Перегляд за Автор "Boduliev, O. Yu."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Validation of the Richards-Campbell Sleep Questionnaire in postoperative patients(ESA, 2019) Boduliev, O. Yu.; Sorokina, O. Yu.; Бодулєв, Олексій Юрійович; Сорокіна, Олена ЮріївнаAlong with pain, sleep disturbances cause the greatest discomfort in patients during the first few days after surgery. The incidence of insomnia in postoperative patients may reach 50%. Because of high costs and complexity of implementation the polysomnography remains inaccessible for a routine sleep assessment. Instead, scoring scales are cheap, and can be easily included into routine nursing care. The English version of RCSQ is characterized by high sensitivity, specificity, reliability and correlation with polysomnography in intensive care patients. The aim of the present study was a validation of the RCSQ in population of postoperative patients.Документ Анестезіологічне забезпечення у хворих на епілепсію(2016) Бодулєв, Олексій Юрійович; Саник, Олександр Володимирович; Бодулев, Алексей Юрьевич; Boduliev, O. Yu.; Sanyk, O. V.Епілепсія є однією із найбільш частих неврологічних хвороб і зустрічається майже в 1 % світової популяції. Хворі на епілепсію потребують анестезіологічного забезпечення при планових чи екстрених оперативних втручаннях, інвазивних діагностичних процедурах, пологах, стоматологічній допомозі тощо. Анестезія в пацієнтів з епілепсією має свої особливості з огляду на можливість розвитку нападів під час знеболювання та хірургічного втручання. Важливим є передопераційне ведення: з’ясування етіології, типу та частоти судомних нападів, факторів, що провокують напад, режиму прийому протиепілептичних препаратів. Основні протиепілептичні препарати можуть взаємодіяти з іншими ліками, у тому числі з анестетиками, знижувати їх ефективність або, навпаки, викликати збільшення їх концентрації в крові й токсичні побічні дії. Загальні анестетики (інгаляційні та внутрішньовенні) мають різний вплив на епілептичні процеси в головному мозку. Деякі з них можуть провокувати епілептичні напади залежно від їх дози. Застосування одних анестетиків може бути рекомендоване в пацієнтів з епілепсією, а інших — протипоказане. Важливо не пропустити під час анестезії розвитку епілептичного нападу, що може бути замаскований унаслідок застосування міорелаксантів. Регіонарна анестезія в більшості випадків є безпечнішою за загальну анестезію. У післяопераційному періоді слід відновити прийом протиепілептичних препаратів так швидко, як це можливо. Уразі розвитку епілептичних нападів у періопераційному періоді важливо їх вчасно діагностувати й купірувати; Эпилепсия является одной из наиболее частых неврологических болезней и встречается почти у 1 % мировой популяции. Больные эпилепсией требуют анестезиологического обеспечения при плановых или экстренных оперативных вмешательствах, инвазивных диагностических процедурах, родах, стоматологической помощи и др. Анестезия у пациентов с эпилепсией имеет свои особенности с учетом возможности развития приступов во время обезболивания и хирургического вмешательства. Важно предоперационное ведение: выяснение этиологии, типа и частоты судорожных припадков, факторов, провоцирующих приступ, режима приема противоэпилептических препаратов. Основные противоэпилептические препараты могут взаимодействовать с другими лекарствами, в том числе с анестетиками, снижать их эффективность или, наоборот, вызывать увеличение их концентрации в крови и токсические побочные действия. Общие анастетики (ингаляционные и внутривенные) имеют различное влияние на эпилептические процессы в головном мозге. Некоторые из них могут провоцировать эпилептические припадки в зависимости от дозы. Применение одних анестетиков может быть рекомендовано у пациентов с эпилепсией, а других — противопоказано. Важно не пропустить во время анестезии развитие эпилептического приступа, который может быть замаскирован в связи с применением миорелаксантов. Регионарная анестезия в большинстве случаев безопаснее, чем общая анестезия. В послеоперационном периоде следует возобновить прием противоэпилептических препаратов настолько быстро, насколько это возможно. В случае развития эпилептических припадков в периоперационном периоде важно их своевременно диагностировать и купировать; Epilepsy is one of the most common neurological diseases and occurs in nearly 1 % of the world population. Patients with epilepsy require anesthetic management during planned or emergency surgical interventions, invasive diagnostic procedures, childbirth, dental care, and others. Anesthesia in patients with epilepsy has the features with the possibility of seizures during anesthesia and surgery. Preoperative management is important: finding the