Перегляд за Автор "Bondarenko, O. V."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Аналіз проведеного анкетування осіб з пірсингом
    (Українська медична стоматологічна академія, 2017) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, O. V.
    Проведено анкетування 848 осіб з пірсингом. Опитування показало, що найбільш активними носіями пірсингу є молодь віком 18-21 років, причому дівчат у 2,2 рази більше, ніж хлопців. Провідними мотиваціями до проведення процедури пірсингу є створення нового іміджу та звичайне бажання до носіння прикраси. 62,5% осіб вказали, що носять вироби постійно. Загальна тривалість носіння виробів з пірсингу в середньому складає 12 років. Матеріалами виробів для пірсингу, які у більшості випадків застосовувалися, були: золото (38,4%) та сплав (34,9%). За місцем локалізації пірсингу було встановлено, що осіб с пірсингом язика було 2,5%, пірсинг пупка був виявлений у 1,4%, носа – 1,8%, пірсинг вушної раковини – 93,5%. Найчастішими ускладненнями після процедури пірсингу були: запалення (26%) та перихондрит вушної раковини (31%). Встановлено, що 27,4% осіб не знали про можливі ускладнення, а 82,1% осіб до процедури пірсингу не підписували інформаційну згоду. Надано рекомендації: ознайомлення з протипоказаннями процедури пірсингу до його проведення, вибір компетентного фахівця, обрання прикраси з якісного матеріалу, професійний медичний догляд проколотого місця; Проведено анкетирование 848 человек с пирсингом. Опрос показал, что наиболее активными носителями пирсинга является молодежь в возрасте 18-21 лет, причем девушек в 2,2 раза больше, чем парней. Ведущими мотивациями к проведению процедуры пирсинга является создание нового имиджа и обычное желание к ношению украшения. 62,5% лиц указали, что носят изделия постоянно. Общая продолжительность ношения изделий из пирсинга в среднем составляет 12 лет. Материалами изделий для пирсинга, которые в большинстве случаев применялись, были: золото (38,4%) и сплав (34,9%). По месту локализации пирсинга было установлено, что анкетируемых с пирсингом языка было 2,5%, пирсинг пупка был выявлен у 1,4%, носа – 1,8%, пирсинг ушной раковины – 93,5%. Самыми частыми осложнениями после процедуры пирсинга были: воспаление (26%) и перихондрит ушной раковины (31%). Установлено, что 27,4% человек не знали о возможных осложнениях, а 82,1% лиц до процедуры пирсинга не подписывали информационное согласие. Даны рекомендации: ознакомление с противопоказаниями процедуры пирсинга до его проведения, выбор компетентного специалиста, выбор украшения из качественного материала, профессиональный медицинский уход места прокола; Nowadays piercing has become a common attribute of our everyday life and its popularity has a clear tendency to grow. At present both women and men willingly pierce different parts of their bodies. With help of piercing the person tries to stand out from his/her circle, express oneself, attract attention, emphasize one’s own peculiarity and singularity or take a liking. The wish to be nice and stand out from people around results in unfavourable consequences for one’s health, because piercing is after all a surgical operation, which threatens irreversible consequences. Therefore the purpose of this research consisted in questionnaire surveying of people in order to reveal the spread of piercing, find out the rate of complications after its performance and make out prophylactic recommendations for preventing the complications. The questionnaire surveying involved 848 people with piercing. This questioning revealed the youth aged 18-21 years as the most active carriers of piercing, the number of girls being 2.2 times higher than that of boys. The questioned people stated that their motives for carrying out the procedure of piercing were as follows: creation of a new image, individuality, a common decoration, imitation to an idol, struggle with psychological complexes, membership of social groups and an ordinary wish. As far as the presence of piercing products during the whole period from the moment of carrying out the procedure of piercing is concerned, 62.5% of people stated that they wore the products constantly, 35.5% periodically, and 2% ceased to wear piercing products. The total duration of wearing products for piercing averaged 12 years. The piercing products, used in the majority of cases, were made of the following materials: gold (34.8%) and an alloy (34.9%). The questionnaire surveying found out that 24% of people made piercing at home, 72% at a salon and 4% outdoors in adolescence. As for the localization of piercing, it was revealed that people with piercing of their tongue comprised 2.5%, that of the navel being found in 1.4%, the nose in 1.8% and the auricle in 93.5%. The questioning revealed ear rings (66.8%) as the most popular kind of piercing products, 191 people wore studs (22.5%), 12 bananas (1.4%), 33 bars (3.9%), and 46 ear gauges (5.4%). The commonest complications following the procedure of piercing were as follows: inflammations (26%) and auricle perichondrium (31%). The questioned people stated that 27.4% of them did not know anything about possible complications and 82.1% did not sign any written consent before the procedure of piercing. Conclusions: the above questionnaire surveying revealed that 62.5% of people were constant carriers of piercing, this fact demonstrating urgency of this problem. The commonest complications following the procedure of piercing were as follows: inflammations (26%) and allergic dermatitis (32%), which developed respectively in 26% and 32% of cases. The questioned people were given the following recommendations: prior to a procedure of piercing one should pay attention to the conditions in which it is suggested to be carried out; choose a competent specialist with medical education, check the instrument the master uses, whether the instrument undergoes sterilization and antisepsis rules are observed; a high-quality decoration should have its quality certificate and be made of a highquality material; one should be ready for a long-term care for the pierced place, not forget about treatment of hands during application of antiseptic agents for wound healing and be sure to aware of contraindications; in cases of various complications consult specialists. Prospects of further researches consist in studying peculiarities in the course of complications, which develop after piercing, and designing schemes for their diagnosis and treatment.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Рентген-флуоресцентний спектральний аналіз сучасних виробів для пірсингу
    (Українська медична стоматологічна академія, 2017) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, O. V.
