Вісник проблем біології і медицини. 2019

Постійне посилання на фонд

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10554

Переглянути

Перегляд Вісник проблем біології і медицини. 2019 за Автор "Babanina, M. Yu."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Коморбідні стани в ревматологічній практиці: проблема паранеопластичного синдрому
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019-01-04) Ждан, Вячеслав Миколайович; Волченко, Григорій Вілійович; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Хайменова, Галина Сергіївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Волченко, Григорий Вилльевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Zhdan, V. M.; Volchenko, H. V.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Khaimenova, H. S.
    Орієнтиром для припущення того факту, що специфічні ревматичні скарги є наслідком наявності прихованої пухлини може бути урахування деяких аспектів характеру дебюту і перебігу, на перший погляд банального ревматичного захворювання або синдрому. Раннє розпізнавання паранеоплазії в залежності від її типу, особливо до клінічної маніфестації власне самої пухлини, допомагає розпочати цілеспрямований онкологічний пошук, уникнути втрати часу та забезпечити своєчасне лікування та поліпшити прогноз. Серед паранеопластичних ревматичних синдромів найчастіше діагностують ревматоїдоподібний синдром, RS3PEсиндром, запальну міопатію, гіпертрофічну остеоартропатію, пальмарний фасціїт, панікуліт, паранеопластичний васкуліт, ревматичну поліміалгію, склеродерму, вторинну подагру і люпусподібний синдром. В статті представлена їх характеристика, особливості перебігу і діагностики, а також можливості симптоматичного лікування. Представлені ранні загальні клінічні ознаки паранеопластичних ревматичних синдромів до констатації діагнозу онкологічного захворювання; Ориентиром для предположения факта того, что специфические ревматические жалобы являются следствием скрытой опухоли может быть учет некоторых аспектов характера дебюта и течения, на первый взгляд банального ревматического заболевания или синдрома. Раннее распознавание неоплазми в зависимости от ее типа, особенно до клинической манифестации собственно самой опухоли, позволяет начать целенаправленный онкологический поиск, избежать потерю времени и обеспечить своевременное лечение и улучшить прогноз. Среди паранеопластических ревматических синдромов чаще всего диагностируются ревматоидоподобный синдром, RS3PE-синдром, воспалительная миопатия, гипертрофическая остеоартропатия, пальмарный фасциит, панникулит, паранеопластический васкулит, ревматическая полимиалгия, склеродерма, вторичная подагра и люпусподобный синдром. В статье представлена их характеристика, особенности течения и диагностики, а также возможности симптоматического лечения. Представлены ранние общие клинические признаки паранеопластических ревматических синдромов до констатации диагноза онкологического заболевания; The malignant tumor, irrespective of its localization and stage of its development, is capable to provoke complex aggressive autoimmune and metabolic responses. A significant proportion of these are paraneoplastic rheumatic syndromes that «successfully» mimic common rheumatic diseases, sometimes being little different from their typical clinical course. Immune reactions against tumor cells and cross-reactivity between tumor and physiological antigens leads to an autoimmune condition and the formation of a paraneoplastic rheumatic syndrome. The most commonly diagnosed pathology are paraneoplastic rheumatic syndromes, carcinomatous polyarthritis, RS3PEsyndrome, inflammatory myopathy, hypertrophic osteoarthropathy, palmar fasciitis, paniculitis, paraneoplastic vasculitis, polymyalgia rheumatica, scleroderma, secondary gout and lupus-like syndrome. The article presents their characteristics, features of the course and diagnosis, as well as the possibility of symptomatic treatment. The early general clinical symptoms of paraneoplastic rheumatic syndromes before the diagnosis of cancer are presented. The assumption that under commonplace rheumatoid arthritis, scleroderma, generalized inflammatory myopathy or vasculitis masks paraneoplasia is extremely important because it provides an early diagnosis of the malignant disease and greatly increases the chances of successful treatment. Justified suspicion of paraneoplasia, which means intensive tumor search in the early stages, sometimes unsuccessful in unbiased circumstances, helps to avoid unnecessary therapeutic intervention, waste of time and ensure timely treatment of the cancer itself. A clue may be to take into account some aspects of the nature of the debut and the course, at first glance, a common rheumatic disease or syndrome. It is desirable to pay attention to the particular combination of typical rheumatic symptoms in an unexpected combination, the atypical age of the patient for their occurrence, the unusual nature of the joint syndrome, the significant severity of common complaints such as fatigue, general