Кафедра хірургії № 3
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра хірургії № 3 за Автор "Chelishvili, A. L."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Наукове обґрунтування конверсії методу остеосинтезу вогнепальних переломів довгих кісток в системі медичного забезпечення Збройних Сил України(Українська медична стоматологічна академія, 2019-12) Хоменко, Ігор Петрович; Король, Сергій Олександрович; Лурін, Ігор Анатолійович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Січінава, Реваз Міріанович; Хоменко, Игорь Петрович; Король, Сергей Александрович; Лурин, Игорь Анатольевич; Челишвили, Анатолий Леонидович; Сичинава, Реваз Мирианович; Khomenko, I. P.; Korol, S. O.; Lurin, I. A.; Chelishvili, A. L.; Sichinava, R. M.Мета. Покращити результати лікування вогнепальних переломів довгих кісток шляхом впровадження конверсії зовнішнього остеосинтезу на внутрішній на четвертому рівні медичного забезпечення. Матеріали і методи. Масив дослідження становили 290 поранених з вогнепальними переломами довгих кісток кінцівок, які отримали ушкодження в 2014-2018 рр при проведенні антитерористичної операції / операції об’єднаних сил. Групу 1 становили 118 (40,7%) поранених з переломами кісток, яким було проведено конверсію стержневого апарату зовнішньої фіксації на внутрішній остеосинтез, групу 2 – 172 (59,3%) поранених, у яких апарат був остаточним методом лікування. Результати. При поступленні на другий рівень медичного забезпечення всім 290 пораненим була виконана первинна хірургічна обробка з подальшою стабілізацією переломів апаратом зовнішньої фіксації. У поранених в групі 1 конверсію зовнішнього остеосинтезу на внутрішній проводили досвідчені травматологи при наявності спеціального оснащення в лікувальних закладах четвертого рівня. У 9,3% поранених з вогнепальними переломами в групі 1 спостерігали ускладнення запального характеру. Цей показник достовірно не відрізнявся в порівнянні з групою 2 - 7,1% випадків. Розвиток остеомієліту зафіксовано лише у 5,6% поранених групи 1, що на 0,2% більше в порівнянні з групою 2 (рα>0,05). Аналіз ефективності використання конверсії зовнішнього остеосинтезу на внутрішній показав достовірне зниження термінів спеціалізованого травматологічного лікування на 15,3%, своєчасне зрощення переломів та зниження розвитку контрактур на 26,5% (рα<0,01). Причиною розвитку контрактур крупних суглобів у 3,7% поранених були пізні терміни конверсії остеосинтезу - 1,6±0,9 місяців з моменту поранення. В групі 1 функціональні результати визначені у 107 поранених: добрі результати спостерігали у 69 (64,5%) поранених, задовільні – у 23 (21,5%), незадовільні – у 15 (14,0%). В групі 2 (n=112) добрі функціональні результати визначено у 49 (43,7%) поранених, задовільні – у 34 (30,4%), незадовільні – у 29 (25,9%) (рα<0,05). Висновки. В системі медичного забезпечення Збройних Сил України конверсія методу остеосинтезу довгих кісток є важливим методом профілактики контрактур крупних суглобів, який дозволяє знизити їх рівень у поранених з вогнепальними переломами з 33,0% до 6,5%. Виконання конверсії остеосинтезу можливо лише після загоєння рани та відсутності місцевих та загальних ознак запалення на фоні стабілізації стану поранених, коли спостерігається компенсація функції життєво-важливих органів.Документ Сучасні лікувально-евакуаційні аспекти надання травматологічної допомоги пораненим з вогнепальними ушкодженнями гомілки на рівнях медичного забезпечення(2019) Хоменко, Ігор Петрович; Король, Сергій Олександрович; Матвійчук, Богдан Владиславович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Січінава, Реваз Міріанович; Хоменко, Игорь Петрович; Король, Сергей Александрович; Матвийчук, Богдан Владиславович; Челишвили, Анатолий Леонидович; Сичинава, Реваз Мирианович; Khomenko, I. P.; Korol, S. O.; Matviychuk, B. V.; Chelishvili, A. L.; Sichinava, R. M.