    Проведений спектральний рентген-флуоресцентний аналіз виробів для пірсингу. Встановлено, що елементний склад з медичного золота був представлений однаковим вмістом елементів. Спектро- фотометричний аналіз зразків сплавів показав, що найбільша кількість виробів для пірсингу була з залізного сплаву. Показано, що найменший вміст мікроелементів з високим ступенем флуоресценції спостерігається в виробах з залізного сплаву. Найбільш стабільними за хімічним спектром є вироби з титану, хірургічної сталі та медичного золота. Максимальний ступінь флуоресценції встановлено у виробах для пірсингу зі срібла; Проведен спектральный рентген-флуоресцентный анализ изделий для пирсинга. Установлено, что элементный состав изделий из медицинского золота был представлен одинаковым содержанием элементов. Спектрофотометрический анализ образцов сплавов показал, что наибольшее количество изделий для пирсинга было из железного сплава. Показано, что наибольшее содержание микроэлементов с высокой степенью флуоресценции наблюдается в изделиях из железного сплава. Наиболее стабильными по химическому спектру являются изделия из титана, хирургической стали и медицинского золота. Максимальная степень флуоресценции установлена в изделиях для пирсинга из серебра; X-ray fluorescence spectroscopy of piercing products was carried out. It revealed that the elemental composition of product samples made of medical gold included the same content of elements. Spectrophotometric analysis of alloy samples detected that the largest number of piercing products was made of an iron alloy. It is shown that the largest content of microelements with a high degree of fluorescence is observed in products made of an iron alloy. Titanium, surgical steel and medical gold products are the most stable ones by their chemical spectrum. The maximum degree of fluorescence was found out in piercing products made of silver. X-ray fluorescence (XRF) analytical technique plays a great part in modern medical researches because this method is not invasive, thereby making possible a multivariate analysis, which is notable for its high spectral selectivity to the elements revealed in specimens. An important feature of this technique consists in the fact that the specimens can be liquid, solid, in the form of gels and films. Besides, this method differs from others by the accuracy and rapidity of its detections, easy preparation of specimens as well as possible simultaneous detection of a wide range of elements and availability. XRF is widely used practically in all fields of science and technology, including medicine and biology. It is used in analyzing steels and alloys. Thanks to existence of portable spectrometers this technique is particularly essential for analyzing different materials in situ. The method of XRF is based on registration of the typical fluorescent radiation of elements resulting from irradiation of the tested specimen with help of an external source of X radiation. Chemical elements are identified by the position of fluorescent radiation lines thereby making possible qualitative analysis. At present, owing to such its advantages as rapid detections, easy preparation of specimens for testing that does not require any sample spreading, wide ranges of elements and possible detection of all elements in one sample XRF is promising in specimen analyses and widely used in medicine. XRF makes possible solution of a wide range of analytical problems, which the modern medicine faces, namely: detection of microelements, when their role in different diseases is examined; study of the effect of environmental contamination on human health; detection of toxic metals for preventing diseases. Hence, an important task consists in detection of the complex of basic elements, typical for piercing products, namely titanium, iron, lead, copper, etc., thereby making possible more reasonable conclusions concerning their effect on skin dysbiosis in the pierced region and duration of wound healing after piercing manipulations. Revealing of the qualitative and quantitative content of metals, used for making products for piercing, can together with other laboratory methods of examination facilitate prevention of the pyoinflammatory process in the pierced region and restoration of microbiocenosis in the auricular skin.