Авторефетати та дисертації. Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/3865

Переглянути

Перегляд Авторефетати та дисертації. Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології за Автор "Герасименко, Лариса Олександрівна"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості пацієнтів з дефектами і деформаціями обличчя і їх психотерапевтична корекція
    (Харківська медична академія післядипломної освіти, 2007) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.
    У даному дослідженні вивчено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості пацієнтів з дефектами обличчя. В результаті проведеного дослідження виявлено ряд достовірних відмінностей у залежності від характеру наявних у них показань до проведення хірургічної корекції зовнішності. Виявлено збільшення кількості невротичних розладів у пацієнтів із абсолютними показаннями. Серед пацієнтів із відносними показаннями до оперативного втручання переважали випадки афективних розладів. На основі комплексного дослідження клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей пацієнтів із дефектами обличчя визначено принципи і розроблено систему психокорекційної роботи з ними. Психокорекційна робота повинна мати етіопатогенетичну спрямованість і бути комплексною та індивідуально диференційованою; С целью изучения клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей пациентов с дефектами и деформациями лица, и разработки системы их психотерапевтической коррекции обследованы 108 пациентов (мужчин и женщин), которые готовились к проведению хирургической коррекции внешности и были разделены на две группы соответственно наличию у них абсолютных или относительных показаний к хирургическому вмешательству. Показано, что в первой группе наиболее значительный вес имела неврастения, вторым по распространённости было тревожное расстройство личности, а третей дистимия. Во второй группе наибольшее количество пациентов было выявлено с дистимией, достаточно распространёнными были также соматоформные расстройства и демонстрационные расстройство личности. Результаты обследования при помощи теста Р. Кеттела свидетельствуют о том, что пациенты, которые имели абсолютные показания к хирургичесой коррекции внешности, отличались зависимостью от чужого мнения, склонностью к замкнутости, прямолинейностью в поступках и консервативностью во взглядах. Пациенты с относительными показаниями в преимущественном своём большинстве имели склонность к доминированию над окружающими, импульсивности, невзвешенности и радикализму в решениях, отличались ригидностью психических реакций в конфликтных ситуациях. При изучении типов акцентуации характера пациентов первой группы при помощи опросника Шмишека-Леонгарда, установлено, что наиболее распространенным в их среде был «застревающий» тип акцентуации. У пациентов второй группы наиболее часто наблюдался демонстративний тип акцентуации. Разработана система психотерапевтической коррекции, которая имеет этиопатогенетическую направленность и основана на принципах комплексности, индивидуальной дифференцированности, этапности и последовательности. Учитывая, что у пациентов первой группы основными причинами обращения за медицинской помощью было наличие врождённых и приобретённых физических дефектов, которые грубо обезображивали внешность и приводили к нарушению их социальной адаптации, то главной целью психокоррекционной работы с ними было сглаживание психопатологических расстройств и подготовка к восприятию собственной изменённой внешности. Основой психокоррекции во второй группе была комплексная программа, направленная на разносторонние патогенетические аспекты характерологических и поведенческих нарушений, приводивших к формированию дисгармогических личностных черт и поведенческих тенденций. Проводилась коррекция дисгармонических личностных черт характера и дезадаптивных поведенческих тенденций, которые лежали в основе коммуникативных трудностей, конфликтности и невозможности адекватно воспринять особенности своей внешности. Полученные результаты позволяют утверждать, что психотерапевтическая работа с пациентами, которые имеют дефекты и деформации лица и готовятся к хирургической коррекции внешности, при условии ее проведения с учетом их патопсихологических и клинико-психопатологических особенностей, улучшала социальную адаптацию, в значительной части случаев влияла на редукцию психопатологической симптоматики; In the given research clinic-psychopathological and pathopsycological peculiarities of patients with defects and deformations of the face has been examined. As a result of this research a number of authentic differences subject to the character of their evident indications, concerning the surgical correction of the appearance, were found out. The increasing of the neurotic disorders were discovered among patients with absolute indications. Among patients with relative indications for surgical operation the cases of effective disorders prevailed. On the base of the research on clinic -psychopathological and pathopsycological peculiarities of patients with defects and deformations of the face the system of the psychocorrection treatment for them was elaborated. Psycho -correction treatment should have ethiopathogenetic orientation and be individually differential.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Психосоціальна дезадаптація при невротичних розладах у жінок (клініко-психопатологічна характеристика, принципи реабілітації та профілактики)
    (ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2016) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.
