Перегляд за Автор "Asadullaev, N. S."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Динамика возрастных показателей физико-химического состава ротовой жидкости у лиц пожилого и старческого возраста
    (Полтавський державний медичний університет, 2018) Ризаев, Ж. А.; Асадуллаев, Н. С.; Абдувакилов, Ж. У.; Різаєв, Ж. А.; Асадуллаєв, Н. С.; Абдувакілов, Ж. У.; Rizaev, J. A.; Asadullaev, N. S.; Abduvakilov, J. U.
    Метою цього дослідження було виявити зміни показників фізико-хімічного складу ротової рідини в осіб похилого і старечого віку, а також вивчити вплив ротової рідини на загальний стан ротової порожнини. Відповідно до рекомендацій ВООЗ створені групи у віці 45-60 років, 61-74 роки, 75-89 років і довгожителів 90 років і старше. Вивчалася швидкість салівації, в’язкість слини, показник рН, буферна ємність по кислоті і по лугу, вміст іонів кальцію і фосфору. Отримані дані порівнювали з показниками осіб індексної групи у віці 35-44 роки. Встановлено, що зі збільшенням віку швидкість салівації зменшилася у 90-річних порівняно з індексною групою в 2,5 рази, а в’язкість ротової рідини збільшилася в 2 рази. Буферна ємність, як по кислоті, так і по лугу зменшувалася зі збільшенням віку, а РН зміщалася в кислу сторону, що призводить до демінералізації емалі і зростання патології твердих тканин зубів. При гіпосалівації змішана слина втрачає свою антимікробну, буферну, ремінералізуючу і очищувальну функції. Основною рідиною в порожнині рота, що реалізує іонообмінні реакції між різними зонами, тканинами і органами, є змішана слина (ротова рідина), зміною властивостей якої багато в чому і визначається карієсогенна ситуація. Важливим є проведення досліджень, що дозволяють оцінити функціональний стан найважливіших фізіологічних систем порожнини рота зі збільшенням віку обстежених, і рекомендувати заходи корекції, що сприяють повному або частковому відновленню втрачених функцій. Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженням складу змішаної слини осіб похилого та старечого віку, багато питань до цих пір залишаються відкритими. Наведені в літературі параметри властивостей слини у випробовуваних, що знаходяться в однакових умовах, зазнають суттєвих змін. Виходячи з отриманих даних, виникає необхідність індивідуального підходу до лікування стоматологічних захворювань, передбачити предмети і засоби для поліпшення гігієни порожнини рота і засоби, що впливають на поліпшення діяльності слинних залоз (швидкість виділення, зниження в’язкості слини, нормалізація слюновиділення), а також підвищення мінералізуючого потенціалу слини для створення умов правильної мінералізації твердих тканин зубів, що, в кінцевому результаті, буде сприяти зниженню зростання і розвитку карієсу зубів у людей похилого та старечого віку.