Перегляд за Автор "Berezhna, V. A."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ CD68+ M1 Macrophages is associated with placental insufficiency under fetal growth restriction(Aluna Publishing, 2021-02) Berezhna, V. A.; Mamontova, T. V.; Gromova, A. M.; Бережна, Варвара Анатоліївна; Мамонтова, Тетяна Василівна; Громова, Антоніна МакарівнаThe aim of the current study was to elucidate the possible involvement of M1 and M2 macrophages in the placentas of women, whose pregnancies were complicated by fetal growth restriction (FGR) and resulted in term births after 37 weeks of gestation and preterm births up to 37 weeks of gestation. Materials and methods: CD68+ and CD163+ macrophages were studied by immunohistochemical method, placental morphology in the placentas of 16 women whose pregnancies were complicated by FGR and resulted in term births at a gestational age after 37 weeks (1-st group, n = 7) or resulted in preterm births at a gestational age up to 37 weeks (2-nd group, n = 9). The control group consisted of 10 placentas of women with physiological pregnancies and births. Results: Women 2-nd group showed significantly low weight of the placenta, a short gestation period at the time of delivery, and a prolonged labor period than women of the control group (p <0.001; p <0.001; p <0.05, respectively). The level of CD68+ and CD163+ macrophages in the placentas of women 2-nd group was significantly higher than in woman 1-st group (p <0.001, p <0.001, respectively). A significant correlation was found between the expression level of CD68+ monocytes in the intervillous space and the weight of a newborn (r = - 0.765; p = 0.016) in women 2-nd group. Conclusions: These studies suggest that in the placentas of women whose pregnancies were complicated by FGR and resulted in preterm births, the increased activation of CD68+ macrophages of the pro-inflammatory pool may be associated with disorders of the vascular and stromal component of the villous chorion with the development of involutive and dystrophic changes. In general, this fact probably determines the progress of chronic placental insufficiency and aggravates the development of fetal growth restriction.Документ Features of ultrasound imaging in fetal intrauterine growth retardation(Полтавський державний медичний університет, 2021-04) Berezhna, V. A.; Бережна, Варвара АнатоліївнаFetal growth retardation complicates an average of 10% of all pregnancies. Today, ultrasound examination is used in obstetrics for diagnosis. Therefore, early detection of this complication is the key to adequate treatment and reduction of perinatal consequences. A deeper understanding of the early accompanying ultrasound parameters will allow timely detection or prevention of intrauterine fetal development. Purpose: to conduct an antenatal ultrasound examination of women with intrauterine growth retardation. Materials and methods: Ultrasound fetometry and placentometry were performed in women of the main group with intrauterine growth retardation (n-41) and women in the comparison group with the physiological course of pregnancy (n-12). Results: at the initial ultrasound examination, among women in the main group, fetuses below the 10th percentile were probably more common and had a decrease in biparietal head size and abdominal circumference (p = 0.001, p = 0.08). With repeated ultrasound examination, the frequency of detecting decreased indicators of biparietal head size, head circumference, abdominal circumference, femoral shaft length below the 10th percentile among women in the main group increases by 1.5 times, and significantly differs from the indicators of the comparison group. (p = 0.0002, p = 0.001). A decrease in the biophysical profile of the fetus to 6-7 points accompanies 63.4% of pregnancies with intrauterine growth retardation. The amniotic fluid index below the 5th percentile in relation to the gestational age in women at the initial examination was 2.4%, and at the second examination - 7.3%. The placental ultrasound marker of premature maturation by gestational age 21.4%, the presence of petrification in 58.5%. Conclusions: In case of timely detection of fetometric and placentometric changes, it is possible, from the standpoint of modern obstetrics, to start etiopathogenetic therapy and prevention of this complication of pregnancy.