Перегляд за Автор "Adamchuk, N. N."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Методи моніторингу та лікування больового синдрому у новонароджених в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії(2020) Адамчук, Наталія Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Шкурупій, Дмитро Анатолійович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Бодулєв, Олексій Юрійович; Pokhylko, V. I.; Shkurupii, D. A.; Adamchuk, N. N.; Cherniavska, Yu. I.; Boduliev, O. Yu.Вступ. Питання больового синдрому у новонароджених набуває все більшої актуальності, особливо це стосується дітей, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Нелікований біль призводить до зниження ефективності терапії основного захворювання, погіршення результатів виходжування, формування хронічного болю та астенічного синдрому в катамнезі. Мета дослідження. Провести аналіз ефективності методів терапії больового синдрому у новонароджених, які знаходяться на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Матеріали і методи дослідження. Проведене когортне проспективне дослідження, до якого увійшли 20 доношених новонароджених з больовим синдромом після тривалого оперативного втручання з приводу вродженої кишкової непрохідності. Достовірно діти не відрізнялись між собою за статтю, вагою, не мали ентеральної недостатності та тяжкої супутньої патології. Діти були розподілені на дві групи в залежності від методу знеболення. І група (n = 10) – новонароджені, яким проводилась аналгоседація введенням морфіну внутрішньовенно крапельно. ІІ група (n = 10) – новонароджені, яким морфін вводився ентерально в комбінації з внутрішньовенним введенням парацетамолу при проривному болі (тимчасове посилення інтенсивності болю вище попереднього рівня). З метою визначення ефективності знеболювальної терапії в умовах ВАІТ використовувався розроблений нами чек-лист моніторингу болю у дітей від 0 до 3 років включно. Результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що після призначення морфіну внутрішньовенно відразу досягався достатній рівень аналгоседації, тоді як повноцінний ефект після ентерального застосування відбувався лише на другу добу і виникала необхідність додаткового знеболення із застосуванням парацетамолу. Проте діти, що отримували таблетовану форму морфіну, мали істотно менше ускладнень з боку гемодинаміки і не потребували тривалої респіраторної підтримки. До того ж у дітей, що отримували внутрішньовенну форму морфіну, на 7-му добу післяопераційного періоду спостерігався виражений синдром відміни і новонароджені потребували знеболення парацетамолом, тоді як дітям ІІ групи достатньо було перорального введення глюкози під час маніпуляцій. Тривалість перебування у ВАІТ значно менша у дітей ІІ групи, що також свідчить про кращу переносимість ентеральних форм морфіну. Наш чек-лист моніторингу болю дозволяє додатково проводити ефективну діагностику болю, оцінку динаміки больового синдрому та вчасно корегувати знеболювальну терапію. Висновки. Раннє виявлення больового синдрому, визначення його інтенсивності дозволяє вчасно підібрати ефективне лікування. Використання ентеральної форми морфіну у новонароджених з хірургічною патологією має кращу ефективність, зменшує відсоток несприятливих подій та є золотим стандартом лікування болю згідно світових рекомендацій. Необхідні додаткові дослідження застосування ентеральних форм морфіну у новонароджених з нехірургічною патологією.Документ Прогнозирование возникновения тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний и пути их предупреждения у преждевременно рожденных детей(Wydawnictwo Aluna, 2018) Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Белорус, Андрей Иванович; Соловьева, Галина Алексеевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Адамчук, Наталия Николаевна; Kovalova, O. M.; Pokhylko, V. I.; Bielorus, A. I.; Soloviova, G. A.; Cherniavska, Y. I.; Adamchuk, N. N.; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Бєлорус, Андрій Іванович; Соловйова, Галина Олексіївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Адамчук, Наталія МиколаївнаРЕЗЮМЕ Введение: Тяжелые внутрижелудочковые кровоизлияния у недоношенных