Перегляд за Автор "Bezeha, M. I."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Комплексний підхід в лікуванні пацієнтів із гострим мастоїдитом
    (Українська медична стоматологічна академія, 2017) Безега, Михайло Іванович; Безега, Михаил Иванович; Bezeha, M. I.
    На сьогодні не вивчені ознаки переходу від стадії запалення – антроцелюліту (запалення слизової оболонки осередків соскоподібного відростку) до мастоїдиту (гнійного розплавлення кісткових перемичок системи осередків соскоподібного відростка) і не визначені чіткі свідчення щодо термінів і обсягу хірургічного втручання. Ціль даної роботи – підвищення ефективності лікування хворих на гострий мастоїдит шляхом використання нової схеми консервативної терапії та модифікованої антромастоїдотомії із дренуванням. Об’єкт і методи: дослідження проводилося в лікувальних установах: на базі ЛОР-відділення Полтавської обласної клінічної лікарні, та ЛОР відділення 2 міської клінічної лікарні м. Полтави. Всього в період з 2009 по 2016 роки було обстежено та проліковано 83 пацієнти, хворих на гострий середній отит, ускладненим мастоїдитом. Всі пацієнти були розділені на 2 групи – досліджувана – 1 група (n = 48) і група порівняння – 2 група (n = 35). Результати. У пацієнтів 1-б та 1-в досліджуваної групи, нами застосовувалась розроблена нова методика хірургічної санації соскоподібного відростка з дренуванням атикоантрального ходу гумовим дренажем, а післяопераційної порожнини – тефлоновими трубками з одномоментним ушиванням післяопераційної рани. Пацієнтам досліджуваної 1-б групи проводилась тунельна антротомія, метою якої було з’ясування стану комірок соскоподібного відростка. В разі, коли спостерігались явища їх деструкції та некрозу, проводили антромастоїдотомію за власною методикою. При проведенні хірургічного втручання використовувались ендоскопічні методики, проводилась пневматична проба на прохідність атико-антрального співустя. Висновки. При призначенні лікування хворим на гострий мастоїдит необхідно брати до уваги, крім клінічних ознак захворювання, дані конусно-променевої комп’ютерної томографії, наявність збереження аттикоантрального сполучення, яке, ймовірно, залежить від анатомічних особливостей будови середнього вуха і ступеня вираженості і розповсюдженості запального процесу. Морфологічні дані диктують необхідність включення в схему терапії противірусних препаратів, що значно підвищує ефективність лікування хворих на гострий мастоїдит.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Системне пошкодження ендотелію та його функціональні наслідки при дії травм та інфекційних агентів
    (ТОВ «ВІСТКА», 2022) Заболотний, Дмитро Ілліч; Шидловська, Тетяна Анатоліївна; Дєєва, Юлія Валеріївна; Петрук, Любов Григорівна; Безега, Михайло Іванович; Верьовка, Сергій Вікторович; Zabolotnyi, D. I.; Shydlovska, T. A.; Dieieva, Yu. V.; Petruk, L. G.; Bezeha, M. I.; Verevka, S. V.
    Актуальність: Блокування крововиливу за пошкодження судин становить провідну роль активаційного каскаду системи гемостазу. Останнім часом високої актуальності набули два різновиди подібних пошкоджень. Перший з них обумовлений вірусним пошкодженням ендотелію, що призводить до неконтрольованої каскадної активації зсідаючої системи. Другий тип обумовлений акубаротравмою та пов’язаним з нею гідродинамічним ударом. Обидва типи пошкоджень призводять до розвитку тромбозно-фіброзних ускладнень системи кровообігу внаслідок утворення протяжних фібринових відкладень. Подібні відкладення є резистентними до дії фібринолітичної системи, що обумовлено їх нерегулярною та хаотичною структурою. Це, в свою чергу, призводить до тяжких функціональних ускладнень. Мета: Систематизувати дані про молекулярні та клітинні особливості системного ушкодження ендотелію. Порівняти клінічний матеріал осіб, що перенесли COVID-19 або померли внаслідок нього. Порівняти функціональні розлади органів слуху у осіб, що зазнали акубаротравми чи перехворіли на КОВІД-19. Результати та обговорення: Наведено клінічний матеріал осіб, що перенесли COVID-19 або померли внаслідок нього. Розглянуто сенсоневральні розлади слуху у осіб, що зазнали впливу акубаротравми чи перехворіли на COVID-19. Обговорюються причини резистентності тромбозно-фіброзних відкладень в судинах з системно пошкодженим ендотелієм. Обговорюються можливі методичні підходи до подолання розглянутих функціональних ускладнень.