Документ Morphometric analysis of placental and M1/M2 macrophages polarization in the detection of fetal growth restriction(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Berezhna, V. A.; Gromova, A. M.; Mamontova, T. V.; Udovytska, N. O.; Starchenko, I. I.; Vesnina, L. E.; Бережна, Варвара Анатоліївна; Громова, Антоніна Макарівна; Мамонтова, Тетяна Василівна; Удовицька, Наталія Олегівна; Старченко, Іван Іванович; Весніна, Людмила ЕдуардівнаThe purpose of the present study was to analyzed the morphometric characteristics and CD68 and CD163 expression of macrophages in the placentas of women, whose pregnancies were complicated by fetal growth restriction. The study revealed low indices of the mass and area of the placentas, but high indices of the fetoplacental weight ratio. The level of CD68+ macrophages in fibrously altered terminal villi of the placenta was significantly higher in both groups women whose pregnancies were complicated by fetal growth restriction. There was significant increased CD163+ macrophages in fibrously altered terminal villi. Thus, in the placentas of women whose pregnancy was complicated by fetal growthrestriction and resulted preterm birth, there were disruptions of the vascular and stromal component of the chorionic villus with the changes to macrophage polarization from M1 to M2 types in fibrously altered terminal villi of the placenta.Документ Soluble endoglin as an early prediction marker of intrauterine growth retardation(2021) Gromova, A. M.; Berezhna, V. A.; Gromova, O. L.; Lyakhovska, T. Yu.; Ketova, O. M.; Громова, Антоніна Макарівна; Бережна, Варвара Анатоліївна; Громова, Олександра Леонідівна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Кетова, Олена МиколаївнаHigh levels of circulating endoglin contribute to the development of endothelial dysfunction, which underlies the pathogenesis of intrauterine growth retardation and can be used as a prognostic marker for the development of this pathology. We collected serum from pregnant women with intrauterine growth retardation (n-41) initially at diagnosis and before delivery, and pregnant women with physiological pregnancy (n-8), using enzyme-linked immunosorbent assay to test soluble endoglin levels. It was found that the level of soluble endoglin concentration was 7.2±0.2 at the initial examination and 9.5±0.1 at the repeated examination in women who gave birth to low birth weight children with fetal developmental delay and constitutionally small children, while the level of this factor in women in the comparison group was 3.7±0.3. It was found that the level of soluble endoglin concentration was significantly higher in women who gave birth to children with intrauterine growth retardation than the level of this factor in women in the comparison group, which is highly informative to use its prognostic value.Документ Акушерські й антенатальні фактори ризику затримки внутрішньоутробного росту плоду (ретроспективний аналіз)(2020) Громова, Антоніна Макарівна; Бережна, Варвара Анатоліївна; Hromova, A. M.; Berezhna, V. A.; Громова, Антонина Макаровна; Бережная, Варвара АнатольевнаМета роботи - оцінити особливості акушерського й антенатального анамнезу, перебіг вагітності та стан новонароджених для визначення факторів ризику затримки внутрішньоутробного росту плода(ЗВУРП). Матеріали та методи. У ретроспективний аналіз включили 63 жінки, які народили дітей із діагнозом ЗВУРП (основна група), та 63 жінки, які народили дітей із нормальними антропометричними показниками (контрольна група). Проаналізували відомості сімейного, акушерського й антенатального анамнезу. Визначили особливості перебігу вагітності та пологів, стан новонародженого. Результати. Серед акушерських факторів ризику здебільшого визначали прееклампсію (31,75%),анемію (36,50%) та ГРВІ та ГРЗ, на які жінки хворіли під час вагітності (33,33%). У жінок основної групи вірогідно частіше вагітність була першою- у 35(55,5%;р<0,05) осіб, перші пологи - у 42(66,7%;р<0,05) осіб, у 22,22% випадків термін вагітності на момент розродження становив 37 тижнів, кесарів розтин виконали у 38,1% жінок. Важливими антенатальними факторами ризику ЗВУРП є діагностовані під час ультразвукового дослідження ЗВУРП або мала вага(49,2%), дисфункція плаценти з порушенням (42,86%) або без порушення кровотоку (28,57%),маловоддя (28,57%), гіпоплазія