2019
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2019 за Автор "Chelishvili, A. L."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Наукове обґрунтування конверсії методу остеосинтезу вогнепальних переломів довгих кісток в системі медичного забезпечення Збройних Сил України(Українська медична стоматологічна академія, 2019-12) Хоменко, Ігор Петрович; Король, Сергій Олександрович; Лурін, Ігор Анатолійович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Січінава, Реваз Міріанович; Хоменко, Игорь Петрович; Король, Сергей Александрович; Лурин, Игорь Анатольевич; Челишвили, Анатолий Леонидович; Сичинава, Реваз Мирианович; Khomenko, I. P.; Korol, S. O.; Lurin, I. A.; Chelishvili, A. L.; Sichinava, R. M.Мета. Покращити результати лікування вогнепальних переломів довгих кісток шляхом впровадження конверсії зовнішнього остеосинтезу на внутрішній на четвертому рівні медичного забезпечення. Матеріали і методи. Масив дослідження становили 290 поранених з вогнепальними переломами довгих кісток кінцівок, які отримали ушкодження в 2014-2018 рр при проведенні антитерористичної операції / операції об’єднаних сил. Групу 1 становили 118 (40,7%) поранених з переломами кісток, яким було проведено конверсію стержневого апарату зовнішньої фіксації на внутрішній остеосинтез, групу 2 – 172 (59,3%) поранених, у яких апарат був остаточним методом лікування. Результати. При поступленні на другий рівень медичного забезпечення всім 290 пораненим була виконана первинна хірургічна обробка з подальшою стабілізацією переломів апаратом зовнішньої фіксації. У поранених в групі 1 конверсію зовнішнього остеосинтезу на внутрішній проводили досвідчені травматологи при наявності спеціального оснащення в лікувальних закладах четвертого рівня. У 9,3% поранених з вогнепальними переломами в групі 1 спостерігали ускладнення запального характеру. Цей показник достовірно не відрізнявся в порівнянні з групою 2 - 7,1% випадків. Розвиток остеомієліту зафіксовано лише у 5,6% поранених групи 1, що на 0,2% більше в порівнянні з групою 2 (рα>0,05). Аналіз ефективності використання конверсії зовнішнього остеосинтезу на внутрішній показав достовірне зниження термінів спеціалізованого травматологічного лікування на 15,3%, своєчасне зрощення переломів та зниження розвитку контрактур на 26,5% (рα<0,01). Причиною розвитку контрактур крупних суглобів у 3,7% поранених були пізні терміни конверсії остеосинтезу - 1,6±0,9 місяців з моменту поранення. В групі 1 функціональні результати визначені у 107 поранених: добрі результати спостерігали у 69 (64,5%) поранених, задовільні – у 23 (21,5%), незадовільні – у 15 (14,0%). В групі 2 (n=112) добрі функціональні результати визначено у 49 (43,7%) поранених, задовільні – у 34 (30,4%), незадовільні – у 29 (25,9%) (рα<0,05). Висновки. В системі медичного забезпечення Збройних Сил України конверсія методу остеосинтезу довгих кісток є важливим методом профілактики контрактур крупних суглобів, який дозволяє знизити їх рівень у поранених з вогнепальними переломами з 33,0% до 6,5%. Виконання конверсії остеосинтезу можливо лише після загоєння рани та відсутності місцевих та загальних ознак запалення на фоні стабілізації стану поранених, коли спостерігається компенсація функції життєво-важливих органів.Документ Сучасні лікувально-евакуаційні аспекти надання травматологічної допомоги пораненим з вогнепальними ушкодженнями гомілки на рівнях медичного забезпечення(2019) Хоменко, Ігор Петрович; Король, Сергій Олександрович; Матвійчук, Богдан Владиславович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Січінава, Реваз Міріанович; Хоменко, Игорь Петрович; Король, Сергей Александрович; Матвийчук, Богдан Владиславович; Челишвили, Анатолий Леонидович; Сичинава, Реваз Мирианович; Khomenko, I. P.; Korol, S. O.; Matviychuk, B. V.; Chelishvili, A. L.; Sichinava, R. M.Мета. Проаналізувати питому вагу вогнепальних поранень гомілки в структурі бойової хірургічної травми, визначити особливості лікувально-евакуаційних заходів при проведенні антитерористичної операції / операції об’єднаних сил на сході України. Матеріали і методи. Загальний масив дослідження становили 489 поранених у яких було 805 вогнепальних поранень гомілки з 2014 по 2018 роки під час проведення. Використано шкалу оцінки тяжкості бойової хірургічної травми. Результати. На підставі проведеного комплексного дослідження було встановлено, що поранення гомілки становили 23,95% в загальній структурі бойової травми кінцівок. У поранених з вогнепальними переломами кісток гомілки та відривами кінцівки на першому рівні медичного забезпечення необхідні тимчасова зупинка кровотечі, раннє накладання асептичної пов’язки, знеболення, іммобілізація підручними засобами та термінова медична евакуація на другий рівень медичної допомоги. На другому рівні переважно виконуються первинні хірургічні обробки рани (91,86%) та фасціотомія (44,19%). Важливим протишоковим заходом другого рівня є стабільне накладання стержневого апарату зовнішньої фіксації (43,02%), а також введення антибіотиків та правцевого анатоксину. На третьому та четвертому рівнях медичного забезпечення переважну більшість становили повторні хірургічні обробки ран, фасціотомії, реконструктивно-відновні оперативні втручання (рα<0,05). Висновки. Пораненим з нетяжкою травмою (< 5 балів) необхідно виконувати повний обсяг хірургічної допомоги; при тяжкій (5-9 балів) та вкрай тяжкій травмі (>9 балів) - допомогу надавати у скороченому обсязі за принципом контролю ушкоджень.