malaise, rapid weight loss and fever. Extremely high activity of markers of systemic inflammation, especially the rate of ESR and the level of C-reactive protein, as well as refractivity to treatment with glucocorticoids, NSAIDs or drugs of basic therapy should be alert. In cases of intense distal edema of the tissues, palmar or plantar fasciitis, inflammatory lesions of the skin and subcutaneous tissue with ulcers in the absence of involvement of organs, oncological concern should occur already at the first treatment of the patient. To search for a tumor with suspected paraneoplastic syndrome, a sequence of diagnostic procedures is recommended, depending on the probability of tumor localization for a particular variant of its course. There are some specific clinical signaling patterns that are highly likely to be associated with malignancy, such as palmar fasciitis with polyarthritis, RS3PE syndrome or hypertrophic osteoarthropathy, atypical course of rheumatic syndrome with therapeutic refractivity, as well as detection of antibodies to TIF1γ or NXP2 in inflammatory myopathy.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості позакишкового ураження опорно-рухового апарату у хворих із запальними захворюваннями кишечника
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019-11) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Бабаніна, Марина Юріївна; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Катеренчук, Олександр Іванович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Кирьян, Елена Анатольевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Шилкина, Людмила Николаевна; Катеренчук, Александр Иванович; Zhdan, V. M.; Kyrian, O. A.; Babanina, M. Yu.; Shilkina, L. M.; Katerenchuk, O. I.
    Метою нашого дослідження було вивчення особливостей ураження хребта та суглобів у хворих із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК), як найбільш частих проявів хвороби поза кишечником, можливого взаємозв’язку із порушеннями мікробіоти товстої кишки та активністю хвороби. В дослідженні проаналізовано дані 73 пацієнтів із ЗЗК, середній вік склав 38,6±6,9 років. Першу групу склали 29 (39,7%) хворих,у яких виявлено ураження з боку суглобів та хребта, другу групу – 44 (60,3%) хворих без змін з боку опорнорухового апарату. В першій групі частіше діагностували периферичний тип суглобового синдрому – 25 (86,5%) випадків, з ураженням великих суглобів – 22 (75,9%) випадки (р<0,05). Аксіальний тип виявлявся рідше, лише у 4 (13,8%) хворих (р<0,03). Ураження суглобів та хребта у хворих із ЗЗК достовірно частіше супроводжувалися вираженою активністю захворювання (р≤0,05), що підтверджувалося достовірним підвищенням вмісту ШОЕ, СРБ, кальпротектину, тромбоцитозом та значними порушеннями мікробіоти. Виявлені порушення погіршували перебіг хвороби та потребували своєчасної корекції лікування; Целью нашего исследования было изучение особенностей поражения позвоночника и суставов у больных с воспалительными заболеваниями кишечника (ВЗК), как наиболее частых проявлений болезни вне кишечника, возможной взаимосвязи с нарушениями микробиоты толстой кишки и активностью болезни. Проанализированы данные 73 пациентов с ВЗК, средний возраст составил 38,6 ± 6,9 лет. Среди обследованных больных, первую группу составили 29 (39,7%) больных, у которых выявлены изменения со стороны суставов и позвоночника, вторую группу – 44 (60,3%) больных без изменений со стороны опорно-двигательного аппарата. В первой группе достоверно чаще диагностировали периферический тип суставного синдрома – 25 (86,5%) случаев, с поражением крупных суставов – 22 (75,9%) случая (р <0,05). Аксиальный тип выявлен достоверно реже, только в 4 (13,8%) больных (р<0,03). Поражение суставов и позвоночника у больных с ВЗК достоверно чаще сопровождались выраженной активностью заболевания (р≤0,05), что подтверждалось достоверным повышением содержания СОЭ, СРБ, кальпротектина, тромбоцитозом и значительными дисбиотическими нарушениями. Выявленные изменения ухудшали течение болезни и требовали своевременной коррекции лечения; Inflammatory bowel diseases (IBDs) that are accompanied by extraintestinal manifestations often lead to complications, contribute to deterioration of the quality of life and are difficult to diagnose. Therefore, the purpose of our research was to investigate the distinguishing features of the spine and joints lesions in patients with ulcerative colitis (UC) and Crohn’s disease (CD), which are the most frequent extraintestinal manifestations of the forenamed diseases, and to investigate the possible link between the gut microbiota dysbiosis and the disease activity. The data of 73 patients with IBDs, whose average age was 38,6±6,9, were analyzed in this research. Among the examined patients the first group consisted of 29 (39,7%) patients with IBDs and lesions of the spine and joints and the second group consisted of 44 patients without changes in the musculoskeletal system. UC was diagnosed more frequently – in 58 (79,5%) patients, – and CD was diagnosed in 15 (20,5%) patients; the large