Перегляд за Автор "Bobrova, N. O"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Організація рефлексивної діяльності здобувачів вищої освіти на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Ганчо, Ольга Валеріївна; Коваленко, Нінель Павлівна; Звягольська, Ірина Миколаївна; Боброва, Нелля Олександрівна; Ганчо, Ольга Валерьевна; Коваленко, Нинель Павловна; Звягольская, Ирина Николаевна; Боброва, Нелля Александровна; Hancho, O. V; Zvyagolska, I. M; Kovalenko, N. P; Gancho, A. D; Bobrova, N. O
    Сучасні умови висувають вимоги розвитку критично мислячої особистості, яка готова до продуктивної взаємодії з оточуючим світом, уміє об’єктивно оцінювати власні досягнення в процесі навчання, осмислювати успіхи та труднощі, аналізу¬вати в собі нові якості, здатна до самовдосконалення та саморозвитку. Це обумовлює необхідність організації рефлексивної діяльності студентів як важливого компоненту освітнього процесу. Мета статті полягає в обґрунтуванні принципів організації рефлексивної діяльності майбутніх лікарів у процесі формування їхньої професійної готовності на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету. В експерименті прийняли участь 90 студентів 2 курсу стоматологічного факультету з нормативним терміном навчання, серед них 50 респондентів та 40 студентів контрольної груп. Методика вивчення рефлексивних здібностей базувалась на використанні оцінки викладача та самооцінки студентів своєї навчально-пізнавальної діяльності по таким структурним компонентам: усвідомлення відповідності результату навчання початковій цілі, самоаналіз та самооцінка власної індивідуальної діяльності та діяльності в межах навчальної групи. Кожний компонент оцінювався за п’ятибальною шкалою. Викладачі використовували метод рефлексивного полілогу. Визначення вірогідності різниці між групами проводили з використанням критерію t Стьюдента. Нами запропоновані приклади вправ, що спрямовані на розвиток рефлексивних умінь майбутніх лікарів у процесі навчання для подальшій професійній діяльності. Наведено методичні рекомендації щодо організації рефлексивної діяльності студентів із застосуванням запропонованих методик. Визначено, що високий рівень розвитку рефлексивних вмінь у студентів склав 3,4±0,7 умовних балів, що є запорукою продуктивного навчання. Саме за допомогою рефлексії відбувається оцінка методів та результатів власного навчання, аналіз отриманої інформації, рівня її розуміння, усвідомлення себе як суб’єкта навчання, встановлення власних зрушень, прогресу в навчальній діяльності, розуміння ходу розгортання особистого мислення. Рефлексія відіграє важливу роль в навчальній діяльності студентів, адже вона допомагає студентам оперативно планувати та організовано виконувати навчальну задачу, виступати в ролі експерта власної навчальної діяльності, здійснювати критичну оцінку та перевірку отриманих результатів.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Технологія оцінки чутливості еталонних штамів мікроорганізмів до комбінованої дії ефірних олій і мексидолу
    (2021) Лобань, Галина Андріївна; Боброва, Нелля Олександрівна; Дев'яткіна, Наталія Миколаївна; Балюк, Олена Євгенівна; Важнича, Олена Митрофанівна; Loban, G. A.; Bobrova, N. O; Devyatkina, N. M.; Balyuk, O. E; Vazhnicha, O. M.
    Комбінування ефірної олії з мексидолом майже закономірно збільшувало чутливість еталонних штамів стафілококу і кишкової палички до цих засобів, що було подібно до здатності мексидолу посилювати чутливість цих мікроорганізмів до антибіотиків. Оскільки ад’ювантна дія мексидолу стосувалася багатьох олій з різним хімічним складом, важко пов’язати її з певним класом сполук (монотерпени, терпеноїди, оксиди терпеноїдів та інші), що визначають механізм дії ефірних олій. Беручи до уваги здатність мексидолу змінювати в’язкість клітинних мембран і регулювати функціонування мембранозв’язаних комплексів у макроорганізмі, можна припустити, що він полегшує розподіл ефірних олій в ліпідних компонентах клітинної стінки та ліпідах мембран бактеріальних клітин, збільшуючи в такий спосіб чутливість мікроорганізмів до цих, як прийнято вважати, мембранотропних агентів, які зумовлюють бактерицидну дію завдяки порушенню цілісності клітинних мембран бактерій і витоку електролітів.