    Дисертацію присвячено вивченню актуальної проблеми сучасної психіатрії – реабілітації та психопрофілактиці психосоціальної дезадаптації при невротичних розладах у жінок на підставі вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних закономірностей її формування. З цією метою було обстежено 224 жінки із невротичними розладами, які мали ознаки психосоціальної дезадаптації та 94 жінки із аналогічними формами невротичних розладів без психосоціальної дезадаптації. На підставі комплексного дослідження отримано нові дані щодо клініко-психопатологічних та патопсихологічних закономірностей розвитку психосоціальної дезадаптації, предикторів її формування у жінок із невротичними розладами. Визначено ризик формування певних варіантів психосоціальної дезадаптації залежно від форми невротичних розладів. Доведено, що у патопсихологічних механізмах формування психосоціальної дезадаптації у жінок із невротичними розладами пусковим чинником є фрустрація життєво важливих мотивацій, що виникла внаслідок хвороби та спричиняє реакції у формі психосоціальної дезадаптації, із акцентом на певну сферу життєдіяльності. Вивчення закономірностей формування психосоціальної дезадаптації у жінок із невротичними розладами дозволило сформулювати і науково обґрунтувати принципи диференційованої реабілітації та психопрофілактики, що базуються на засадах системності, диференційованості та етапності. Поєднання фармакологічних та психотерапевтичних втручань із одночасним впливом на психопатологічні та патопсихологічні мішені обумовило високу ефективність розробленої системи, що дозволяє рекомендувати її до широкого впровадження; Диссертация посвящена изучению актуальной проблемы современной психиатрии - реабилитации и психопрофилактике психосоциальной дезадаптации при невротических расстройствах у женщин на основании изучения клинико-психопатологических и патопсихологических закономерностей ее формирования. С этой целью было обследовано 224 женщины с невротическими расстройствами, которые имели признаки психосоциальной дезадаптации и 94 женщины с аналогичными формами невротических расстройств без психосоциальной дезадаптации. На основании комплексного исследования получены новые данные о клинико-психопатологических и патопсихологических закономерностях развития психосоциальной дезадаптации, предикторах ее формирования у женщин с невротическими расстройствами. Определены риски формирования определенных вариантов психосоциальной дезадаптации в зависимости от формы невротических расстройств. Доказано, что в патопсихологических механизмах формирования психосоциальной дезадаптации у женщин с невротическими расстройствами пусковым фактором является фрустрация жизненно важных мотиваций, возникающая в результате болезни и вызывающая реакции в форме дезадаптации, с акцентом на определенную сферу жизнедеятельности. Изучение закономерностей формирования психосоциальной дезадаптации у женщин с невротическими расстройствами позволило сформулировать и научно обосновать принципы дифференцированной реабилитации и психопрофилактики, основанные на системности, дифференцированности и этапности. Сочетание фармакологических и психотерапевтических вмешательств с одновременным воздействием на психопатологические и патопсихологические мишени обусловило высокую эффективность разработанной системы, что позволяет рекомендовать ее к внедрению; This thesis is devoted to the study of the actual problem of modern psychiatry namely rehabilitation and psychoprophylaxis of psychosocial maladjustment with neurotic disorders in women. It is based on the study of clinical and psychopathological and pathopsychological patterns of its formation. 224 women who had neurotic disorders with signs of psychosocial maladjustment and 94 women with similar forms of neurotic disorders without signs of psychosocial maladjustment were examined. New data about clinical and psychopathological and pathopsychological development patterns of psychosocial maladjustment, predictors of its formation in women with neurotic disorders were obtained on the basis of comprehensive analysis. Risks of formation of definite variants of psychosocial maladjustment depending on the forms of neurotic disorders were determined. It was proved that the trigger factor in pathopsychological mechanisms of psychosocial maladjustment in women with neurotic disorders is frustration of vital motivations resulting from disease and causes reaction in the form of psychosocial maladjustment with a focus on a particular area of vital activity. Study of patterns of formation of psychosocial maladjustment in women with neurotic disorders gave possibility to formulate and scientifically substantiate principles of differentiated rehabilitation and psychoprophylaxis based on consistency, differentiation and staging. Combination of pharmacological and psychotherapeutic interventions with simultaneous action on psychopathological and pathopsychological targets resulted in a high efficiency of the developed system that makes it possible to recommend it to wide introduction.