Перегляд за Автор "Boiko, D."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical and psychopathological characteristics ofthe autoagressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering circadian rhythms(Wiadomości Lekarskie, 2017) Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна; Сонник, Григорій Трохимович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитрий Иванович; Животовская, Лилия Валентиновна; Сонник, Григорий Трофимович; Скрипников, Андрей Николаевич; Boiko, D.; Zhyvotovska, L.; Sonnik, G.; Skrypnіkov, A.В ході дослідження виявлено, що деякі психіатричні симптоми пов'язані з рівнем ризику суїциду при першому епізоді психозу, такими як «напруженість», «ворожість», «манірність та позування», «хвилювання», «підозрілість», «соматична стурбованість», «тривога», «депресія», «відчуття провини». Циркадні ритми включають рівень ризику виникнення і тяжкості аутоагресивної поведінки, а саме чітко і невиразно виражені вечірні види добової активностіі. Тому подальше дослідження аутоагресії під час першого психотичного епізоду з урахуванням впливу біологічних ритмів є актуальною темою дослідження в психіатрії, спрямованою на покращення профілактики, лікування та реабілітації; В ходе исследования выявлено, что некоторые психиатрические симптомы связаны с уровнем риска суицида при первом эпизоде психоза, такими как «напряженность», «враждебность», «манерность и позирование», «волнения», «подозрительность», «соматическая озабоченность», «тревога», «депрессия», «чувство вины». Циркадные ритмы включают уровень риска возникновения и тяжести аутоагрессивного поведения, а именно четко и слабо выраженные вечерние виды суточной активности. Поэтому дальнейшее исследование аутоагрессии в первую психотического эпизода с учетом влияния биологических ритмов является актуальной темой исследования в психиатрии, направленной на улучшение профилактики, лечения и реабилитации; The high rate of autoagressive action in patients with psychotic symptoms manifested during the beginning of active psychopharmatherapy, and they are often the reason for psychiatric help. The continuous growth of autoagressive behavior indicates the number of unsolved problems in clinical suicidology. Aim: The aim of this research was to explore the clinical and psychopathological characteristics of the autoagressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering circadian rhythms. Material and Methods: There was a research in regional clinical psychiatric hospital and 130 patients were involved in the research with autoagressive behavior during the first psychotic episodes. Clinical and psychopathological, psychodiagnostic and statistical methods were used. Characteristic clinical manifestations of first psychotic episode is determined by PANSS [1986] and BPRS [1962], level of suicidal risk is determined by Lyuban-Plotstsa’s scale [2000], characteristics of biological rhythms is established by Estberg’s questionnaire [1986]. Results: Certain psychiatric symptoms were associated with the level of suicide risk in the first episode of psychosis, such as «tension”, «hostility”, «mannerisms and posturing, «excitement», «suspiciousness», «somatic concern», «anxiety», «depression», «guilt». Circadian rhythms include the level of risk occurrence and severity autoagressive behavior such as clearly and dimly expressed evening types of daily activity. Conclusions: Therefore, further research of autoagression during the first psychotic episode with considering the influence of biological rhythms is a given area of current research in psychiatry aimed to improve the prevention, treatment and rehabilitation.Документ Perceived Stress and Quality of Life in Healthcare Workers of Non-COVID-19-Designated Hospitals During the COVID-19 Pandemic in Ukraine(Ivano-Frankivsk National Medical University, 2020-09-01) Mats, O.; Karpik, Z.; Boiko, D.; Rud, V.; Zhyvotovska, L.; Карпік, Зоряна Іванівна; Бойко, Дмитро Іванович; Рудь, Вадим Олексійович; Животовська, Лілія ВалентинівнаIntroduction. Healthcare workers are more vulnerable to negative influences of the Covid-19 pandemic than cross-border travelers as they experience greater occupational stress, exacerbated by the possibility of self-contamination or contamination of their relatives through direct contact with patients, reduced social communication, deterioration in self-care and quality of life due to lack of energy and time. The aim of the study was to assess the level of stress and quality of life in healthcare workers of non-COVID-19-designated hospitals in Ukraine during the COVID-19 pandemic. Materials and Methods. There was carried out a case-control study that included 150 respondents divided into three groups: experimental groups (EG) 1 and 2 comprised 50 physicians and 50 nurses of non-COVID-19-designated