Перегляд за Автор "Boriak, Kh. R."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Overweight in young people contributes to the expression of STAT1 and STAT6 genes in the peripheral blood monocytes, stimulated by IL-4(2021) Boriak, Kh. R.; Shlykova, O. A.; Izmailova, O. V.; Vesnina, L. E.; Kaidashev, I. P.; Боряк, Христина Радиславівна; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Весніна, Людмила Едуардівна; Кайдашев, Ігор ПетровичOverweight and obesity lead to the formation of a pro-inflammatory phenotype of the adipose tissue macrophages, but it is not known how exactly the balance of STAT1 and STAT6 transcription factors is implemented in the peripheral blood monocytes and how this affects the further polarization process in overweight. The article examines the level and ratio of expression of the STAT1 and STAT6 transcription factors in the polarization of the peripheral blood monocytes depending on the body weight. The study enrolled 20 women and men aged from 18 to 25 years. In terms of BMI, the subjects were divided into the following groups: individuals with normal body weight (BMI 18.50-24.99 kg/m2), represented by 5 women and 5 men; overweight individuals (BMI 25.00-29.99 kg/m2), including 5 men and 5 women. Using standard methods peripheral blood monocytes stimulated by LPS and yIFN, IL-4 was isolated and incubated for 3 and 7 days. PCR method was used to determine the expression level of the stat1 and stat6 genes in incubated cells. The concentration of IL-6 and TGF/31 was measured in the supernatant on the 7th day of incubation, and TGF/31 and hs-CRP in the serum of the subjects. The obtained results revealed a significant increase in the level of IL-6 in the supernatant of macrophages stimulated by LPS and yIFN in overweight individuals. The level of hs-CRP in the serum was also significantly higher in overweight individuals. It has been shown that under the conditions of overweight development, there is a significant increase in the level of expression of stat1 and stat6 genes in cells stimulated by IL-4. The obtained data indicate the presence of a preconditioning state of the peripheral blood monocytes with activation of signaling networks mainly in macrophages stimulated by the M2 phenotype under conditions of increased nutrients intake.Документ Relationship of the eating benavior features with anthropometric indicators and energy value of the diet in young people with normal weight and overweight(Aluna Publishing House, 2020) Vesnina, L . E.; Boriak, Kh. R.; Весніна, Людмила Едуардівна; Боряк, Христина РадиславівнаThe aim: Was to determine the relationship between the characteristics of eating behavior with anthropometric indicators and the energy value of the diet in young people with normal weight and overweight.Materials and methods: We examined 84 subjects of both sexes aged from 18 to 25 years. We determined their body weight, height. According to the body mass index (BMI), we formed the following groups: the control group embraced 22 men and 22 women with a BMI of 18.50-24.99 kg/m2, and the group of overweight subjects included 20 men and 20 women with a BMI of 25.00-29.99 kg/m2. We evaluated the dietary regimen using the Dutch eating behavior questionnaire (DEBQ). The obtained data were processed statistically.Results: Changes in eating behavior were observed in 79.55% of subjects with normal weight and 90% of overweight subjects. In people with normal body weight, the restrictive type of eating behavior prevailed, in overweight subjects, the external and emotional types were observed. Conclusions: The study established the formation of negative relationships of medium and high strength between the restrictive type of eating behavior and anthropometric indicators, as well as positive relationships of medium and high strength between indicators of emotional and external types with anthropometric indicators and energy value of diet in the subjects of both groupsДокумент Визначення особливостей впливу підвищення маси тіла у молодому віці на якість життя(Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, 2019-12) Боряк, Христина Радиславівна; Весніна, Людмила Едуардівна; Боряк, Кристина Радиславовна; Веснина, Людмила Эдуардовна; Boriak, Kh. R.; Vesnina, L. E.