etiology, the type and frequency of seizures, the factors provoking the attack, regimen of antiepileptic drugs intake. Basic antiepileptic drugs can interact with other preparations, including anesthetics, to reduce their effectiveness, or on the contrary, to cause an increase in their blood concentration and the toxic side effects. General anesthetics (inhalational and intravenous) have a different effect on the epileptic processes in the brain. Some of them can induce epileptic seizures depending on their dose. The use of certain anesthetics may be recommended in patients with epilepsy, while the use of others — contraindicated. It is important not to miss the development of an epileptic seizure during anesthesia, which can be masked due to the use of muscle relaxants. Regional anesthesia in most cases can be safer than general anesthesia. In the postoperative period, receiving antiepileptic drugs should be resumed as quickly as possible. In the case of epileptic seizures in the perioperative period, their timely diagnosis and relief are important.Документ Анестезія і порушення сну – нова проблема сучасної анестезіології (огляд літератури)(2019) Бодулєв, Олексій Юрійович; Шкурупій, Дмитро Анатолійович; Boduliev, O. Yu.; Shkurupii, D. A.; Бодулев, Алексей Юрьевич; Шкурупий, Дмитрий АнатольевичСон – це процес відновлення фізичних та психічних сил, який дозволяє максимально адаптуватися до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Регуляція сну – складний мультимодальний процес, участь в якому беруть не тільки нейромедіатори, але й рилізингфактори, гормони, цитокіни, сигнальні молекули та метаболіти. Враховуючи широкий спектр фізіологічних впливів, післяопераційний сон не тільки відіграє роль у забезпеченні високої якості життя, але й є суттєвим чинником саногенезу. Особливості пацієнта, характер хірургічного втручання, методи анестезії та їх взаємодія певним чином впливають на процеси сну, проте взаємозв’язок та вага впливу цих чинників вивчені недостатньо. Тож, враховуючи високу розповсюдженість порушень сну в післяопераційному періоді, ця проблематика є актуальною для сучасної анестезіології; Сон – это процесс восстановления физических и психических сил, который позволяет максимально адаптироваться к изменениям условий внешней и внутренней среды. Регуляция сна – сложный мультимодальный процесс, участие в котором принимают не только нейромедиаторы, но и рилизинг-факторы, гормоны, цитокины, сигнальные молекулы и метаболиты. Учитывая широкий спектр физиологических воздействий, послеоперационный сон не только играет роль в обеспечении высокого качества жизни, но и является существенным фактором саногенеза. Особенности пациента, характер хирургического вмешательства, методы анестезии и их взаимодействие определенным образом влияют на процессы сна, однако взаимосвязь и вес влияния этих факторов изучены недостаточно. Поэтому, учитывая высокую распространенность нарушений в послеоперационном периоде, эта проблематика актуальна для современной анестезиологии; Sleep is an active state that is as complex as wakefulness. The main tasks of sleep are the adaptation and restoration of physical and mental strength. Sleep regulation is a complex multimodal process involving not only neurotransmitters, but also releasing-factors, hormones, cytokines, signaling molecules and metabolites. Having a lot of physiological effects, postoperative sleep plays a role not only in quality of life, but also in the recovery of the patient. The characteristics of the patient, the type of surgical intervention, the methods of anesthesia and their interaction affects postoperative sleep, but the relationship and the level of influence of these factors are not clear. Therefore, given the high prevalence of postoperative insomnia, this problem is relevant for modern anesthesiology.Документ Аорто-дуоденальна нориця як причина виникнення шлунково-кишкової кровотечі(Міністерство охорони здоров'я України. Асоціація хірургів України. Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова. КЛІНІЧНА ХІРУРГІЯ. Щомісячний науково-практичний журнал (спеціалізоване видання для лікарів), 2016-04) Лігоненко, Олексій Вікторович; Ярошенко, Антон Васильович; Пурденко, Сергій Володимирович; Бодулєв, Олексій Юрійович; Дігтяр, Ілля Іванович; Кравців, Микола Ігорович; Стороженко, Олексій Володимирович; Горб, Людмила Іванівна; Ляховський, Віталій Іванович; Ligonenko, O. V.; Yaroshenko, A. V.; Purdenko, S. V.; Boduliev, O. Yu.; Digtyar, I. I.; Кravtsiv, M. I.; Storozhenko, O. V.; Gorb, L. I.; Lyakhovskyi, V. I.