hospitals, respectively; the control group (CG) included 50 healthy individuals not working in the healthcare field. The data were collected using paper questionnaires involving sociodemographic questions, the Perceived Stress Scale, and the 36-Item Short Form Health Survey. Results. EG 1 and EG 2 had significantly increased stress levels as compared to the CG. Physical functioning criterion in EG 2 was significantly lower than those in EG 1 and the CG. Vitality and social functioning indicators were significantly lower in EG 1 and EG 2 as compared to the CG. Quality of mental health was worse in EG 1 than in the CG. Conclusions. During the COVID-19 pandemic, healthcare workers of non-COVID-19-designated hospitals experienced a significant reorganization of their work environment, which required them to adjust rapidly to new conditions and psychological difficulties. The medical staff was found to have an increased level of perceived stress and decreased quality of life, which could affect the quality of medical care. Our findings suggest that the COVID-19 pandemic necessitates the development and implementation of stress coping measures to improve mental and physical health of healthcare workers, which can be used to achieve proper work and rest routines, create a microclimate within the team, and restore the work-life balance.Документ Postpartum psychosis and sleep disorders: what is the link?(Croatian Medical Association, 2021-01-27) Tyshkevych, V.; Shkodina, A.; Kachur, R.; Boiko, D.; Skrypnikov, A.; Тишкевич, В.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Качур, Роман Володимирович; Бойко, Дмитро Іванович; Скрипніков, Андрій МиколайовичДокумент Біопсихосоціальна характеристика аутоагресивної поведінки пацієнтів при першому епізоді психозу(Харьковская медицинская академия последипломного образования, 2017) Бойко, Дмитро Іванович; Бойко, Дмитрий Иванович; Boiko, D.Надано біопсихосоціальну характеристику аутоагресивної поведінки пацієнтів при першому епізоді психозу. Встановлено, що вечірній тип працездатності має більш сильний зв'язок із рівнем суїцидального ризику, ніж ранковий та індиферентний. Вечірній тип пов'язаний переважно із позитивними психопатологічними симптомами, ранковий − з негативними, а індиферентний − із загальними психопатологічними симптомами, що свідчить про необхідність врахування індивідуального біоритмологічного статусу при діагностиці захворювання, а також про важливість персоніфікованого підходу до пацієнтів при проведенні лікувально−реабілітаційних та профілактичних заходів; Представлена биопсихосоциальная характеристика аутоагрессивного поведения пациентов при первом эпизоде психоза. Установлено, что вечерний тип трудоспособности имеет более сильную связь с уровнем суицидального риска, чем утренний и индифферентный типы. Вечерний тип связан преимущественно с позитивными психопатологическими симптомами, утренний − с негативными, а индифферентный − с общими психопатологическими симптомами, что свидетельствует о необходимости учитывать индивидуальный биоритмологический статус при диагностике заболевания, а также о важности персонифицированного похода к пациентам при проведении лечебно−реабилитационных и профилактических мероприятий; Biopsychosocial characteristics of autoaggressive behavior in the first episode of psychosis is presented. It was revealed that the evening type of working capacity is associated with the level of suicidal risk of greater strength than the morning and indifferent types. The evening type is associated predominantly with positive psychopathological symptoms, the morning type with negative ones, and indifferent type with general psychopathological symptoms, which indicates the need to take into account the individual biorhythmologic status in the diagnosis, as well as the importance of a personified approach to the patients during treatment, rehabilitation and preventive events.Документ Епідеміологічні аспекти першого психотичного епізоду з урахуванням впливу геліогеофізичних факторів(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Скрипніков, Андрій Миколайович; Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Скрипников, Андрей Николаевич; Животовская, Лилия Валентиновна; Бойко, Дмитрий Иванович; Skrypnikov, A.; Zhyvotovska, L.; Boiko, D.