Перегляд за Автор "Bezeha, M. I."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Комплексний підхід в лікуванні пацієнтів із гострим мастоїдитом(Українська медична стоматологічна академія, 2017) Безега, Михайло Іванович; Безега, Михаил Иванович; Bezeha, M. I.На сьогодні не вивчені ознаки переходу від стадії запалення – антроцелюліту (запалення слизової оболонки осередків соскоподібного відростку) до мастоїдиту (гнійного розплавлення кісткових перемичок системи осередків соскоподібного відростка) і не визначені чіткі свідчення щодо термінів і обсягу хірургічного втручання. Ціль даної роботи – підвищення ефективності лікування хворих на гострий мастоїдит шляхом використання нової схеми консервативної терапії та модифікованої антромастоїдотомії із дренуванням. Об’єкт і методи: дослідження проводилося в лікувальних установах: на базі ЛОР-відділення Полтавської обласної клінічної лікарні, та ЛОР відділення 2 міської клінічної лікарні м. Полтави. Всього в період з 2009 по 2016 роки було обстежено та проліковано 83 пацієнти, хворих на гострий середній отит, ускладненим мастоїдитом. Всі пацієнти були розділені на 2 групи – досліджувана – 1 група (n = 48) і група порівняння – 2 група (n = 35). Результати. У пацієнтів 1-б та 1-в досліджуваної групи, нами застосовувалась розроблена нова методика хірургічної санації соскоподібного відростка з дренуванням атикоантрального ходу гумовим дренажем, а післяопераційної порожнини – тефлоновими трубками з одномоментним ушиванням післяопераційної рани. Пацієнтам досліджуваної 1-б групи проводилась тунельна антротомія, метою якої було з’ясування стану комірок соскоподібного відростка. В разі, коли спостерігались явища їх деструкції та некрозу, проводили антромастоїдотомію за власною методикою. При проведенні хірургічного втручання використовувались ендоскопічні методики, проводилась пневматична проба на прохідність атико-антрального співустя. Висновки. При призначенні лікування хворим на гострий мастоїдит необхідно брати до уваги, крім клінічних ознак захворювання, дані конусно-променевої комп’ютерної томографії, наявність збереження аттикоантрального сполучення, яке, ймовірно, залежить від анатомічних особливостей будови середнього вуха і ступеня вираженості і розповсюдженості запального процесу. Морфологічні дані диктують необхідність включення в схему терапії противірусних препаратів, що значно підвищує ефективність лікування хворих на гострий мастоїдит.Документ Системне пошкодження ендотелію та його функціональні наслідки при дії травм та інфекційних агентів(ТОВ «ВІСТКА», 2022) Заболотний, Дмитро Ілліч; Шидловська, Тетяна Анатоліївна; Дєєва, Юлія Валеріївна; Петрук, Любов Григорівна; Безега, Михайло Іванович; Верьовка, Сергій Вікторович; Zabolotnyi, D. I.; Shydlovska, T. A.; Dieieva, Yu. V.; Petruk, L. G.; Bezeha, M. I.; Verevka, S. V.Актуальність: Блокування крововиливу за пошкодження судин становить провідну роль активаційного каскаду системи гемостазу. Останнім часом високої актуальності набули два різновиди подібних пошкоджень. Перший з них обумовлений вірусним пошкодженням ендотелію, що призводить до неконтрольованої каскадної активації зсідаючої системи. Другий тип обумовлений акубаротравмою та пов’язаним з нею гідродинамічним ударом. Обидва типи пошкоджень призводять до розвитку тромбозно-фіброзних ускладнень системи кровообігу внаслідок утворення протяжних фібринових відкладень. Подібні відкладення є резистентними до дії фібринолітичної системи, що обумовлено їх нерегулярною та хаотичною структурою. Це, в свою чергу, призводить до тяжких функціональних ускладнень. Мета: Систематизувати дані про молекулярні та клітинні особливості системного ушкодження ендотелію. Порівняти клінічний матеріал осіб, що перенесли COVID-19 або померли внаслідок нього. Порівняти функціональні розлади органів слуху у осіб, що зазнали акубаротравми чи перехворіли на КОВІД-19. Результати та обговорення: Наведено клінічний матеріал осіб, що перенесли COVID-19 або померли внаслідок нього. Розглянуто сенсоневральні розлади слуху у осіб, що зазнали впливу акубаротравми чи перехворіли на COVID-19. Обговорюються причини резистентності тромбозно-фіброзних відкладень в судинах з системно пошкодженим ендотелієм. Обговорюються можливі методичні підходи до подолання розглянутих функціональних ускладнень.