене емоційним станом» – 19,4±5,2 та 3,0±3,2 (p=0,013), «фізичний компонент здоров`я» – 49,6±2,4 та 41,6±1,9 (p=0,014). Констатовано значущі відмінності між 1 та 2 групою за показниками «інтенсивність болю» – 67,5±7,5 та 50,7±3,7 балів відповідно (p=0,027) та «життєва активність» – 49,6±3,9 та 37,6±2,9 (p=0,021), між 2 та 3 групою – за показниками «рольове функціонування обумовлене фізичним станом» – 44,1±8,4 та 20,4±6,9 (p=0,039) та «рольове функціонування обумовлене емоційним станом» – 23,5±7,8 та 3,0±3,2 балів (p=0,02). Таким чином, у пацієнтів з тривожними розладами невротичного ґенезу з високим рівнем психологічного стресу переважали клінічно виражена тривога і депресія (р<0,05). Встановлена тенденція до погіршення якості життя у всіх сферах функціонування по мірі наростання показника психічної напруженості. Значуще нижчі показники якості життя були притаманні пацієнтам з тривожними розладами з високим стресовим навантаженням порівняно з особами з низьким або помірним рівнем. Отримані дані слід враховувати при проведенні диференційованого підходу до терапії даної когорти пацієнтів.