intestine lesions were detected significantly more often (р<0,05). The diagnosis was made according to the international clinical, instrumental and histological criteria. The diagnosis of the spine and joints lesions in patients with IBD was made according to the expert ECCO guidelines (2018). Significantly more often the peripheral joint syndrome was diagnosed – in 25 (86,5%) cases, with large joints lesions – in 22 (75,9%) cases (p<0,05), and frequently – monoarthritis of lower limbs. The lesions of three and more joints were detected in 8 (27,6%) patients who had higher disease activity and usually worse course of disease – in 7 (87,5%) patients. Axial type was diagnosed significantly more rarely – only in 4 (13,8%) patients (p<0,03), isolated sacroiliitis predominated in 3 (10,3%) patients. According to the findings, the spine and joints lesions were diagnosed significantly more often in patients with medium severity course and severe course of IBDs that were accompanied by total lesions during UC and by intestinal obstructions, fistulae and abscesses during CD – in 20 (68,9%) cases, – in contrast to the patients without joint syndrome – 13 (29,6%) patients (r=0,76) (р<0,02). Particularly notable is the increase in platelets in the group of patients with the lesions of joints and spine. The platelet count was on average 469±12,3х109/l per liter in contrast to the patients of the second group – 318±14,1 х109/l(р<0,03). In addition, it was detected that in lesions of joins and spine there was a significant increase in ESR (more than 50 mm/hour) – in 25 (86,2%) patients, 28 (63,6%) cases – in the second group correspondingly. A significant difference was determined after detecting calprotectin with the quantitative assessment method. Thus, calprotectin values in the first group of patients were on average 306,9±16,4µg/g in contrast with the patients of the second group – 154±17,1 µg/g (р<0,05), which proved higher activity of the process in patients with the extraintestinal manifestations and necessity of the therapy intensification. Apart from that, the microbiota dysbiosis was detected more often in the first group. Thus, decrease in Lactobacillus abundance and increase in opportunistic microflora was detected significantly more often – in 22 (75,9%) patients (p<0,05) and in 27 (93,1%) patients (r=0,73) (р<0,01) correspondingly. Furthermore, decrease in abundance of Escherichia coli with normal enzymatic properties was detected and it was more pronounced in the group of patients with musculoskeletal disorders – 27 (93,1%) patients (p<0,05). Significant increase in opportunistic microflora, decrease in Lactobacillus abundance and abundance of Escherichia coli with normal enzymatic properties, which were detected in patients with IBDs and lesions of spine and joints, is without doubt an additional factor that can amplify the inflammatory changes in intestines and have a negative impact on therapy of these patients/l per liter in contrast to the patients of the second group – 318±14,1 х109/l (р<0,03). In addition, it was detected that in lesions of joins and spine there was a significant increase in ESR (more than 50 mm/hour) – in 25 (86,2%) patients, 28 (63,6%) cases – in the second group correspondingly. A significant difference was determined after detecting calprotectin with the quantitative assessment method. Thus, calprotectin values in the first group of patients were on average 306,9±16,4µg/g in contrast with the patients of the second group – 154±17,1 µg/g (р<0,05), which proved higher activity of the process in patients with the extraintestinal manifestations and necessity of the therapy intensification. Apart from that, the microbiota dysbiosis was detected more often in the first group. Thus, decrease in Lactobacillus abundance and increase in opportunistic microflora was detected significantly more often – in 22 (75,9%) patients (p<0,05) and in 27 (93,1%) patients (r=0,73) (р<0,01) correspondingly. Furthermore, decrease in abundance of Escherichia coli with normal enzymatic properties was detected and it was more pronounced in the group of patients with musculoskeletal disorders – 27 (93,1%) patients (p<0,05). Significant increase in opportunistic microflora, decrease in Lactobacillus abundance and abundance of Escherichia coli with normal enzymatic properties, which were detected in patients with IBDs and lesions of spine and joints, is without doubt an additional factor that can amplify the inflammatory changes in intestines and have a negative impact on therapy of these patients.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Сучасні інтерактивні методи в підготовці сімейного лікаря
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019-10) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ткаченко, Максим Васильович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Евдокия Михайловна; Ткаченко, Максим Васильевич; Кирьян, Елена Анатольевна; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Tkachenko, M. V.; Kyrian, O. A.