Перший психотичний епізод у сучасних дослідженнях визначений як тяжкий психічний розлад. Існують дослідження, які свідчать про кореляцію ризику виникнення психічних захворювань з геліогеофізичною обстановкою і рівнем сонячної активності. Метою даного дослідження було вивчення епідеміологічних аспектів першого психотичного епізоду з урахуванням впливу геліогеофізичних факторів. Дослідження проводилось на базі Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева і грунтувалось на опрацюванні архівної документації щодо госпіталізацій хворих за період 1997-2007 роки (11-річний сонячний цикл). В результаті проведеного дослідження, встановлено що геліометеорологічні фактори такі як сонячна активність, мають безпосередній вплив на організм людини, в тому числі на психічні процеси та є фактором, який потрібно враховувати при подальшому вивченні психічних розладів. Отримані результати свідчать про надзвичайно важливе значення подальших біоритмологічних досліджень в клінічній психіатрії, удосконалення та оптимізацію діагностичних, лікувальних та реабілітаційно-профілактичних заходів; Первый психотический эпизод в современных исследованиях определен как тяжелое психическое расстройство. Существуют исследования, которые свидетельствуют о корреляции риска возникновения психических заболеваний и уровнем солнечной активности. Целью данного исследования было изучить эпидемиологические аспекты первого психотического эпизода с учетом гелиогеофизических факторов. Исследование проводилось на базе Полтавской областной клинической психиатрической больницы и включало работу с архивной документацией о госпитали зациях больных за период 1997-2007 годов (11-летний солнечный цикл). В результате исследования установлено, что гелиометеофакторы имеют непосредственное влияние на организм человека, в том числе на психические процессы, и являются фактором, который необходимо учитывать при дальнейшем исследовании психических расстройств. Полученные результаты свидетельствуют о важности дальнейших биоритмологических исследований в клинической психиатрии, оптимизации диагнотических, терапевтических и реабилитационно-профилактических мер; The first psychotic episode in contemporary research identified as a severe mental disorder that could be the debut of various nosological forms of mental illness: schizophrenia, organic, vascular, intoxication psychosis may be part of the depressive and manic phases of bipolar affective disorder. There are studies that indicate a correlation between the risk of mental illness geliophysic of the situation and the level of solar activity, reducing the effectiveness of the mechanisms of psychological adaptation, and promote the development of affective psychoses, autoagressive behavior, neurotic disorders, alcoholic psychoses and other disorders. Therefore, without a doubt, the practical value should study first psychotic episode in the context depending on biological rhythms. The aim of this study was to investigate the epidemiological aspects of the first psychotic episode, taking into account factors heliogeophysical. The study was conducted at the Poltava Regional Clinical Psychiatric Hospital of Maltsev and processing based on archival documentation of hospitalizations of patients over the period 1997- 2007 years (11-year solar cycle). Total for the period 1773 hospitalized patients with a first psychotic episode, 1308 of them later met the criteria for diagnosis of “schizophrenia, paranoid type,” and 465 diagnosed with “acute polymorphic psychotic disorder.” Among patients of group 1 was 761 male and 547 women in group 2 – 204 men and 261 women. By age patients were distributed as follows: in the first group aged 16-30 years was 869 persons, 30-40 years – 316 older than 40 years – 123 in the second group aged 16-30 years – 231 patient, 30-40 years – 174, older than 40 years – 60. Based on the law Schwabe-Wolf, according to which marked the peak of solar activity for 4-5 year solar cycle, and modern studies of the 23 solar cycle – the largest activity and sunspot number is registered in the period 2000-2002, which coincides with peaks of hospitalizations of patients with first psychotic episode, established as a result of processing archived medical records. So, as a result of the study, we can conclude that heliometeorological factors such as solar activity have a direct effect on the human body, including the mental processes and is a factor that must be considered in the further study of mental disorders. The results indicate essential biorytmological further research in clinical psychiatry, improvement of existing and development of new diagnostic, therapeutic and preventive measures.Документ Клініко-психопатологічні аспекти аутоагресивної поведінки у пацієнтів із першим психотичним епізодом з урахуванням впливу біологічних ритмів(Український вісник психоневрології, 2016) Бойко, Дмитро Іванович; Бойко, Дмитрий Иванович; Boiko, D.