Документ Клінічний досвід застосування вітчизняного недеполяризуючого міорелаксанту «Інтубан» при тривалих планових оперативних втручаннях(2010) Шкурупій, Дмитро Анатолійович; Шкурупий, Дмитрий Анатольевич; Shkurupii, D. A.; Богоутдінов, Ігор Алімович; Богоутдинов, Игорь Алимович; Bogoundinov, I. A.; Бодулєв, Олексій Юрійович; Бодулев, Алексей Юрьевич; Boduliev, O. Yu.; Діжевський, Ігор Вікторович; Дижевский, Игорь Викторович; Didzevskiy, I. V.Документ Методи моніторингу та лікування больового синдрому у новонароджених в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії(2020) Адамчук, Наталія Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Шкурупій, Дмитро Анатолійович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Бодулєв, Олексій Юрійович; Pokhylko, V. I.; Shkurupii, D. A.; Adamchuk, N. N.; Cherniavska, Yu. I.; Boduliev, O. Yu.Вступ. Питання больового синдрому у новонароджених набуває все більшої актуальності, особливо це стосується дітей, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Нелікований біль призводить до зниження ефективності терапії основного захворювання, погіршення результатів виходжування, формування хронічного болю та астенічного синдрому в катамнезі. Мета дослідження. Провести аналіз ефективності методів терапії больового синдрому у новонароджених, які знаходяться на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Матеріали і методи дослідження. Проведене когортне проспективне дослідження, до якого увійшли 20 доношених новонароджених з больовим синдромом після тривалого оперативного втручання з приводу вродженої кишкової непрохідності. Достовірно діти не відрізнялись між собою за статтю, вагою, не мали ентеральної недостатності та тяжкої супутньої патології. Діти були розподілені на дві групи в залежності від методу знеболення. І група (n = 10) – новонароджені, яким проводилась аналгоседація введенням морфіну внутрішньовенно крапельно. ІІ група (n = 10) – новонароджені, яким морфін вводився ентерально в комбінації з внутрішньовенним введенням парацетамолу при проривному болі (тимчасове посилення інтенсивності болю вище попереднього рівня). З метою визначення ефективності знеболювальної терапії в умовах ВАІТ використовувався розроблений нами чек-лист моніторингу болю у дітей від 0 до 3 років включно. Результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що після призначення морфіну внутрішньовенно відразу досягався достатній рівень аналгоседації, тоді як повноцінний ефект після ентерального застосування відбувався лише на другу добу і виникала необхідність додаткового знеболення із застосуванням парацетамолу. Проте діти, що отримували таблетовану форму морфіну, мали істотно менше ускладнень з боку гемодинаміки і не потребували тривалої респіраторної підтримки. До того ж у дітей, що отримували внутрішньовенну форму морфіну, на 7-му добу післяопераційного періоду спостерігався виражений синдром відміни і новонароджені потребували знеболення парацетамолом, тоді як дітям ІІ групи достатньо було перорального введення глюкози під час маніпуляцій. Тривалість перебування у ВАІТ значно менша у дітей ІІ групи, що також свідчить про кращу переносимість ентеральних форм морфіну. Наш чек-лист моніторингу болю дозволяє додатково проводити ефективну діагностику болю, оцінку динаміки больового синдрому та вчасно корегувати знеболювальну терапію. Висновки. Раннє виявлення больового синдрому, визначення його інтенсивності дозволяє вчасно підібрати ефективне лікування. Використання ентеральної форми морфіну у новонароджених з хірургічною патологією має кращу ефективність, зменшує відсоток несприятливих подій та є золотим стандартом лікування болю згідно світових рекомендацій. Необхідні додаткові дослідження застосування ентеральних форм морфіну у новонароджених з нехірургічною патологією.Документ Методичні рекомендації з організації інтраопераційної роботи анестезіолога спрямованої на гарантування безпеки пацієнта для лікарів полтавської області(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2016) Могильник, Антон Ігорович; Могильник, Антон Игоревич; Mogylnyk, A. I.; Бодулєв, Олексій Юрійович; Бодулев, Алексей Юрьевич; Boduliev, O. Yu.; Білий, Валентин Петрович; Белый, Валентин Петрович; Beliy, V. P.; Сонник, Євген Григорович; Сонник, Евгений Григорьевич; Sonnyk, E. G.Документ Периопераційна аналгезія при апендектомії: декскетопрофен vs рофекоксиб(Заславський О. Ю., 2016) Бодулєв, Олексій Юрійович; Бодулев, Алексей Юрьевич; Boduliev, O. Yu.В роботі проведено порівняння ефективності периопераційного знеболення з використанням у якості базисного препарату декскетопрофену та рофекоксибу у хворих, яким виконана апендектомія. Досліджували рівень болю за ВАШ, потребу в додатковому знеболенні та суб’єктивну оцінку пацієнтом якості знеболення. В результаті показана краща якість знеболювання декскетопрофеном у обстеженої групи пацієнтів, ймовірно за рахунок пригнічення ЦОГ-1 в тканинах післяопераційної рани.