    В статті розглянуто проблемні питання лікування пацієнтів з кардіоренальним синдромом 2 типу та наявністю рефрактерного набрякового синдрому. Досліджено ефективність і безпеку додавання ксипаміду до терапії петльовим діуретиком у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та обумовленої нею дисфункцією нирок. Протягом 20-тиденного періоду лікування отримано позитивні ефекти комбінованої терапії на динаміку водного балансу та стан вегетативної регуляції. Поєднання ксипаміду до петльового діуретика призводило до більш значимого діуретичного ефекту з 1 дня лікування в поєднанні зі зниженням вираженості гіперсимпатикотонії та нормалізації вегетативної регуляції з 10 дня лікування. Запропонована схема терапії не супроводжувалась клінічно значимим порушеннями обміну електролітів; В работе изучалась целесообразность внедрения интерактивных методов обучения на цикле «Внутренние болезни» для врачей-интернов по специальности «Общая практика – семейная медицина». Исследование проводилось на базе кафедры семейной медицины и терапии Украинской медицинской стоматологической академии. При проведении занятий для врачей-интернов по специальности «Общая практика – семейная медицина» на цикле «Внутренние болезни» использовались следующие интерактивные методы обучения, в частности, мозговой штурм, дискуссия, изучение случая, презентация, ролевая игра, виртуальный пациент. Внедрение в учебный процесс интерактивных методов обучения ориентирует врача на командную работу, умение учитывать точку зрения другого специалиста, способствует развитию коммуникативных навыков, формированию интеллектуальной самостоятельности и профессионализма; The feasibility of introducing interactive methods of training in the cycle “Internal diseases” for interns with the specialty “General practice – family medicine” was studied in the work. The reorganization of the educational process at the university requires the improvement of the methodology of conducting a practical clinical session with the provision of quality methodical and visual means of teaching, the organization of independent clinical work of the listeners, reducing the number of students per teacher, especially in the study of clinical disciplines, etc. The use of simulation technologies as one of the methods of reorganizing the educational process helps to optimize the acquisition of practical skills and increases the interest of family doctors in the profession. The range of techniques combined with the concept of “Simulation Technology” is very wide: this includes a variety of simulators that develop practical skills with a high level of realism, computer and virtual models for improving the algorithms of action with different clinical situations. The study was conducted on the basis of the Chair of Family Medicine and Therapy of the Ukrainian Medical Stomatological Academy. The following interactive teaching methods, such as brainstorming, discussion, case study, presentation, role play, virtual patient, were used for internship physicians with the specialty of General Practice –Family Medicine. The use of such interactive technologies as “Virtual Patient” in the professional training of family doctors gives the opportunity to solve problematic situations through effective actions, intuition, training, stimulating selflearning, full disclosure of potential and enhancing personality motivation, developing behavioral skills in critical situations, enriching, activity with new ways of performing, developing professional flexibility and mobility, making the final decision, enjoying the activity itself. The necessity for improvement and optimization of the educational process is dictated by modern requirements for the training of highly qualified, comprehensively developed, erudite medical specialists. The introduction of interactive teaching methods in the teaching process orients the doctor to teamwork, the ability to take into account the point of view of another specialist, promotes the development of communication skills, the formation of intellectual independence and professionalism.