Перегляд за Автор "Bilko, V. V."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Оцінка відповідності менеджменту ХОЗЛ вимогам GOLD 2024 в Полтавській області(Полтавський державний медичний університет, 2024) Білько, Валерія Володимирівна; Кайдашев, Ігор Петрович; Bilko, V. V.; Kaidashev, I. P.The aim of the study was to determine the compliance of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) diagnosis and treatment with GOLD 2024 guidelines by assessing the quality of life of patients. Materials and methods. 23 control subjects, 23 patients with COPD II, 11 patients with COPD III, group E took part in the observational study. All subjects underwent an assessment of external respiratory function using spirometry, an assessment of exercise tolerance – 6 MWD, quality of life was assessed using SF-36 and SGRQ questionnaires, severity of dyspnoea and severity of symptoms – mMRC and САТ-test, and the treatment received at the time of inclusion in the study was analysed. Results. The conformity of diagnosis and verification of COPD diagnosis was confirmed by spirometry data, deviation of physical activity tolerance was demonstrated by the 6MWD test. Patients have a low level of physical activity, which provokes mental health problems, according to the SGRQ and SF-36 questionnaires. According to the results of the mMRC and CAT test, patients experienced symptoms of shortness of breath even with light physical activity, were forced to stop walking or slow down, which negatively affected their ability to work. Patients did not receive pharmacological treatment in accordance with GOLD 2024 and were likely to have unstable symptom control.Документ Проблеми та перспективи формування англомовного освітнього середовища в медичній освіті в умовах кризових ситуацій(Полтавський державний медичний університет, 2023) Білько, Валерія Володимирівна; Борзих, Оксана Анатоліївна; Лавренко, Анна Володимирівна; Кайдашев, Ігор Петрович; Bilko, V. V.; Borzykh, O. A.; Lavrenko, A. V.; Kaidashev, I. P.Формування англомовного освітнього середовища в медичній освіті та його роль у забезпеченні професійного розвитку здобувачів освіти і викладачів вищої медичної освіти має глобальне значення для подальшого використання в професійній діяльності. В умовах кризових ситуацій його збереження та розвиток є важливим напрямком роботи вищого навчального закладу, зокрема ПДМУ. Тож можемо зазначити що функціонування англомовного освітнього середовища в ПДМУ забезпечує підтримання прфесійного і особистого розвитку студентів і викладачів, дозволяє розкрити всім учасникам освітнього процесу свій потенціал.Документ Психологічний стан здобувачів вищої медичної освіти при наявності больового синдрому в шиї(Полтавський державний медичний університет, 2024-12) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Мамай, Олександр Володимирович; Білько, Валерія Володимирівна; Климко, Дарія Олександрівна; Рамусь, Артем Михайлович; Мороховець, Галина Юріївна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Дельва, Михайло Юрійович; Shkodina, A. D.; Mamai, O. V.; Bilko, V. V.; Klymko, D. O.; Ramus, A. M.; Morokhovets, H. Yu.; Pinchuk, V. A.; Delva, M. Yu.Біль у шиї - одне з найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату зі стандартизованою за віком поширеністю 27,0 на 1000 осіб у 2019 році, займає 4 місце у світі після захворювань спини, психічних розладів, включаючи депресію та залізодефіцитну анемію. Ця проблема тісно пов'язана з синдромом комп'ютерної шиї. Цей синдром проявляється як рання стадія дегенерації шийного відділу хребта через стрес, спричинений постійним нахилом голови під час роботи за комп'ютером або смартфоном. Дані сучасної літератури свідчать про тісний взаємозв'язок між здоров'ям людини і психоемоційної складової болю в шиї. Однак у більшості досліджень на глобальному та регіональному рівнях аналізується ця проблема з комплексом симптомів з боку опорно-рухового апарату, динаміка поширеності болю в шиї серед студентів медичних вищих навчальних закладів України не відстежується, аналіз літературних джерел показує брак інформації. Метою даного дослідження є аналіз специфіки психоемоційних станів, зокрема проявів симптомів тривоги та депресії, а також сприйняття рівня соціальної підтримки у випадку болю в шиї у студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах. Матеріали і методи. До дослідження було залучено 187 здобувачів другого рівня вищої медичної освіти очної форми навчання 1-6 курсів. Для проведення опитування застосовано інтернет-опитувальник, який включав паспортну частину і соціальні фактори болю в шиї, шкалу визначення соціальної підтримки, опитувальник для оцінки тривоги (GAD-7), опитувальник для оцінки депресії (PHQ-9) та шкалу оцінки рівня стресу (PSS-10), використано шкалу соціальної підтримки (SSS). Neck pain is one of the most prevalent musculoskeletal disorders, with an age-standardized prevalence of 27.0 per 1,000 people in 2019, ranking fourth globally after back diseases, mental disorders (including depression), and iron deficiency anemia. This issue is closely associated with computer neck syndrome, which represents the early stages of cervical spine degeneration due to the stress caused