Світові тенденції свідчать про швидке збільшення кількості осіб з підвищеною масою тіла та ожирінням серед людей зрілого та похилого віку та молодих осіб. Підвищення маси тіла ще до появи клінічних ознак може впливати на фізичне та соціальне функціонування людини, психологічний та ментальний стан, задоволення власним життям та знижувати його якість. Метою дослідження стало визначення особливостей впливу підвищеної маси тіла на якість життя у молодих осіб. У дослідженні взяли участь 84 особи обох статей від 18 до 25 років. Відповідно до індексу маси тіла (ІМТ) до контрольної групи (ІМТ 18,50-24,99 кг/м2 ) увійшли 22 юнака та 22 дівчини, до групи з підвищеною масою тіла (ІМТ 25,00-29,99 кг/м2 ) – 20 юнаків та 20 дівчат. Були проведені антропометричні дослідження, виміряна товщина шкірних складок, розрахований відсоток жирової маси тіла. Якість життя оцінювали за опитувальником SF-36. Отримані результати оброблені статистично. Визначено негативний вплив підвищення маси тіла на якість життя. У осіб чоловічої статі з підвищеною масою тіла достовірно знижувались показники фізичного функціонування, рольового фізичного і емоційного функціонування, болю, загального стану здоров’я, психічного здоров’я. У осіб жіночої статі достовірно знижувались показники фізичного функціонування, загального здоров’я, інтенсивності болю, життєздатності, соціального функціонування, рольового емоційного функціонування, психічного здоров’я і психічного компонента здоров’я. У осіб чоловічої статі достовірно знижувались усі показники, об’єднані у шкали фізичного компоненту здоров’я, жіночої статі – психічного компоненту здоров’я. Визначені достовірні позитивні кореляційні взаємозв’язки переважно середньої сили між антропометричними показниками і показниками якості життя у осіб контрольної групи та негативні зв’язки переважно середньої сили у осіб з підвищеною масою тіла обох статей. Мировые тенденции свидетельствуют о быстром увеличении числа лиц с повышенной массой тела и ожирением среди людей зрелого и пожилого возраста и молодых людей. Повышение массы тела еще до появления клинических признаков может влиять на физическое и социальное функционирование человека, психологическое и ментальное состояние, удовлетворенность собственной жизнью и снижать ее качество. Целью исследования стало определение особенностей влияния повышенной массы тела на качество жизни у молодых лиц. В исследовании приняли участие 84 человека обоего пола от 18 до 25 лет. Согласно индексу массы тела (ИМТ) в контрольную группу (ИМТ 18,50-24,99 кг/м2 ) вошли 22 юноши и 22 девушки, в группу с повышенной массой тела (ИМТ 25,00-29,99 кг/м2 ) – 20 юношей и 20 девушек. Были проведены антропометрические исследования, измерена толщина кожных складок, рассчитан процент жировой массы тела. Качество жизни оценивали по опроснику SF-36. Полученные результаты обработаны статистически. Определено негативное влияние увеличения массы тела на качество жизни. У лиц мужского пола с повышенной массой тела достоверно снижались показатели физического функционирования, ролевого физического и эмоционального функционирования, боли, общего состояния здоровья, психического здоровья. У лиц женского пола достоверно снижались показатели физического функционирования, общего здоровья, интенсивности боли, жизнеспособности, социального функционирования, ролевого эмоционального функционирования, психического здоровья и психического компонента здоровья. У лиц мужского пола достоверно снижались все показатели, объединенные в шкалы физического компонента здоровья, женского пола – психического компонента здоровья. Определены достоверные положительные корреляционные взаимосвязи преимущественно средней силы между антропометрическими показателями и показателями качества жизни у лиц контрольной группы и отрицательные связи преимущественно средней силы у лиц с повышенной массой тела обоих полов. Global trends indicate a rapid increase in the number of overweight and obese people among elderly and young adults. Increased body weight even without diagnosed clinical signs can affect the physical and social functioning of the person, psychological and mental state, satisfaction with their lives and reduce its quality. The aim of the study was to determine influence of high body weight on the life quality of young people. 84 people of both sexes and ages ranging from 18 to 25 participated in the study. Grouping was performed by body mass index (BMI). The control group (BMI 18,50-24,99 kg/m2 ) included 22 males and 22 females, the group with high body weight (BMI 25,00-29,99 kg/m2 ) – 20 males and 20 females. Anthropometric measurements included determination of height, body weight, circumference of waist and hips, their ratio. Caliperometry method was used to determine the thickness of the skin folds and calculated the percentage of body fat by the sum of three folds. Quality of life was assessed using the SF-36 questionnaire. The results obtained are statistically processed. The negative impact of weight gain on the quality of life of young people has been confirmed. Males with high body mass had significantly decreased indicators of physical functioning, role physical and emotional