плаценти (12,7%). У новонароджених визначили внутрішньоутробне зменшення вагово-ростових показників за шкалою Беллард(88,88%), зменшену масу тіла(1500-2500г), ускладнення стану здоров'я з боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем, вроджені вади розвитку. Висновки. Результати показали, що затримка внутрішньоутробного росту плода може свідчити про складний взаємозв'язок патогенетичних змін, тригером яких є акушерські й антенатальні фактори ризику, які поєднуються і чинять кумулятивний ефект на перебіг вагітності та розвиток дитини, спричиняючи формування порушень стану здров'я з боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем, а також формування вроджених вад розвитку плода.Документ Клініко-діагностичні зміни при затримці внутрішньоутробного розвитку плода(Українська медична стоматологічна академія, 2020-12) Бережна, Варвара Анатоліївна; Бережная, Варвара Анатольевна; Berezhna, V. A.Анотація. Внутрішньоутробне зростання плода залежить від плаценти. Патологічні зміни в ній безпосередньо пов’язані з підтримкою розвитку плода та прогнозованим розвитком ускладнень в неонатальному періоді. Плацентарний фактор, який проявляється у вигляді дисфункції плаценти є ключовим елементом у формуванні затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Отже, вивчаючи адаптаційні та патологічні зміни в плаценті, можна пояснити причину, яка лежить в основі формування затримки росту плода. Мета роботи: оцінити особливості акушерсько–гінекологічного, інфекційного анамнезу та оцінити морфометричні зміни в плаценті для визначення факторів ризику затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Результати: серед акушерсько-гінекологічних захворювань жінок основної групи вірогідно частіше зустрічався хронічний аднексит в 12,2% (р=0,26), кісти яєчників – 7,3% (р=0,45), порушення менструального циклу –7,3% (р=0,45), переважно з поєднаним перебігом. Серед акушерської патології основну частку займають перенесені під час вагітності гострі респіраторні вірусні інфекції або гострі респіраторні захворювання (60,97%), анемія (43,9%), прееклампсія (29,27%) і загроза передчасних пологів (60,98%). Також виявляється висока частота бактеріоносійства (9,75%; р=0,68 та 24,4%; р=0,057) та TORCH – інфікування (51,2%). При морфометричному дослідженні плацентарної тканини виявлено зменшення кількості судин (3,17±0,28 та 3,16±0,06), їх середнього діаметра(13,74±0,61 мкм та 11,7±0,28 мкм), стоншення синцитіотрофобласту (3,11±0,03 мкм та 4,12±0,02 мкм), збільшення синцитіокапілярних мембран (32,34±0,4% та 16,2±0,23%). Висновки: Отримані нами дані показали, що затримка внутрішньоутробного розвитку плода може свідчити про складний взаємозв’язок акушерсько – гінекологічних захворювання разом з інфікуванням, які поєднуються і впливають на формування плацентарної дисфункції, а згодом на адекватна зростання плода.Документ Особливості перебігу вагітності, пологів та морфофункціонального стану плаценти у жінок з затримкою внутрішньоутробного росту плода(Полтавський державний медичний університет, 2021) Громова, Антоніна Макарівна; Бережна, Варвара Анатоліївна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Кетова, Олена Миколаївна; Шафарчук, Валентина Михайлівна; Hromova, A. M.; Berezhna, V. A.; Liakhovska, T. Yu.; Ketova., O. M.; Shafarchuk, V. M.Затримка внутрішньоутробного росту плода – тяжка акушерська патологія, яка супроводжується значними репродуктивними втратами та витратами на лікування новонароджених. Мета дослідження. Встановити клінічну відмінність перебігу вагітності, пологів та морфофункціонального стану плацент шляхом комплексного макроскопічного та гістологічного дослідження між жінками, вагітність яких була ускладнена ЗВУР плода та жінками з фізіологічним перебігом вагітності. Матеріал і методи дослідження. У дослідження були включенні 37 жінок, основну групу становили жінки, які народили маловагову дитину (n=25), групу порівняння склали жінки, які мали фізіологічний перебіг вагітності та народили дітей з нормальними антропометричними показниками (n=12). Результати та їх обговорення. Вагітність та пологи у жінок основної групи переважно проходили у віці від 30 до 39 років, обтяжувались шкідливими звичками, супроводжувались гінекологічною та акушерською патологією, відзначались передчасним початком пологів з переважним розродженням шляхом кесаревого розтину, викликаного дистресом плода на відміну від жінок групи порівняння. Аналіз морфофункціонального стану плацент жінок основної групи дозволив виявити, загальні структурно-морфологічні зміни, що свідчить про характерні ознаки плацентарної недостатності з порушенням компенсаторних механізмів. Висновок. Багатокомпонентний вплив різноманітних факторів може сприяти підвищеному ризику виникнення та прогресування затримки внутрішньо-утробного росту плода, тому своєчасна корекція факторів ризику сприятиме оптимізації ведення вагітності та покращенню перинатальних наслідків.