Перегляд за Автор "Bodnar, L. А."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Individual psychological characteristics of patients with body dysmorphic disorder seeking cosmetic rhinoplasty(Полтавський державний медичний університет, 2023-08-30) Bodnar, L. А.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Vorodyukhina, A. K.; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Вородюхіна, Алла КирилівнаЗі збільшенням кількості та популярності косметичних процедур та операцій лікарі суміжних спеціальностей все частіше стикаються з пацієнтами з дисморфофобічним розладом тіла, що характеризується надмірною увагою до неіснуючих або незначним дефектів зовнішнього вигляду. Центральне положення носа на обличчі робить ніс однією з найбільш частих проблемних областей у пацієнтів з дисморфофобією. Тому, естетична ринопластика є хірургічною процедурою, на яку зберігається постійний попит серед цих осіб. Метою роботи було визначення індивідуально-психологічних особливостей осіб з дисморфофобією, що звернулися до пластичного хірурга для проведення косметичної ринопластики. Пацієнтам було проведене комплексне клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне та соціально-демографічне обстеження. Діагностична оцінка і систематизація виявлених психічних порушень проводилась у відповідності до критеріїв Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. В досліджувану групу було включено 30 осіб, які не Мали косметичних вад носа, однак фіксували на ньому невиправдано велику увагу, бу доволені своїм носом і наполегливо вимагали змінити його форму. Із широкого спектру непсихотичних психічних розладів у цих пацієнтів діагностовано дисморфофобічний синдром в межах іпохондричного розладу (F45.2). Депресивна симптоматика, оцінена за шкалою Монтгомері-Асберга (MADRS) переважно як помірно виражена, була виявлена у більшості обстежених (n=18; 60,0%) із середнім бальним показником 26,23±1,4. Аналіз тривожності за методикою Ч.Д.Спілбергера – Ю.Л.Ханіна виявив у 66,7% обстежених високий рівень особистісної тривожності із середнім бальним показником 46,23±1,07, що виявилося значимо (p<0,001) вище за ситуаційну, середнє значення якої визначалося на помірному рівні (37,96±1,26 бали). За результатами опитування за методикою К. Леонгарда-Г. Шмішека встановлено, що в обстежених найчастіше виявлялися окремо або в поєднаннях дистимічний (50,0%) та тривожний (43,3%) типи акцентуації характеру. Враховуючи відсутність абсолютних та відносних показань до оперативного втручання в даної когорти осіб, їхнє намагання виключно за допомогою пластичної хірургії досягти ідеального образу, владнати проблеми особистісного плану, налагодити порушені міжособистісні стосунки, досягти успіху в професійній сфері, а також отримані результати аналізу клініко-психопатологічних та патопсихологічних характеристик таких пацієнтів, є необхідним вдосконалення комплексної системи психотерапевтичних заходів в поєднанні з фармакотерапією, з метою зменшення психопатологічної симптоматики, покращення рівня психосоціального функціонування та створення передумови для прийняття рішення про відмову від операції.