functioning, pain, general physical and mental health. Significantly decreased indicators of role physical functioning by 27,09%, role emotional functioning by 35,52%, respectively, compared to indicators of the control group. Females had significantly decreased physical functioning, overall health, pain intensity, vitality, social functioning, role emotional functioning, mental health and the mental health component. The indicators of the mental component of health reached a significant decrease – the indicator of life activity decreased by 21,50%, social functioning by 24,96%, role emotional functioning by 28,08%. There was a significant decrease in all indicators, which are combined into scales of the physical component of health for men, and the mental component of health for women. The correlation analysis revealed the formation of reliable positive correlation relationships mainly of the average strength between anthropometric indicators and quality of life indicators in the control group and negative relationships mainly of average strength in the overweight people of both sexes.Документ Особливості патогенезу, перебігу і терапії пневмонії при COVID-19(Полтавський державний медичний університет, 2022-11-29) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Боряк, Христина Радиславівна; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Y.; Boriak, Kh. R.; Kiriyan, E. A.; Tkachenko, M. V.Проаналізувавши останні рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я, новітні дані наукової літератури, а також діючі протоколи лікування, були представлені останні епідеміологічні дані визначених різних випадків цієї інфекції за епідеміологічними та клінічними критеріями. Висвітлені основні патогенетичні ознаки, фактори ризику, включаючи між індивідуальну відмінність, яка може бути представлена генетичним профілем хазяїна. Відображені основні клінічні ознаки та їх поширення, класифікація згідно із ступенем тяжкості захворювання, особливості перебігу і лікування пневмонії при коронавірусній інфекції людини включаючи показання до призначення антибактеріальної терапії і основних критеріїв кисневої підтримки. Визначені основні лабораторні рекомендацією. Всесвітньої організації охорони здоров’я, для пацієнтів з гострою респіраторною інфекцією, які перебували у контакті з підтвердженим або ймовірним випадком. Представлені основні апаратні методи діагностики, сучасні підходи до лікування за відсутності специфічних противірусних засобів. Відсутність остаточного специфічного лікування даного захворювання і майбутній розвиток такої пандемії залишається непередбачуваним, що свідчить про необхідність суворого дотримання класичних рекомендацій громадської охорони здоров’я, важливість проведення вакцинації. Спалах COVID- 19 у цьому столітті ще раз підкреслює постійну загрозу інфекційних захворювань, які поширюються патогенними вірусами серед людства, що вимагає ефективної глобальної співпраці та високого рівня готовності.Документ Оцінка гепатотоксичного ефекту тривалого прийому статинів за результатами зсувнохвильової еластометрії(Полтавський державний медичний університет, 2022-04-20) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Іваницький, Ігор Валерійович; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Боряк, Христина Радиславівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Лебедь, Владимир Григорьевич; Иваницкий, Игорь Валерьевич; Ищейкина, Юлия Алексеевна; Боряк, Кристина Радиславовна; Zhdan, V. M.; Lebid, V. G.; Ivanytckyi, I. V.; Ischeykina, Yu. О.; Boriak, Kh. R.Статини в клінічній практиці використовуються понад чверть століття. За цей час їхні позиції в різних клінічних рекомендаціях істотно зміцнилися. Спочатку цю групу препаратів використовували виключно з метою лікування пацієнтів зі значним підвищенням рівнів атерогенних ліпопротеїнів, то з часом показання до їх призначення суттєво розширилися, а тактика використання змінилася. Метою нашої роботи стало визначення впливу статинотерапії на фіброз печінкової тканини у пацієнтів зі стеатогепатозом. Нами було обстежено 87 пацієнтів із неалкогольним стеатогепатозом та фіброзом печінки, 43 обстежених склали жінки, 44 - чоловіки. Середній вік пацієнтів становив 46,2±4,6 років. Дослідження проводились на базі науково – практичного центру кафедри сімейної медицини і терапії Полтавського державного медичного університету та ревматологічного центру ПОКЛ. Ступінь фіброзу печінки встановлювали на основі проведення 2D зсувнохвильової еластометрії транскутанним доступом методом зсувної хвилі в режимі SWE за допомогою конвексного датчика налаштованого на частоту 3,5 МГц на ультразвуковому сканері Ultima PA Expert (Radmir, Україна). Ступінь «жорсткості» паренхіми печінки по SWE вимірювали в кПа. У