Перегляд за Автор "Belov, O. O."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Dynamics of psychopathological symptoms in the post-COVID-19 period(Полтавський державний медичний університет, 2024) Belov, O. O.; Pshuk, N. G.; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Белов, Олександр Олександрович; Пшук, Наталія Григорівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам ІсроїловичThe dynamics of post-COVID-19 psychopathological manifestations in 31 men and 33 women were studied. It was established that fatigue (75 %), anxiety (70 %), cognitive dysfunction (69 %) and low mood (63 %) dominate the structure. The dynamics of depressive and anxiety changes were more pronounced in the first 6 months (from 63 % to 34 % and from 70 % to 48 %), and fatigue, cognitive impairment and insomnia – after 12 months (from 63 % to 28 %, from 63 % to 23 % and from 33 % to 22 %). In the early period, clinically defined depressive disorders were found in 36 % of patients, in the late period – in 8 %. The prevalence of psychopathological symptoms other than irritability was non-significantly higher among women; they were also found to have higher levels of depression and anxiety. Two years after COVID-19, symptoms of fatigue, cognitive dysfunction, dyssomnia, depression, and anxiety were present in 22 %, 17 %, 16 %, 14 %, and 13 %, respectively. Depression and anxiety rates normalized 12 months after COVID-19, faster in men than in women.Документ Predictors of the formation and features of the clinical picture of adjustment disorders(Полтавський державний медичний університет, 2023) Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Belov, O. O.; Pshuk, N. G.; Skrypnikov, A. M.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Белов, Олександр Олександрович; Пшук, Наталія Григорівна; Скрипніков, Андрій МиколайовичThe war in Ukraine influenced the the emergence of a significant number of people who have suffered severe psychological trauma and need forehanded, modern and effective medical care. The purpose of the study was to investigate the predictors of the formation of adjustment disorders and the features of the course and differences in the clinical picture of adjustment disorders during the war in Ukraine. The following methods were used to achieve the purpose and implementation of the tasks of this study: information-analytical, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic, psychometric and statistical methods of mathematical processing of the obtained results. According to the results of the conducted research, it was found that the main predictors of the formation of adaptation disorders are forced relocation, both within the country and abroad, and especially during which a person feels the influence of a stress factor, in particular, and experiencing negative emotions for a long time.Документ Стан життєстійкості у хворих на депресивні розлади(Полтавський державний медичний університет, 2021) Белов, О. О.; Belov, O. O.Депресивні розлади є одними з найбільш клінічно та соціально важливих захворювань внаслідок діагностичних та лікувальних труднощів і значної соціально-психологічної дезадаптації. Важливим для комплексного розуміння етіопатогенетичних і патопсихологічних механізмів депресій є вивчення особливостей життєстійкості пацієнтів. Метою дослідження було дослідження особливостей життєстійкості та її актуальних складових у пацієнтів з депресивними розладами з урахуванням віку та гендерного фактору. З використанням тесту життєстійкості клініко-психологічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок, хворих на депресивні розлади. Виявлено низький рівень показників життєстійкості у хворих на депресію. У чоловіків показник залученості склав 22,2±5,9 балів у віковій групі до 30 років, 19,0±6,8 балів у віковій групі 30-44 роки і 11,6±10,0 балів у віковій групі 45 років і старші; контролю – відповідно 20,9±4,4 балів, 19,5±5,9 балів і 13,2±9,2 балів; прийняття ризику – відповідно 9,9±3,4 балів, 8,7±3,2 балів і 5,6±4,3 балів; життєстійкості – відповідно 53,1±11,7 балів, 47,2±13,4 балів та 30,4±22,7 балів. У жінок виявлено значуще (p<0,05) вищі показники залученості: відповідно 25,6±7,5 балів, 22,4±7,2 балів і 14,7±6,6 балів; контролю: відповідно 23,5±5,0 балів, 22,1±6,0 балів і 17,9±4,7 балів; прийняття ризику: відповідно 10,7±3,1 балів, 9,9±4,0 балів і 7,8±3,6 балів; життєстійкості: відповідно 59,8±13,3 балів, 54,3±15,2 балів і 40,5±13,2 балів. Встановлено тенденцію до зменшення показників життєстійкості, як інтегрального, так і окремих складових, з віком, більш суттєво виражену у віковій групі 45 років і старші. Виявлено наявність значущих (p<0,01) зворотних кореляційних зв’язків між виразністю депресії та залученістю (rS=0,683), контролем (rS=0,668), прийняттям ризику (rS=0,599) та життєстійкістю (rS=0,695); між реактивною тривожністю та залученістю (rS=0,608), контролем (rS=0,567), прийняттям ризику (rS=0,520) та життєстійкістю (rS=0,651); між особистісною тривожністю та залученістю (rS=0,336), контролем (rS=0,295), прийняттям ризику (rS=0,208) та життєстійкістю (rS=0,339). Висновки. Депресивні розлади супроводжуються суттєвим зниженням життєстійкості пацієнтів, що поширюється як на загальну життєстійкість, так і на її складові: залученість, контроль і прийняття ризику. Рівень життєстійкості зменшується з віком пацієнта, більш суттєво у старшій віковій групі (45 років і старші). У чоловіків у порівнянні з жінками виявлено значуще нижчий рівень залученості, контролю та життєстійкості у всіх вікових групах, та нижчий рівень прийняття ризику у віковій групі 45 років і старші. Життєстійкість, залученість, контроль і прийняття ризику виявляють зворотні кореляції помірного ступеню з виразністю депресивних проявів і реактивною тривожністю, і зворотні кореляції слабкого ступеню – з особистісною тривожністю.