Документ Роль гінекологічних захворювань при затримці внутрішньоутробного росту плода(Українська медична стоматологічна академія, 2020-03) Громова, Антоніна Макарівна; Бережна, Варвара Анатоліївна; Громова, Антонина Макаровна; Бережная, Варвара Анатольевна; Gromova, A. M.; Berezhna, V. A.Мета роботи - оцінити особливості гінекологічного анамнезу та стан новонароджених для визначення факторів ризику затримки внутрішньоутробного росту плода (ЗВУРП) у жінок. Результати. Серед виявлених гінекологічних захворювань жінок основної групи вірогідно частіше було діагностовано лейоміому матки – у 5 жінок (7,9%) та непліддя – у 6 жінок (9,5%). Бактеріальне інфікування сечо-статевої системи вірогідно частіше супроводжувало вагітність жінок з ЗВУРП. Серед новонароджених дітей визначено внутрішньоутробне зменшення вагово-ростових показників від 1500 до 2500 гр за шкалою Беллард (88,88%), а також наявні ускладнення з боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем, а також вроджені вади розвитку плода. Висновки. Отримані нами дані показали, що затримка внутрішньоутробного росту плода може свідчити про складний взаємозв’язок патогенетичних змін, чинником яких можуть виступати гінекологічні захворювання разом з інфікуванням, які поєднуються і впливають на подальший розвиток дитини, сприяючи формуванню порушень їх стану з боку нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Ключові слова: гінекологічні захворювання, інфікування, затримка внутрішньоутробного росту плода.Документ Імунологічна оптимізація методів діагностики при затримці внутрішньоутробного розвитку плода(Полтавський державний медичний університет, 2021) Бережна, Варвара Анатоліївна; Berezhna, V. A.Затримка внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВУРП) залишається проблемою сучасного акушерства. Основною причиною ЗВУРП вважається плацентарний фактор при якому важливо відмітити імунні процеси. Імунні клітини присутні на всіх стадіях вагітності та безпосередньо пов’язані з ангіогенними факторами. Ангіогенні фактори, такі як трансформуючий фактор росту β1 та розчинний ендоглін (ТФР-β1 та рEНГ) відіграють ключову роль в формуванні нормального фето-плацентарного комплексу. Незважаючи на доступні методи дослідження, дотепер триває пошук нових, більш ранніх та достовірних методів діагностики ЗВУРП. Досліджуючи ангіогенні фактори, які регулюють ембріогенез та плацентацію у вагітних із ЗВУРП дозволять поглиблено вивчити дане ускладнення та встановити критерії ранньої діагностики. Мета роботи: дослідити рівні ТФР-β1 та рEНГ в сироватці крові вагітних із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода. Результати: у групи жінок із ЗВУРП впродовж вагітності при повторному визначенні рівень концентрації ТФР-β1 вірогідно у 2 рази знижується (р=0,000001), а рівень концентрації рЕНГ, навпаки - вірогідно у 1,3 рази підвищується (р=0,00001) у порівнянні з початковим рівнем показників. Визначено, що рівень концентрації ТФР-β1 достовірно у 3 рази нижче у жінок групи ЗВУРП, ніж у жінок групи порівняння (р=0,000001). Тоді як, рівень концентрації рЕНГ достовірно у 3 рази вище у жінок основної групи, ніж у жінок групи порівняння (р=0,00001). При повторному виявленні рівень концентрації ТФР-β1 був вірогідно вищий у жінок, які народили дітей із ЗВУРП передчасно до строку, ніж у жінок, народили дітей із ЗВУРП в строк. Рівень концентрації рЕНГ при початковому визначенні був вірогідно вищий, а при повторному визначенні, навпаки, вірогідно нижчий у жінок, які народили дітей із ЗВУРП передчасно до строку, ніж у жінок, народили дітей із ЗВУРП в строк. Висновки: Зниження рівня ТФР-β1 та підвищення рівня рЕНГ в крові вагітних, свідчить про формування ЗВУРП та можна рекомендувати, як ранній діагностичний маркер не тільки ЗВУРП, а й народження дітей передчасно до строку.