Перегляд за Автор "Bezshapochnyi, S. B."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Feasibility of using a probiotic bacterial complex in the form of a throat spray in the local treatment of acute viral tonsillitis
    (2024) Bezega, M. I.; Bezshapochnyi, S. B.; Zachepylo, S. V. ; Polyanska, V. P.; Bobrova, N. O.; Безега, Михайло Іванович; Полянська, Валентина Павлівна; Безшапочний, Сергій Борисович; Зачепило, Світлана Вікторівна; Боброва, Нелля Олександрівна
    The aim of the study was to determine the feasibility of using a probiotic bacterial complex in the form of a throat spray in the local treatment of acute viral tonsillitis based on the analysis of its clinical and microbiological efficacy. Materials and methods. The randomized controlled trial involved 46 people with acute tonsillitis diagnosed on the basis of clinical and pharyngoscopic signs. According to the treatment received, patients were divided into 2 groups. Patients in the control group (23 people) were treated according to the unified clinical protocol «Tonsillitis». The main group included 23 patients who, in addition to the protocol treatment, received a probiotic agent in the form of a throat spray containing a complex of bacteria of the genus Bacillus. To exclude the bacterial etiology of acute tonsillitis, a modified Centor scale (McIsaac scale) was used. Evaluation of the effectiveness of treatment was based on the study of the dynamics of clinical and pharyngoscopic signs of the disease, as well as the establishment of quantitative and qualitative changes in the microbiota of the palatine tonsils during treatment. Results. The analysis of the dynamics of the main clinical and pharyngoscopic parameters indicates a more significant and rapid normalization in patients of the main group. The results of microbiological studies show that the use of a probiotic bacterial complex in the treatment of acute tonsillitis in patients of the main group contributed to the elimination of dysbiotic changes, restoration of the population level of the main representatives of the palatine tonsils microbiome and colonization resistance of the oropharynx. Conclusions. It has been established that acute viral inflammation of the palatine tonsils occurs under conditions of quantitative and qualitative changes in the species composition of the microbiota of this biotope and is accompanied by an increase in dysbiotic disorders during the course of the disease. It has been confirmed that the use of a probiotic bacterial complex in the form of a spray in the local treatment of acute viral tonsillitis is appropriate due to its proven clinical and microbiological efficacy, and also makes it possible to refrain from premature administration of antibacterial chemotherapy.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Динаміка змін об’єктивних клінічних показників та стану мукоциліарної транспортної системи у пацієнтів з атрофічним ринітом
    (ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024-04-25) Безшапочний, Сергій Борисович; Бондаренко, Руслан Валерійович; Bezshapochnyi, S. B.; Bondarenko, R. V.
    У статті розглянуто проблеми лікування та його удосконалення у пацієнтів з хронічним атрофічним ринітом, покращенню функціональних результатів терапії цього захворювання у віддаленому періоді. Проблема хронічного атрофічного риніту залишається актуальною, що обумовлено постійним зростанням кількості людей, що страждають на дану патологію, а існуючі методи лікування повною мірою не можуть задовольнити як пацієнтів, так і клініцистів. Незважаючи на широкий спектр запропонованих методів та стратегій лікування хронічного атрофічного риніту, жоден з них не вирішує всіх проблем, з якими стикаються практикуючі оториноларингологи, частота повторних випадків захворювання та його рецидивів лишається високою. Запропоновані методи лікування зазвичай мають обмежену ефективність і не можуть бути широко застосовані. Проблема розробки нових доступних і високоефективних способів лікування хронічного атрофічного риніту залишається актуальним завданням і вимагає подальших досліджень. Враховуючи останні дані, які з'явилися в медичній літературі щодо властивостей аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP), а також встановлений позитивний вплив цього матеріалу на процеси відновлення органів і тканин як у дослідах in vitro, так і in vivo, проведення глибоких досліджень впливу застосування PRP на процес регенерації у пацієнтів з хронічним атрофічним ринітом є належно обґрунтованим. Робота ґрунтується на аналізі результатів комплексного клінічного обстеження та лікування 98 пацієнтів