by prolonged head tilting while using a computer or smartphone. Current literature highlights a strong link between neck pain and the psycho-emotional component of health. However, most studies at both global and regional levels examine this problem as part of a broader set of musculoskeletal symptoms. Notably, there is a lack of monitoring on the prevalence of neck pain among medical university students in Ukraine, and a review of available literature reveals a significant gap in this area. The purpose of this study is to analyze the specifics of psychoemotional states, in particular the manifestations of anxiety and depression symptoms, as well as the perception of the level of social support in the case of neck pain among students studying at higher education institutions. Materials and methods. The study involved 187 applicants for the second level of higher medical education of full-time 1-6 years of study. An online questionnaire was used to conduct the survey, which included a passport part and social factors of neck pain, a scale for determining social support, an anxiety questionnaire (GAD-7), a depression questionnaire (PHQ-9) and a scale for assessing the level of stress (PSS-10) and a social support scale (SSS).Документ Тяжкість перебігу, а не порушення функції зовнішнього дихання, визначає результати лікування ХОЗЛ(Полтавський державний медичний університет, 2024) Білько, Валерія Володимирівна; Bilko, V. V.Поширеність бронхо-легеневих захворювань, що виникають внаслідок тривалого впливу факторів ризику, зростає, і зараз ці хвороби є основною причиною смертності в глобальному масштабі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 5% смертей припадає на людей з важкою формою хронічного обструктивного захворювання легень. Метою дослідження є кореляційний аналіз оцінки якості життя, тяжкості перебігу, даних спірометрії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Об’єкт і методи дослідження: в дослідженні у реальних умовах взяли участь 23 особи контрольної групи, 23 особи з ХОЗЛ ІІ, 11 осіб – ХОЗЛ ІІІ, група Е. Всім особам проводились оцінка функції зовнішнього дихання, оцінка якості життя по опитувальникам SF-36,SGRQ, тяжкість задишки і вираженість симптоматики- mMRC та САТ-тест, розраховувався BODE індекс та прогнозована виживаність протягом 4-х років. Результати: показник індексу BODE показує високий бал в обох тестованих групах при рекомендованому лікуванні GOLD 2024, порівнюючи прогнозовану4-річну виживаність з показниками лікування пацієнтів з II і III стадіями ХОЗЛ,група Е проаналізували, що пацієнти з діагнозом ХОЗЛ II стадії, які отримували рекомендоване лікування відповідно до GOLD 2024, мали більш високу прогнозовану виживаність, ніж ті, хто його не отримував. Встановлено помірніта високі кореляційні зв’язки між показниками SGRQ, SF-36 та mMRC, індексом BODE, mMRC та показниками прогнозованої 4-річної виживаності в обох групах. Оцінка отриманого лікування хворими ХОЗЛ ІІІ стадії, група Е прямо взаємодіє з оцінкою тяжкості задишки. Висновок: кореляційний аналіз показав необхідність комплексного підходу до оцінки якості життя, тяжкості захворювання, задишки і симптомів. Для подальшої класифікації пацієнтів особливу увагу слід приділити проблемі спільної оцінки тяжкості задишки та компонентів симптомів ХОЗЛ. The prevalence of bronchopulmonary diseases resulting from protracted exposure to risk factors is on the rise, with these diseases now representing a primary cause of mortality on a global scale. According to the World Health Organization (WHO), 5% of deaths occur in individuals diagnosed with severe chronic obstructive pulmonary disease. The study aims to correlate the assessment of quality of life, severity of the course, and spirometry data in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Mateials and methods: 23 patients of the control group, 23 patients with COPD II, 11 patients with COPD III, and group E took part in the study in real conditions. All patients underwent assessment of the function of external respiration, assessment of quality of life by SF-36, SGRQ questionnaires, severity of dyspnoea and severity of symptoms - mMRC and SBP test, BODE index and predicted survival for 4 years were calculated. Results. The BODE index score shows a high score in both test groups with the recommended GOLD 2024 treatment, comparing the predicted 4-year survival with the treatment of patients with stage II and III COPD, group E analyzed that patients with a diagnosis of stage II COPD who received the recommended treatment according to GOLD2024 had a higher predicted survival than those who did not. Moderate and high correlations were found between SGRQ, SF-36, and mMRC scores, BODE index, mMRC, and 4-year prognostic survival. The assessment of the treatment received by patients with COPD stage III, group E directly interacts with the assessment of dyspnoea severity. Conclusion: the correlation analysis showed the need for an integrated approach to assessing quality of life, disease severity, dyspnoea, and symptoms. For further classification of patients, special attention should be paid to the problem of joint assessment of dyspnoea severity and COPD symptom components.