Світ медицини та біології, 2024, № 2 (88)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Світ медицини та біології, 2024, № 2 (88) за Автор "Delva, M. Yu."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Dynamics of indicators of the barthel's activity index and rankin scale after acute cerebral hemispheric ischemic stroke depending on treatment methods(Полтавський державний медичний університет, 2024) Pushko, O. O.; Lytvynenko, N. V.; Delva, M. Yu.; Пушко, Олександр Олександрович; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Дельва, Михайло ЮрійовичThe purpose of the study was to evaluate the dynamics of indicators of Barthel's activity index and Rankin Scale after acute cerebral hemispheric ischemic stroke and their correlation at different stages of recovery depending on the treatment methods. The study involved 77 patients diagnosed with acute cerebral hemispheric ischemic stroke. The observation period was six months. The study found that in the group of active physical rehabilitation, the average total indicators of functional recovery after 6 months of observation had significantly (p<0.05) faster and better positive dynamics compared to the initial values versus the corresponding indicators in the groups of only baseline therapy and its isolated combination with the neurometabolic drug α-glycerylphosphorylcholine, respectively. Метою роботи була оцінка динаміки показників індексу активності Бартела й шкали Ренкіна після гострого мозкового гемісферального ішемічного інсульту та їхньої кореляції на різних етапах відновлення залежно від способів лікування. У дослідженні взяли участь 77 пацієнтів із діагнозом гострого мозкового гемісферального ішемічного інсульту. Період спостереження – півроку. Встановлено, що в групі застосування активної фізичної реабілітації середні сумарні показники відновлення функцій через 6 місяців спостереження мали достовірно (р<0,05) швидшу й кращу позитивну динаміку порівняно з початковими значеннями проти відповідних показників груп лише базової терапії та її ізольованої комбінації з нейрометаболічним препаратом α-гліцерилфосфорилхоліну відповідно.Документ Temporal associations of lateropulsion resolution and balance recovery after hemispheric strokes(Полтавський державний медичний університет, 2024) Delva, I. I.; Oksak, O. M.; Delva, M. Yu.; Дельва, Ірина Іванівна; Оксак, Ольга Миколаївна; Дельва, Михайло ЮрійовичDisorder of body orientation with respect to gravity is one of the key elements that impairs balance control in post-stroke patients. We investigated the temporal associations between the normalization of body orientation in the frontal plane and balance recovery after hemispheric strokes. We included in the study patients with hemispheric strokes occurring within the last month. 53 patients had lateropulsion and 7 patients had pusher syndrome, according to the Scale for Contraversive Pushing. Patients were subsequently invited for a weekly examination until the body's verticality was normalized. At each visit, the balance status was assessed. Recovery of balance control depended on the normalization of body orientation in the frontal plane. Recovery of the sitting and standing balance was maximal during the weeks of transition of pusher syndrome into lateropulsion and during the weeks of resolution of lateropulsion into uprightness. Порушення орієнтації тіла відносно вектору сили тяжіння є одним з елементів, що погіршує баланс тіла у постінсультних пацієнтів. Ми дослідили часові асоціації між відновленням орієнтації тіла у фронтальній площині та покращенням сидячого і стоячого балансу після інсульту У дослідження були включені пацієнти з гемісферальними інсультами, що виникли протягом останнього місяця. У 53 пацієнтів було діагностовано латеропульсію та у 7 пацієнтів – синдром відштовхування, згідно шкали Scale for Contraversive Pushing. Після первинного обстеження пацієнти запрошувалися на щотижневі огляди до моменту нормалізації вертикального положення тіла. Під час кожного візиту оцінювався стан сидячого та стоячого балансу. Покращення показників усіх шкал балансу прямо залежало від часових особливостей нормалізації орієнтації тіла у фронтальній площині. Більше того, відновлення показників балансу було максимальним саме протягом міжвізитних тижневих періодів трансформації синдрому відштовхування в латеропульсацію та протягом міжвізитних тижневих періодів розрішення латеропульсації.Документ Time course of cognitive functioning during the first year after ischemic non-lacunar strokes in patients with atrial fibrillation(Полтавський державний медичний університет, 2024) Delva, M. Yu.; Zayets, V. V.; Chekalina, N. I.; Delva, I. I.; Дельва, Михайло Юрійович; Заєць, Вікторія Віталіївна; Чекаліна, Наталія Ігорівна; Дельва, Ірина ІванівнаAtrial fibrillation is a significant risk factor for the development of post-stroke cognitive impairment. We studied the regularities of the changes in cognition during the first year after ischemic non-lacunar stroke in patients with atrial fibrillation. We recruited patients with persistent (paroxysmal) and permanent forms of atrial fibrillation, and patients with regular sinus rhythm who experienced an ischemic non-lacunar stroke within the last 6 months. Cognitive testing (Mini-Mental State Examination, Montreal Cognitive Assessment, Clock Drawing Test, and Frontal Assessment Battery) was performed after inclusion in the study and then again at 6, 9, and 12 months following the stroke. In the first year after ischemic non-lacunar strokes, people with permanent (paroxysmal) and persistent atrial fibrillation had statistically significant detrimental modifications in global cognition (as evaluated by Mini-Mental State Examination and Montreal Cognitive Assessment) when compared to patients with regular sinus rhythm. In patients with both types of atrial fibrillation, visuospatial and executive functions exhibit worsening during the first year after ischemic non-lacunar strokes (significant decline in the “Visuospatial-executive” domain of Montreal Cognitive Assessment, in clock drawing test, and frontal assessment battery). Фібриляція передсердь є значущим фактором ризику постінсультних когнітивних порушень. Ми вивчали закономірності змін когнітивних функцій протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту у пацієнтів з фібриляцією передсердь. Нами були відібрані пацієнти з персистуючою (пароксизмальною) та постійною формами фібриляції передсердь, а також пацієнти з регулярним синусовим ритмом, які перенесли ішемічний нелакунарний інсульт протягом останніх 6 місяців. Когнітивне тестування (коротка шкала оцінки психічного статусу, Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій, тест малювання годинника та батарея лобної дисфункції) проводили після включення пацієнта в дослідження, а потім повторно через 6, 9 та 12 місяців після інсульту. Протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту пацієнти з постійною (пароксизмальною) та персистуючою формою фібриляції передсердь мали статистично значущі негативні зміни в глобальній когнітивній сфері (за короткою шкалою оцінки психічного статусу та Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій), порівняно з пацієнтами з регулярним синусовим ритмом. У пацієнтів з обома типами фібриляції передсердь спостерігається значне погіршення візуально-просторових та виконавчих функцій протягом першого року після ішемічного нелакунарного інсульту (достовірне погіршення в домені «Візуально-просторові та виконавчі функції» Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій, в тесті малювання годинника та в батареї лобної дисфункції).