Перегляд за Автор "Bodnar, L. А."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Individual psychological characteristics of patients with body dysmorphic disorder seeking cosmetic rhinoplasty
    (Полтавський державний медичний університет, 2023-08-30) Bodnar, L. А.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Vorodyukhina, A. K.; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Вородюхіна, Алла Кирилівна
    Зі збільшенням кількості та популярності косметичних процедур та операцій лікарі суміжних спеціальностей все частіше стикаються з пацієнтами з дисморфофобічним розладом тіла, що характеризується надмірною увагою до неіснуючих або незначним дефектів зовнішнього вигляду. Центральне положення носа на обличчі робить ніс однією з найбільш частих проблемних областей у пацієнтів з дисморфофобією. Тому, естетична ринопластика є хірургічною процедурою, на яку зберігається постійний попит серед цих осіб. Метою роботи було визначення індивідуально-психологічних особливостей осіб з дисморфофобією, що звернулися до пластичного хірурга для проведення косметичної ринопластики. Пацієнтам було проведене комплексне клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне та соціально-демографічне обстеження. Діагностична оцінка і систематизація виявлених психічних порушень проводилась у відповідності до критеріїв Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. В досліджувану групу було включено 30 осіб, які не Мали косметичних вад носа, однак фіксували на ньому невиправдано велику увагу, бу доволені своїм носом і наполегливо вимагали змінити його форму. Із широкого спектру непсихотичних психічних розладів у цих пацієнтів діагностовано дисморфофобічний синдром в межах іпохондричного розладу (F45.2). Депресивна симптоматика, оцінена за шкалою Монтгомері-Асберга (MADRS) переважно як помірно виражена, була виявлена у більшості обстежених (n=18; 60,0%) із середнім бальним показником 26,23±1,4. Аналіз тривожності за методикою Ч.Д.Спілбергера – Ю.Л.Ханіна виявив у 66,7% обстежених високий рівень особистісної тривожності із середнім бальним показником 46,23±1,07, що виявилося значимо (p<0,001) вище за ситуаційну, середнє значення якої визначалося на помірному рівні (37,96±1,26 бали). За результатами опитування за методикою К. Леонгарда-Г. Шмішека встановлено, що в обстежених найчастіше виявлялися окремо або в поєднаннях дистимічний (50,0%) та тривожний (43,3%) типи акцентуації характеру. Враховуючи відсутність абсолютних та відносних показань до оперативного втручання в даної когорти осіб, їхнє намагання виключно за допомогою пластичної хірургії досягти ідеального образу, владнати проблеми особистісного плану, налагодити порушені міжособистісні стосунки, досягти успіху в професійній сфері, а також отримані результати аналізу клініко-психопатологічних та патопсихологічних характеристик таких пацієнтів, є необхідним вдосконалення комплексної системи психотерапевтичних заходів в поєднанні з фармакотерапією, з метою зменшення психопатологічної симптоматики, покращення рівня психосоціального функціонування та створення передумови для прийняття рішення про відмову від операції.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Перспективи застосування методу «рівний-рівному» у закладах вищої медичної освіти
    (2024-02-28) Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Вородюхіна, Алла Кирилівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Bodnar, L. А.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Boiko, D. I.; Vorodyukhina, A. K.; Bodnar, V. А.
    Сучасне суспільство висуває нові вимоги до освіти, однією із яких є підготовка молодих людей, спроможних приймати критичні рішення, знаходити спосіб спілкування в новому оточенні, ефективно встановлювати нові стосунки у динамічному сьогоденні. Самостійність, творчість, активність, здатність адаптуватися до стрімких змін – ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання. Впровадження інтерактивних методів навчання, сприяє створенню додаткових можливостей для оновлення змісту та методів викладання, а також поширення знань. Одним з новітніх методів інтерактивної освіти є принцип «Рівний-Рівному», що базується на специфічній взаємодії, особливій передачі інформації, і є технологією соціолого-педагогічного впливу, методом формування особистості, здатної приймати рішення самостійно, нести відповідальність за себе, власне життя і поведінку. Метод «Рівний-Рівному», або взаємне навчання, визначається як процес, в який залучені «люди приблизно однакового віку, які мають таке ж соціальне становище або аналогічні здібності». Тобто студенти беруть на себе роль викладачів для своїх однолітків. Така техніка заохочує студентів до активної участі у процесі навчання, розвиває критичне мислення, сприяє ефективній взаємодії, розвиває внутрішню мотивацію до вивчення дисципліни, і, як наслідок, поліпшує результати навчання. Також встановлено, що метод «Рівний-Рівному» забезпечує для викладача-однолітка більшу самоефективність в розвитку клінічних та педагогічних навичок, дозволяє стати зразком для наслідування з мотивацією приносити користь іншим і удосконалюватися як майбутній лікар. В статті проаналізовано основні форми застосування методу «Рівний-Рівному» за кордоном і в Україні та визначено перспективи впровадження цього методу в освітній процес вищої медичної школи. Застосування методу «Рівний-Рівному» у закладах вищої медичної освіти показало багатообіцяючі результати щодо підвищення залученості студентів і результатів навчання. Цей метод позитивно впливає на академічну успішність студентів, впевненість і задоволення від процесу навчання, а також має потенціал для трансформації традиційних підходів до викладання з подальшим підвищенням якості медичної освіти. Доведено, що взаємне викладання у медичній освіті є доцільним та ефективним. Тому вищим медичним навчальним закладам слід розглянути питання про включення цього методу у свої освітні стратегії з метою покращення результатів навчання своїх студентів. Modern society has new requirements for education, excluding the training of young people who can make critical decisions, find a way to communicate in a new environment, and effectively establish new relationships in a dynamic world. Personality characteristics, including independence, creativity, activity, the ability to adapt to rapid changes, become the most important at the present stage, wherein the forma tion of such features requires new approaches to the learning pro - cess. The implementation of interactive teaching methods contrib - utes to the creation of additional opportunities for the renewal of content and teaching methods, as well as the expansion of knowl - edge. The Peer-to-Peer principle is one of the newest methods of interactive education. This approach is based on specific interaction and special transfer of information, and is a technology of sociolog - ical and pedagogical influence, a method of forming a personality who can make decisions independently, be responsible for himself/ herself, own life and behavior. The peer-to-peer method, or Peer-toPeer learning, is defined as a process that involves people of approximately the same age who have the same social status or similar abilities. That is, students take on the role of teachers for their peers. This technique encourages students to actively participate in the learning process, develops critical thinking, promotes effective interaction, develops intrinsic motivation to study the discipline, and, as a result, improves learning outcomes. It has also been estab - lished that the Peer-to-Peer method provides the peer teacher with greater self-efficacy in developing clinical and teaching skills, allow - ing them to become a role model with the motivation to benefit oth - ers and improve as a future doctor. In the article, the authors analyzed the main forms of Peer-to-Peer method abroad and in Ukraine, and also identified the prospects for the implementation of this method in the educational process of higher medical school. The use of the Peer-to-Peer method in higher medical education institutions has shown feasibil - ity and effectiveness. This method has a positive impact on students’ academic performance, confidence and satisfac - tion with the learning process, and has the potential to transform traditional teaching approaches with a conse - quent improvement in the quality of medical education. Therefore, tertiary medical schools should consider incor - porating this method into their educational strategies to improve student learning outcomes