із хронічним атрофічним ринітом. Усі вони були розподілені на групи: 1-ша група із стандартним методом лікування за протоколом – 29 пацієнтів, 2-га група – з протокольним методом лікування з додаванням плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP) – 19 пацієнтів, 3-тя група з протокольним методом лікування з додаванням кверцетину – 26 пацієнтів, та 4-та група з протокольним методом лікування з додаванням до комплексного лікування PRP та кверцетину – 24 пацієнта. Проведене дослідження також включало контрольну групу – 20 практично здорових осіб із числа студентів та лікарів-інтернів, у яких були відсутні ознаки хронічного атрофічного процесу слизової оболонки носа. Клінічне дослідження включало збір даних анамнезу та скарг пацієнта, ендоскопії переддвер’я та порожнини носа, визначення дихальної функції носа шляхом проведення об’єктивного дослідження – риноманометрії та проведення дослідження стану мукоциліарної транспортної системи порожнини носа шляхом сахаринового тесту. Усі елементи клінічного дослідження проводились на 1-й, 18-й, 28-й та 60-й день після початку лікування у пацієнтів досліджуваних груп. У роботі проведено порівняльну оцінку ефективності лікування атрофічного риніту за стандартним протоколом, та комплексного методу, що включав до лікування додаткове застосування PRP-терапії та кверцетину та запропоновано включення до протоколу лікування хронічного атрофічного риніту додаткове застосування PRP-терапії у комбінації з кверцетином, що підвищує клінічну ефективність лікування. Доведено, що традиційна терапія, що включає зрошення носа ізотонічним розчином та кунжутним мастилом у поєднанні з PRP-терапією та застосуванням кверцетину має певні клінічні переваги. Вони позначаються, в першу чергу – на підвищенні рівня відновлення слизової від кірочок до 20,83%, зменшенню кількості числа пацієнтів з наявністю типової ознаки атрофії слизової оболонки порожнини носа – від 62,5% до 4,17%. Отримані клінічні дані підтверджено динамікою зміни показників мукоциліарного кліренсу, особливо з 1-го по 18-й день лікування. Ці дані можуть бути свідченням більш високої клінічної ефективності застосування PRP терапії у поєднанні з кверцетином.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Препарати місцевої антибактеріальної терапії, як складова лікування запальних захворювань порожнини носа та приносових пазух
    (Полтавський державний медичний університет, 2019) Дєєва, Юлія Валеріївна; Безшапочний, Сергій Борисович; Dieieva, Yu. V.; Bezshapochnyi, S. B.
    Мета: вивчити ефективність препаратів місцевої антибактеріальної та протизапальної дії на перебіг запальних захворювань верхніх дихальних шляхів. Об’єкт і методи дослідження. До дослідження нами були залучені дорослі пацієнти з запальною патологією основної, верхньощелепної пазухи, та діти з встановленими діагнозами гострий риносинусит та аденоїди. Збиралися дані за допомогою проведення опитування, відео ендоскопії та КТ. Після чого проводився статистичний аналіз. Результати. У пацієнтів, які під час лікування застосовували назальний спрей Полідекса з Фенілефрином, вираженість відчуття закладеності носа починаючи з четвертого дня лікування була значно меншою в порівнянні з даними контрольної групи. Після збору даних щодо відчуття виділень з носа на 1, 2, 4, 8 та 10 дні лікування за ВАШ виявилося, що інтенсивність даної скарги почала знижуватись на 4 день лікування. У групі А цей процес був більш виражений ніж в групі В. Пацієнти, які застосовували лише фізіологічний розчин натрію хлориду в якості промивання носової порожнини, мали більш інтенсивне відчуття виділень з носової порожнини до повного його зникнення на 10 день лікування. Ці показники у досліджених дітей також мали схожу характеристику. При порівнянні групи дослідження де протягом 10 днів в якості місцевої антибактеріальної терапії застосовувався препарат Ізофра та контрольній групі, в якій пацієнтам проводилося промивання носа 0,9% розчином натрія хлориду. Відчуття закладеності та виділень з носа у основній групі дослідження, починаючи з четвертого дня лікування мало значно меншу інтенсивність ніж в контрольній групі. Висновки. Таким чином, спреї Полідекса з Фенілефрином та Ізофра ефективні при лікуванні запальних захворювань носа та приносових пазух, таких як, гострий риносинусит, гострий аденоїдит, як у дітей так і у дорослих. Місцеве застосування даних антибактеріальних препаратів сприяє накопиченню їх максимальної концентрації у вогнищі запалення, мінімальний системний вплив і, безсумнівно, знижує ризик розвитку небажаних і побічних реакцій, не веде до порушення нормальної мікрофлори слизових оболонок організму.