Мета. Проаналізувати питому вагу вогнепальних поранень гомілки в структурі бойової хірургічної травми, визначити особливості лікувально-евакуаційних заходів при проведенні антитерористичної операції / операції об’єднаних сил на сході України. Матеріали і методи. Загальний масив дослідження становили 489 поранених у яких було 805 вогнепальних поранень гомілки з 2014 по 2018 роки під час проведення. Використано шкалу оцінки тяжкості бойової хірургічної травми. Результати. На підставі проведеного комплексного дослідження було встановлено, що поранення гомілки становили 23,95% в загальній структурі бойової травми кінцівок. У поранених з вогнепальними переломами кісток гомілки та відривами кінцівки на першому рівні медичного забезпечення необхідні тимчасова зупинка кровотечі, раннє накладання асептичної пов’язки, знеболення, іммобілізація підручними засобами та термінова медична евакуація на другий рівень медичної допомоги. На другому рівні переважно виконуються первинні хірургічні обробки рани (91,86%) та фасціотомія (44,19%). Важливим протишоковим заходом другого рівня є стабільне накладання стержневого апарату зовнішньої фіксації (43,02%), а також введення антибіотиків та правцевого анатоксину. На третьому та четвертому рівнях медичного забезпечення переважну більшість становили повторні хірургічні обробки ран, фасціотомії, реконструктивно-відновні оперативні втручання (рα<0,05). Висновки. Пораненим з нетяжкою травмою (< 5 балів) необхідно виконувати повний обсяг хірургічної допомоги; при тяжкій (5-9 балів) та вкрай тяжкій травмі (>9 балів) - допомогу надавати у скороченому обсязі за принципом контролю ушкоджень.Документ Термометричний портрет передньої черевної стінки при плануванні герніопластики з приводу пахової грижі(Полтавський державний медичний університет, 2021-12) Драбовський, Віталій Сергійович; Малик, Сергій Васильович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Гонжак, Б. І.; Осіпов, Олександр Сергійович; Drabovskiy, V. S.; Malik, S. V.; Chelishvili, A. L.; Gonzhak, B. I.; Osipov, O. S.; Драбовский, Виталий Сергеевич; Малик, Сергей Васильевич; Челишвили, Анатолий Леонидович; Гонжак, Б. И.; Осипов, Александр СергеевичПеріод пандемії Covid-19 дав новий поштовх використанню дистанційної інфрачервоної термометрії. Окрім дистанційного вимірювання загальної температури тіла портативний інфрачервоний термопристрій неінвазивно та достовірно вимірює і локальну температуру різних ділянок тіла. Висока інформативність цих параметрів, підвищують актуальність застосування для моніторингу та контролю ефективності хірургічного лікування, прогнозування ранніх післяопераційних ускладнень, за умови знань індивідуальних термометричних характеристик різних топографо-анатомічних ділянок живота. В основі роботи лежить аналіз даних місцевої температури перед-ньої черевної стінки здорових людей та пацієнтів, які були госпіталізовані для планових оператив-них втручань з приводу пахвової грижі, з метою визначення залежності локальних параметрів температури від віку, статі, типу конституції, ступеня розвитку підшкірної клітковини, тривалості грижового анамнезу, наявності епізодів защемлення, для можливості прогнозування розвитку місцевих ранових ускладнень. Проаналізувавши результати дослідження, зроблено висновки, що доопераційний термометричний профіль передньої черевної стінки залежить від товщини шкірно-жирової складки; дистанційна інфрачервона термометрія є сучасним, безконтактним методом діагностики, який доцільно використовувати для прогнозування місцевих ранових ускладнень виходячи з даних фонової і локальної температури симетричних ділянок передньої черевної стінки. Зниження температурного режиму в ділянці сім’яного канатика у чоловіків, що мають пахові грижі свідчить про порушення мікроциркуляції у наведених структурах.Документ Удосконалення хірургічного лікування косметичних дефектів передньої черевної стінки у пацієнтів з брахіморфним типом конституції(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Драбовський, Віталій Сергійович; Малик, Сергій Васильович; Лисенко, Руслан Борисович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Ляшенко, Віталій Олександрович; Драбовский, Виталий Сергеевич; Малик, Сергей Васильевич; Лысенко, Руслан Борисович; Челишвили, Анатолий Леонидович; Ляшенко, Виталий Александрович; Drabovsky, V. S.; Malik, S. V.; Lysenko, R. B.; Chelishvili, A. L.; Lyashenko, V. O.