детей являются одной из основных проблем общественного здравоохранения, поскольку они могут быть причиной развития неврологических и когнитивных нарушений, а также смертельных исходов. Цель: Предупредить развитие внутрижелудочковых кровоизлияний у преждевременно рожденных детей путем разработки алгоритма идентификации младенцев повышенного риска и пакета решений с прогнозирования и предупреждения развития указанной патологии. Материалы и методы: Проведено мультицентровое исследование (2013 – 2016 гг.), включавшее 117 недоношенных детей, которые находились на лечении в 4 лечебных учреждениях Полтавской области (Украина). В группу детей с тяжелыми ВЖК включено 76 детей (вес 1037,8±43,7 г, ГВ 27,1±0,27 недели; девочек 36/47, 37 %), с ВЖК III-IV ст. по Papile L.A., а в группу сравнения – 41 ребенок (вес 1758±59,8; ГВ 32,1±0,30 недели; девочек 15/38, 46 %) без ВЖК. Эффективность применения пакета решений изучалась в Полтавском областном перинатальном центре (высокий уровень, 2000 родов в год) в течение 2014 - 2017 гг. Результаты: При множественном регрессионном анализе достоверными факторами риска развития тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний выявились ГВ (ОШ =0,28; р=0,000), безводный период меньше 24 ч. (ОШ =83,2; р=0,020), введение 0,9% раствора натрия хлорида во время первичных реанимационных мероприятий (ОШ =16,73; р=0,042), эпизоды артериальной гипертензии (ОШ =32,3; р=0,026) и количество лейкоцитов ≥15х109/л в первые сутки (ОШ 17,6; р=0,028). После внедрения пакета решений, который включал: междисциплинарный чек-лист (между акушер-гинекологом и неонатологом), алгоритм идентификации детей с высоким риском развития внутрижелудочковых кровоизлияний, чек-лист мониторинга за состоянием ребенка сразу после рождения, межпрофессиональный чек-лист (между врачом и медсестрой), частота внутрижелудочковых кровоизлияний снизилась с 18,9 % до 11,4 %, р=0,038, а инвалидность с 9,6 % до 2,4 %, р=0,046. Вывод: Пакет решений является эффективным инструментом предупреждения развития тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний у преждевременно рожденных детей; ABSTRACT Introduction: Severe intraventricular hemorrhages (IVH) in preterm infants are one of the major public health problems, as they can cause neurological and cognitive impairment, as well as lethal outcomes. The aim: To prevent the development of IVH in preterm infants by developing an algorithm for identification of high risk infants and a bundle for the prediction and prevention of this pathology. Materials and methods: A multicenter study (2013-2016) was conducted, which included 117 premature babies who were on treatment in 4 medical institutions in the Poltava region (Ukraine). The group of children with severe IVH included 76 children (weight 1037.8 ± 43.7 g, gestational age (GA) 27.1 ± 0.27 weeks; girls 36/47, 37 %), with IVH III-IV st. by Papile L.A. The comparison group consisted of 41 children (weight 1758 ± 59.8, GA 32.1 ± 0.30 weeks, girls 15/38, 46 %) without IVH. The effectiveness of a bundle for the prediction and prevention severe IVH was studied in the Poltava Regional Perinatal Center (high level, 2000 births per year) during 2014 - 2017. Results: The significant risk factors due to multiple regression logistic analysis are: gestational age (OR =0.28, р=0.000), anhydrous period less than 24 hours (OR =83,29; р=0.020), infusion of 0.9% sodium chloride solution during primary resuscitation (OR =16.73; р=0.042), episodes of arterial hypertension (OR =32.3; р=0.026), the number of leukocytes is ≥15x109/l at birth (OR=17.6; р=0.028). After the implementation of the Bundle, which included: an interdisciplinary check-list (between the obstetrician and the neonatologist), the algorithm for identifying children with high risk of IVH, a check-list for monitoring of the state of the child immediately after birth and an interprofessional check-list (between the doctor and the nurse), the IVH incidence decreased from 18.9 % to 11.4 %, p = 0.038, and the disability from 9.6 % to 2.4 %, p = 0.046. Conclusions: The Bundle is an effective tool for preventing of severe IVH in preterm infants.