Перший психотичний епізод — тяжкий психічний розлад, що на сьогоднішній день активно вивчається, важливим для вивчення аспектом є аутоагресивна поведінка при ньому, але на цей час недостатньо уваги приділяється вивченню впливу біологічних ритмів на їх формування. В дослідження включено 130 хворих з аутоагресивною поведінкою при першому епізоді психозу. Встановлено, що певні психопатологічні симптоми пов’язані з рівнем суїцидального ризику при першому епізоді психозу, а саме «напруженість», «ворожнечість», «манірність», «збудження», «підозрілість» «ставлення до свого соматичного стану», «тривога», «депресивний настрій», «відчуття провини»; циркадіанні біологічні ритми корелюють з ризиком виникнення та рівнем вираженості аутоагресивної поведінки, а саме чітко виражений та слабко виражений вечірні типи працездатності, тому подальше вивчення аутоагресії при першому психотичному епізоді з урахуванням впливу біологічних ритмів є перспек- тивним напрямком сучасних досліджень в психіатрії, спрямованим на покращання профілактичних та лікувально-реабілітаційних заходів; Первый психотический эпизод — тяжелое психическое расстройство, которое сейчас активно изучается, важным аспектом при этом является аутоагрессивное поведение при нем, но недостаточно внимания уделяется изучению влияния биологических ритмов на их формирование. В исследование включено 130 больных с аутоагрессивным поведением при первом эпизоде психоза. Выяснено, что определенные психопатологи ческие симптомы связаны с уровнем суицидального риска, а именно — «напряженность», «враждебность», «манерность», «возбуждение», «подозрительность», «отношение к своему соматическому состоянию», «тревога», «депрессивное настроение», «чувство вины; циркадианные биологические ритмы коррелируют с риском возникновения и уровнем выраженности аутоагрессивного поведения, а именно — четко выраженный и слабо выраженный вечерние типы трудоспособности, поэтому дальнейшее изучение аутоагрессии при первом эпизоде психоза с учетом влияния биологических ритмов является перспективным направлением современных исследований в психиатрии, направленным на улучшение профилактических и лечебно-реабилитационных мероприятий; The first psychotic episode — a severe mental disorder that this hour has been studied extensively, an important aspect in this case is autoaggressive behavior with it, but not enough attention is paid to the study of biological rhythms influence on their formation. The study included 130 patients with autoaggressive behavior in first-episode psychosis. It was found that certain psychopathological symptoms associated with the level of suicide risk, namely the "tension", "hostility", "affectation", "excitement", "suspicious", "attitude towards his physical state", "depressed mood", "feelings of guilt"; circadian biological rhythms correlates with the risk and the level of severity autoaggressive behavior, namely a clearly defined and poorly expressed evening types of disability, for further study of autoaggression in first-episode psychosis with the influence of biological rhythms — a promising area of current research in psychiatry aimed at improving prevention and treatment and rehabilitation.Документ Оцінка ефективності лікувально-реабілітаційних заходів у пацієнтів з першим психотичним епізодом з урахуванням біологічних ритмів(Science Rise: Medical science, 2017) Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Животовская, Лилия Валентиновна; Бойко, Дмитрий Иванович; Боднарь, Леся Анатольевна; Шиндер, Вячеслав Владимирович; Zhyvotovska, L.; Boiko, D.; Bodnar, L.; Shynder, V.Дослідження базувалось на обстеженні пацієнтів із першим психотичним епізодом. Психоосвітня програма включала інформаційний, терапевтичний, соціальний і заключний етапи та проводилась згідно до розподілу по групам з урахуванням індивідуального хронотипу . Встановлено, що поєднання клінічних протоколів лікування із психоосвітніми заходами з урахуванням біоритмів призводить до покращення стану хворих, їх якості життя; Исследование базировалось на обследовании пациентов с первым психотическим эпизодом. Психообразовательная программа состояла из информационного, терапевтического, социального и заключительного этапов и проводилась согласно распределению по группам с учетом индивидуального хронотипа. Установлено, що совмещение клинических протоколов лечения с психообразовательными мероприятиями с учетом биоритмов приводит к улучшению состояния больных, из уровня жизни; The aim of this research was to evaluate the effectiveness of treatment and rehabilitation of patients with the first psychotic episode with considering biological rhythms. 130 patients were involved in the research with the first psychotic episode. Characteristics of biological rhythms is established by Estberg’s questionnaire, assessment of quality of life by the SF-36 scale, evaluation of the quality of the treatment by the CGI-I scale. Psychoeducational program was carried out in stages and included: information stage (clarifying to the patient and family need to receive medicines, especially symptoms of the disease, prognosis), the therapeutic stage (warning autoaggressive tendencies), social (overcoming patient stigmatization, the formation of the support of his family members), final (the formation of new forms of response in case of aggravation). According to the distribution of the daily activity groups psychoeducational program was used for patients of the first group in the afternoon and for ones of the second and third groups in the morning. As a result of this research we can conclude that in the case of clinical treatment protocols in conjunction with a psychoeducational program with considering biological rhythms in patients with first psychotic episode marked improvement health status and their quality of life. Therefore, further research is a given area of current research in psychiatry aimed to improve the prevention, treatment and rehabilitation.