Перегляд за Автор "Bezkorovayna, I. N."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Дослідження змін мікроциркуляції сітківки після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за даними оптичної когерентної томографії - ангіографії: проспективне дослідження(Полтавський державний медичний університет, 2021) Іванченко, Анна Юріївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Иванченко, Анна Юриевна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Ivanchenko, A. Yu.; Bezkorovayna, I. N.Мета. Оцінити зміни щільності судин та мікроциркуляції різних шарів сітківки ока після успішного оперативного лікування регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за допомогою оптичної когерентної томографії - ангіографії та їх вплив на післяопераційні клінічні результати. Матеріали і методи дослідження. У це проспективне дослідження було включено загалом 33 ока: 15 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони і 18 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки з відшаруванням макулярної зони. У всіх пацієнтів було діагностовано первинне регматогенне відшарування сітківки (тривалість відшарування сітківки менше 7 днів від появи симптомів) та проведено успішне оперативне лікування протягом 72 годин після встановлення діагнозу. Зміни поверхневого капілярного сплетіння, глибокого капілярного сплетіння і фовеальної аваскулярної зони оцінювали за допомогою оптичної когерентної томографії ангіографії, та корелювали з гостротою зору через 1 місяць після оперативного лікування Результати. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння сітківки на уражених очах була нижчою, ніж у здорових очах ( p< 0,05). Щільність судин поверхневого капілярного сплетіння підвищилася під час спостереження ( p < 0,05); крім того, чим вищі передопераційна щільність судин поверхневого капілярного сплетіння тим кращий вихідний рівень гостроти зору ( p < 0,05). У групі з відшаруванням макулярної зони через 1 місяць після операції, чим більша фовеальна аваскулярна зона, тим нижча гострота зору ( p <0,05). Висновки. Отже, оптична когерентна томографія ангіографія, – це метод неінвазивного дослідження, який може швидко оцінити мікроциркуляцію сітківки у пацієнтів, які перенесли оперативне лікування с приводу регматогенного відшарування сітківки. Використання оптичної когерентної томографії ангіографії, пропонує потенційне пояснення неоптимального відновлення гостроти зору незважаючи на анатомічне відновлення макули. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння вплинула на передопераційну гостроту зору, і була нижчою, ніж у здорових очах, але з часом відновилася. У групі з відшаруванням макулярної зони більша площа фовеальної аваскулярної зони була пов'язана з гіршою гостротою зору.Документ Мікроскопічна будова орбітальної частки слізної залози людини зрілого віку(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Шерстюк, Олег Олексійович; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Кононов, Богдан Сергійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна; Гринь, Володимир Григорович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Кононов, Богдан Сергеевич; Свинцицкая, Наталья Леонидовна; Гринь, Владимир Григорьевич; Sherstuk, O. A.; Bezkorovayna, I. N.; Kononov, B. S.; Svintsitskaya, N. L.; Нrуn, V. G.Оцінка морфологічної норми слізної залози та її змін під впливом різноманітних чинників у лю- дини до цих пір залишається важливою задачею морфології та офтальмології. Матеріалом для дослідження стали шість препаратів орбітальної частки слізної залози людини зрілого періоду розвитку. На їх основі отримано 12 серій послідовних гістологічних зрізів, які за допомогою світлової мікроскопії вивчені по глибині. Проаналізовано більш ніж 1500 зрізів. Таким чином, обидва відділи (пальпебральний та орбітальний) слізної залози людини зрілого віку, за умов нормального функціонування, мають аналогічну структурну ієрархію: частка, часточка, субчасточкова одиниця – аденомер, кінцевій відділ; Оценка морфологической нормы слезной железы и ее изменений под влиянием различных факторов у человека до сих пор остается важной задачей морфологии и офтальмологии. Материалом для исследования стали шесть препаратов орбитальной части слезной железы человека зрелого возраста. На их основе получено 12 серий последовательных гистологических срезов, которые с помощью световой микроскопии изучены по глубине. Проанализированы более 1500 срезов. Таким образом, оба отдела (пальпебральный и рбитальный) слезной железы человека зрелого возраста, в условиях нормального функцио- нирования, имеют аналогичную структурную иерархию: доля, долька, субдольчастая единица – аденомеры, конечной отдел; Frequent involvement of the lacrimal glands in the pathological processes leads to disruption