Сучасна концепція лікування хворих з косметичними дефектами передбачає видалення рубцевозмінених тканин із ушиванням операційної рани без надмірного навантаження на післяопераційний шов Для покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів брахіоморфної тілобудови з косметичними дефектами передньої черевної стінки запропоновано спосіб удосконалення виконання етапу абдомінопластики, що полягає у здійсненні латеральної тракції країв проксимального поперечного шкірно-жирового клаптя при ушиванні післяопераційної рани для накладання бічних провізорних швів під діапазоном ротаційних кутів 44-59о у чоловіків та 49-64о у жінок, з метою створення рівномірного тканинного напруження та нормалізації розподілення тиску на задіяні шкірно-жирові клапті передньої черевної стінки. Даний спосіб апробований на пацієнтах першої групи (основна) – 18 хворих, в порівнянні із другою - 20 пацієнтів, яким при виконанні абдомінопластики застосовували класичні методики підйому та мобілізації тканин. Порівнювали естетичні наслідки лікування (за допомогою Ванкуверської шкали оцінки рубців) та функціональні (із застосуванням опитувальника якості життя EUROQol5S-5D). Оцінювали наявність місцевих післяопераційних ускладнень та небажаних результатів лікування в обох досліджуваних групах. Вказаний спосіб, у порівнянні із відомими, має наступні переваги: формування на місці розрізу якісного нормотрофічного рубця, зменшення кількості місцевих ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень, отримання задовільного косметичного результату оперативної корекції, скорочення реабілітаційного періоду та підвищення рівня якості життя пацієнтів; Современная концепция лечения пациентов с косметическими дефектами предусматривает иссечение рубцовых тканей с ушиванием послеоперационной раны без чрезмерного натяжения на зону шва и лоскуты. Для улучшения результатов хирургического лечения пациентов брахиморфного телосложения с косметическими дефектами передней брюшной стенки предложен способ усовершенствования выполнения этапа абдоминопластики, который заключается в осуществлении латеральной тракции краев проксимального поперечного кожно-жирового лоскута при ушивании операционной раны для наложения боковых провизорных швов под диапазоном ротационных углов 44-59о у мужчин и 49-64о у женщин с целью создания равномерного тканевого давления и нормального распределения напряжения в задействованных кожно-жировых лоскутах передней брюшной стенки. Данный способ апробирован на пациентах первой группы – 18 человек, в сравнении со второй – 20 пациентов, которым при выполнении абдоминопластики применяли классические методики подъема и мобилизации тканей. Сравнивали эстетические результаты лечения (по Ванкуверской шкале оценки рубцов) и функциональные (по опроснику качества жизни EUROQol5S-5D). Оценивали местные послеоперационные осложнения и нежелательные результаты операции в двух исследуемых группах. Указанный способ, по сравнению с известными, имеет следующие преимущества: формирование на месте доступа качественного нормотрофичного рубца, уменьшение количества местных ранних и поздних послеоперационных осложнений, получения удовлетворительного косметического результата оперативной коррекции, сокращение длительности реабилитационного периода и повышение качества жизни пациентов; The modern conception of treating patients with cosmetic defects involves excising scar tissue with suturing the postoperative wound without excessive tension on the area of suture and grafts To improve the results of surgical treatment for patients of brachyomorphic somatotype with cosmetic defects of the abdominal wall, we proposed a technique to improve a stage of abdominoplasty, consisting in the implementation of the lateral traction of the edges of the proximal transverse skin-fat graft when the surgical wound is closed by applying lateral retention sutures under the range of rotational angles of 44-59о in men and 49-64о in women in order to create uniform tissue tension and to normalize the pressure distribution for skin-fat flap pieces of the abdominal wall. This technique was tested on patients of the first group (n=18) and compared with the patients of the second group (n= 20) who were applied conventional techniques of lifting and mobilizing tissues. The aesthetic results of the treatment (according to the Vancouver scoring scale) and functional results (according to the questionnaire of the quality of life EUROQol5S-5D) were compared. Local postoperative complications and undesirable results of the operation were assessed in two groups. The new technique in comparison with the conventional one has the following advantages: the formation at the site of the access of qualitative normotrophic scar, reduction of the number of local early and late postoperative complications, obtaining a satisfactory cosmetic result of operative correction, reducing the rehabilitation period and improving the quality of life of patients.