Документ Посттравматичний стресовий розлад: найактуальніша проблема сьогодення(Полтавський державний медичний університет, 2023) Могильник, Антон Ігорович; Животовська, Лілія Валентинівна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Бойко, Дмитро Іванович; Сонник, Євген Григорович; Архіповець, Олександр Олександрович; Mohylnyk, A.; Zhyvotovska, L.; Tarasenko, K.; Boiko, D.; Sonnik, Ye.; Arkhipovets, O.Проблема бойової психологічної травми та посттравматичних розладів, що розвиваються в воєнний час, є однією з найактуальніших на фоні загарбницького вторгнення московитів та розв’язаної ними широкомасштабної війни проти України, яка загрожує затягтися на роки, а можливо десятиріччя, і поширитися на інші країни. Постійні артилерійські обстріли прикордонних територій, ракетні атаки, соціальна, гуманітарна та епідеміологічна ситуація на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей супроводжуються глибокими психологічними переживаннями не тільки військовослужбовців, а усіх мешканців України, зумовлюють багатофакторність і поліморфність розвитку посттравматичного стресового розладу в сучасних реаліях. Але не зважаючи на ці трагічні події вона цікава через її наукове, прикладне, епідеміологічне значення та ряд інших аспектів. Досі відсутні чіткі теоретичні концепції, що визначають підходи до вивчення психологічних та біологічних механізмів розвитку посттравматичного стресового розладу. Розробляється кілька патогенетичних моделей розвитку цього розладу. Він характеризується широким набором астенічних, тривожних, афективних, поведінкових та психотичних порушень, які погано піддаються терапії. Найбільш ефективним є застосування комбінованої фармакологічної та психотерапії. Антидепресанти – єдині фармакологічні засоби, схвалені у міжнародних клінічних рекомендаціях як препарати першого вибору. Існують і експериментальні методи терапії, але вони потребують подальшого вивчення. Тим часом лише половина хворих досягають ремісії, тому в реальній клінічній практиці широкого поширення набули симптоматична терапія, застосування препаратів поза показаннями та поліпрагмазія, пов'язана зі спробами впливу на різноманітну коморбідну психопатологічну симптоматику. Такий підхід певною мірою відображає наявний дефіцит методів терапії з доведеною ефективністю і нерідко призводить до затягування захворювання, формування терапевтичної резистентності та розвитку побічних ефектів. Загалом ефективність комплексної терапії ледве вивчена і потребує проведення додаткових репрезентативних плацебо-контрольованих та порівняльних клінічних досліджень, а також розробки більш адекватних та ефективних експериментальних підходів до вивчення нових методів лікування.Документ Преморбідні особливості з урахуванням біоритмів у пацієнтів із аутоагресивною поведінкою при першому психотичному епізоді(Медицинская психология, 2016) Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Животовская, Лилия Валентиновна; Скрипников, Андрей Николаевич; Бойко, Дмитрий Иванович; Zhyvotovska, L.; Skrypnikov, A.; Boiko, D.Наведено результати дослідження впливу преморбідних особливостей на ступінь суїцидального ризику у пацієнтів із аутоагресивною поведінкою та переважання певних груп симптомів у клінічній картині первинного психотичного епізоду залежно від його рівня. Встановлено зв'язок біологічних ритмів із рівнем суїцидального ризику у хворих із першим психотичним епізодом; Приведены результаты исследования влияния преморбидных особенностей на степень суицидального риска у пациентов с аутоагрессивным поведением и преобладания определенных групп симптомов в клинической картине первичного психотического эпизода в зависимости от его уровня. Установлена связь биологических ритмов с уровнем суицидального риска у больных с первым психотическим эпизодом; The authors report the results of investigation of the influence of premorbid characteristics on the degree of suicide risk in patients with autoaggressive behavior and dominance of certain groups of symptoms in the clinical picture of the primary psychotic episode, depending on its level. The relationship of biological rhythms and the level of suicide risk in patients with first psychotic episode was determined.