of important functions that require more detailed, current knowledge on their morphological characteristics. Evaluation of morphological rules of the lacrimal gland and its changes under the influence of various factors in humans is still an important task of morphology and ophthalmology. The material for the study were six drugs orbital part of lacrimal gland mature man. On this basis, it produced a series of 12 consecutive histological sections, which by means of light microscopy are studied in depth. Analyzed more than 1500 sections. Among them was a series of paraffin (thickness 5 mcm) and polutorka slices (thickness 2-3 mcm). Paraffin sections were stained hematoxylin and eosina and Napster 0.1% solution tauginas blue. Graphic featurecontrol performed on the basis of a series polutorka slices. Traditionally in the lacrimal gland secrete two lobes: palpebral and orbital, both of which are relatively bulky,complex conglomerates of separate and numerous, of different sizes «botryoidal pieces of gland». «Botryoidal pieces of glands» palpebrale shares of the lacrimal gland consists of a secretory epithelium that forms a blindly closed tube, in which the release of the end sections and pin grooves having different degree of branching. Our analysis of serial histological sections showed that the conglomerate of the orbital lobe of the lacrimal gland of a selection of individual particles, which are separated from each other layers of adipose tissue. Within the segments of its epithelial components (end divisions and excretory ducts) is very closely located to each other. Among them the analysis of series of sections in depth, as in the study palpebrale shares of the lacrimal gland (which is made by us earlier), we had the opportunity to highlight the most basic education – subcostal secretory units. The peculiarity of their structure is the fact that among the epithelial excretory tubules, we have not defined the groove with a considerable lumen (internal diameter), which could serve as «reservoirs» for accumulation of fluid. Therefore, in the study of serial histological sections, the impression that the ultimate divisions of the lacrimal glands do not have a separate connecting segment with a system of excretory ducts. Consequently, they should not be called acini, or rather to call their alveoli. Therefore, the orbital part of the lacrimal gland of a man of Mature age, as palpebrata is a polymer education in the allocation of botryoidal slices having a large number of educated and more elementary subcostatum units – adenomera. In the composition of adenomera there is one axial (axial) grooves, integrates a certain number of leaf divisions. In the composition adenomera is not detected, the plug-in sections (grooves), which are typical for salivary glands. Secretory end departments do not have significant spherical extension of its lumen. The wall of the missing muscle cells of the epithelium. Thus, two divisions (palpebral and orbital) lacrimal gland man of mature age, in normal operating conditions, have similar structural hierarchy: share, slice, adenomeres, the final sectionДокумент Роль процессов свободнорадикального окисления в развитии экспериментальной диабетической катаракты(Издательское частное унитарное предприятие "Профессиональные издания", 2016) Воскресенская, Людмила Константиновна; Ряднова, Виктория Викторовна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Безега, Нина Михайловна; Пера-Васильченко, Анна Владимировна; Voskresenskaya, L. K.; Ryadnova, V. V.; Bezkorovayna, I. N.; Bezega, N. M.; Pera-Vasylchenko, A. V.; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Безега, Ніна Михайлівна; Пера-Васильченко, Анна ВолодимирівнаОдной из основных моделей сахарного диабета в эксперименте является аллоксоновая модель. Катарактогенное действие аллоксана как препарата, вызывающего диабет и диабетическую катаракту, связывают с его свободнорадикальным воздействием на белки хрусталика. Обнаружение участия свободнорадикального окисления в возникновении диабета и диабетической катаракты может быть основанием для исследования противокатарактальных свойств природных и синтетических антиоксидантов на развитие экспериментальной диабе¬тической катаракты у крыс с аллоксановым диабетом; One of the main models of diabetes in the experiment is alloxan model. Cataractogenic effect of al¬loxan as a drug which causes diabetes and diabetic cataract is associated with its free-radical effect on the proteins of the lens. Detection of involvement of free radical oxidation in the occurrence of diabetes and diabetic cataract was the basis for the study of anticataract properties of natural and synthetic antioxidants on development of experimental diabetic cataract in rats with alloxan diabetes.