Проблеми екології та медицини. 2022
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Проблеми екології та медицини. 2022 за Автор "Bieliaieva, O. M."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ A study of the effectiveness of distance learning at a medical university in Ukraine(Полтавський державний медичний університет, 2022) Morokhovets, H. Yu.; Lysanets, Yu. V.; Bieliaieva, O. M.; Stetsenko, S. A.; Shlykova, O. A.; Мороховець, Галина Юріївна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Бєляєва, Олена Миколаївна; Стеценко, Сергій Анатолійович; Шликова, Оксана АнатоліївнаУ статті проаналізовано досвід запровадження дистанційного навчання в Україні, досліджено ефективність онлайн навчання в порівнянні з аудиторною формою, розглянуто роль мотивації в процесі дистанційного навчання та фактори, що впливають на ефективність онлайн навчання. Метою дослідження є визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності дистанційного навчання в медичному університеті. Авторами проаналізовано результати анкетування 315 здобувачів медичного та стоматологічного факультетів Полтавського державного медичного університету другого (магістерського) і третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти. Показано, що онлайн навчання впливає не лише на рівень мотивації здобувачів освіти до продовження навчання, а й на ставлення до майбутньої професії. Дистанційне навчання спрямоване на індивідуалізацію процесу отримання знань на відстані з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Водночас необхідно відстежувати результати навчання та досліджувати їх залежність від зростання популярності онлайн навчання у світі. Авторами розроблено анкету на основі моделі Дональда Кіркпатріка та застосовано методику вивчення фак- торів привабливості професії. 85,49 % респондентів відзначили своє загальне враження від організації дистанційного навчання позитивним (271 респондент), задоволені організацією дистанційного навчання у ЗВО – 74,13 % опитуваних, на питання «Наскільки ясно Ви розумієте, що роботи з отриманими дистанційно знаннями?» за шкалою від 1 до 5 (1 – не ясно взагалі, 5 – дуже ясно) респонденти розподілили свої голоси наступним чином – 1,58%, 7,26 %, 29,97 %, 43,53 % та 17,66 % відповідно. Результати опитування за даним питанням не корелюють з результатами тестового контролю, проведеного в межах опитування (r=-0,06010, р=0,2892). Експериментальна перевірка показала розбіжності між загальним враженням від організації дистанційного навчання здобувачів та рівнем знань, які вони засвоїли під час дистанційного навчання. Рівень, за яким здобувачі визначали складність роботи під час дистанційного навчання, не корелював з результатами тестового контролю респондентів (r=0,04745, р=0,4028), та віком респондентів (r=0,1379, р=0,0242). При цьому рівень володіння технічними навичками роботи з програмним забезпеченням, веб-ресурсами залежав від віку опитуваних (r=0,2432, р<0,0001), але не корелював з рівнем, за яким здобувачі визначали складність роботи під час дистанційного навчання (r=0,0818, р=0,1826), та рівнем загального вражання від вивчення дисципліни (r=-0,0972, р=0,1130). Наявність попереднього досвіду дистанційного навчання не корелювала з показником результативності вивчення дисципліни (r=0,003982, р=0,9441), що свідчить про те, що попередній досвід дистанційного навчання не впливає на ефективність дистанційного навчання в цілому. Результати проведеного опитування дають змогу стверджувати, що на ефективність дистанційного навчання не впливають стать і рівень освіти. Натомість є підстави стверджувати, щона ефективність процесу значним чином можуть впливати комунікативні і технічні навички. Дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми підвищення ефективності дистанційного навчання у середовищі медичного закладу вищої освіти. Подальшого вивчення потребують теоретико-методологічні аспекти зарубіжного досвіду використання спеціального програмного забезпечення (систем управління навчанням, баз даних, програмних оболонок) для оптимізації процесу дистанційного навчання.Документ The Effectiveness of «Ted Talks» video materials in teaching English at a medical university(Полтавський державний медичний університет, 2022) Lysanets, Yu. V.; Bieliaieva, O. M.; Morokhovets, H. Yu.; Лисанець, Юлія Валеріївна; Бєляєва, Олена Миколаївна; Мороховець, Галина ЮріївнаThe article examines the methodological potential of video materials from the TED Talks resource (Technology Entertainment Design) in the context of teaching English for Professional Purposes and Academic English at medical higher education institutions. The TED Talks video materials cover not only topical issues of natural sciences but also modern problems of education, culture, history, business, sustainable development, etc., therefore, they can contribute to the development of both hard and soft skills of undergraduate and Ph.D. students majoring in Health Care and Biology. Short TED talks delivered by experts from various spheres can be used to develop public speaking skills, analytical listening, rhetorical text analysis, etc. The paper presents several linguodidactic mechanisms aimed at the development, practice, and systematization of the above skills to optimize students’ mastering of grammatical constructions and lexical material. The methodological algorithm is represented by receptive, reproductive, and productive types of exercises and can be used to improve communicative competence and English language proficiency, to organize the classroom and extracurricular activities, as well as a distance learning mode. The research may be of interest to teachers of English at medical universities, as well as specialists from other fields, in the process of planning training sessions and developing educational and methodological materialsДокумент Академічні рейтинги – mirror image глобалізації в освіті(Полтавський державний медичний університет, 2022) Ждан, Вячеслав Миколайович; Дворник, Валентин Миколайович; Аветіков, Давид Соломонович; Бєляєва, Олена Миколаївна; Zhdan, V. M.; Dvornyk, V. M.; Avetikov, D.S.; Bieliaieva, O. M.Розглянуто феномен академічних рейтингів і коротку історію їх виникнення. Дано узагальнену характеристику найбільш впливових рейтингів. Проаналізовано погляди прихильників і противників академічних рейтингів. Показано, що в умовах глобалізаційних процесів в освіті академічні рейтинги розглядаються низкою вчених як один з інструментів, призначених для вимірювання конкурентоспроможності освітніх закладів, формування стратегії подальшого розвитку університетів та їх трансформації. З огляду на те, що питання щодо методології укладання академічних рейтингів і логіки їх використання залишається дискусійним, наведено аргументи опонентів рейтингування. Зокрема, висловлюється думка, що основні індикатори, які впливають на місце в більшості існуючих нині рейтингів, релевантні для університетів науково-дослідного типу, які мають надзвичайно потужні джерела фінансування, що й зумовлює їх конкурентоспроможність і незмінно високі місця. У зв’язку із цим рейтинги з інструменту вимірювання якості освіти почасти перетворилися на економічний і політичний інструмент із «відчутним геополітичним присмаком», що навряд чи може призвести до значного покращення якості освіти. Закцентовано увагу на тому, що існуюча нині методологія укладання рейтингів може бути доцільною лише для університетів світового рівня, які становлять 3 ‒ 5% від загальної кількості закладів вищої освіти в різних країнах світу. У висновках зазначається, що рейтинги, незважаючи на їх дискусійний характер, стали як невід’ємною частиною управлінської культури та глобального інформаційного простору, так і рушієм позитивних змін освітнього середовища університетів.