дослідження включали пацієнтів із фіброзом печінки F2 – F3 по METAVIR. Усі пацієнти протягом дослідження отримували статинотерапію, а саме: 22 пацієнти отримували розувастатин у добовій дозі 20 мг, 21 пацієнт отримував аторвастатин у добовій дозі 20 мг, 22 пацієнти отримували симвастатін у добовій дозі 20 мг, 22 пацієнти отримували ловастатин 20 мг на добу. Окрім зменшення рівня ліпопротеїдів низької щільності, загального холестерину, тригліцеридів, системне та тривале вживання статинів на фоні проведення адекватного лікування стеатогепатозу призводить до зниження ступеня фібротизації печінкової паренхіми, що підтверджується як даними зсувнохвильової еластометрії, так і даними шкали NAFLD Fibrosis Score. У той же час, різниця між показниками після проведеної терапії в групах пацієнтів, які отримували розувастатин, симвастатин, аторвастатин та ловастатин не мала ознак достовірності, що може свідчити про позитивний вплив саме інгібування гідроксиметілглютарил коензим А редуктази на прогресування фіброзних змін паренхіми печінки. Використання статинів у складі комплексної терапії пацієнтів із стеатогепатитом окрім нормалізації ліпідного профілю плазми крові дозволяє зменшити рівень фіброзних змін паренхіми печінки. Необхідно відмітити відсутність переваги будь – якого серед досліджених нами препаратів. У той же час, використання статинів у досліджених нами пацієнтів не мало ефекту гепатотоксичності.Документ Оцінка показників серцево-судинної системи і вегетативної нервової системи у молодих осіб з різною масою тіла(Полтавський державний медичний університет, 2021-12-14) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Весніна, Людмила Едуардівна; Боряк, Христина Радиславівна; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Vesnina, L. E.; Boriak, Kh. R.; Tkachenko, M. V.Підвищення маси тіла, а як наслідок ожиріння, є однією з провідних причин виникнення серцевосудинних захворювань і підвищеної смертності у всьому світі. Метою дослідження була оцінка показників серцево-судинної системи і вегетативної нервової системи у молодих осіб з різною масою тіла. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 92 особи чоловічої та жіночої статі віком від 18 до 25 років. Дослідження включали визначення антропометричних показників: зросту, маси тіла, окружності талії, стегон, співвідношення окружності талії до окружності стегон. Проведено розрахунок індексу маси тіла, відсоток жирової маси тіла. За індексом маси визначені групи: контрольна 23 чоловіка та 23 жінки, група з підвищеною масою тіла - 23 чоловіка та 23 жінки. Визначено показники серцево-судинної системи: частоти серцевих скорочень, систолічного і діастолічного артеріального тиску. Оцінку енергетичного потенціалу серцево-судинної системи проводили за індексом Робінсона, розраховували пульсовий тиск, визначали коефіцієнт витривалості, оцінку вегетативно-нервової системи проводили за індексом Кердо. Дані оброблені статистично. Проведена порівняльна оцінка виявила достовірне підвищення показників серцевосудинної системи серед молодих осіб з підвищеною масою тіла. Були визначені переважно позитивні кореляційні взаємозв’язки між антропометричними показниками і показниками серцевосудинної системи та вегетативно-нервової системи. У осіб досліджуваних груп виявлено підвищення коефіцієнту витривалості, що свідчить про зниження рівня фізичної працездатності. Серед чоловіків з підвищеною масою тіла виявлено підвищення індекса Робінсона, що свідчить про розвиток дефіциту функціональних можливостей серцево-судинної системи, що, при відсутності модифікації способу життя, може призвести до розвитку серцево-судинних захворювань.Документ Фізіологічна роль балансу ядерних факторів транскрипції STAT1 та STAT6 в М1/М2 поляризації макрофагів за умов формування підвищеної маси тіла(Полтавський державний медичний університет, 2021-11-24) Боряк, Христина Радиславівна; Boriak, Kh. R.Боряк Х.Р. Фізіологічна роль балансу ядерних факторів транскрипції STAT1 та STAT6 в М1/М2 поляризації макрофагів за умов формування підвищеної маси тіла. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 - Медицина. - Полтавський державний медичний університет МОЗ України, Полтава, 2021. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і розв’язання наукового завдання, яке полягає у з’ясуванні механізмів фізіологічної ролі балансу ядерних факторів транскрипції STAT1 та STAT6 в М1/М2 поляризації макрофагів за умов формування підвищеної маси тіла у осіб молодого віку. Актуальність обраної теми дослідження зумовлена світовою пандемією підвищення маси тіла та ожиріння, яка визначається порушенням енергетичного балансу, обміну речовин, надмірним відкладенням жиру в тканинах, що призводить до хронічних захворювань і смертності. Накопичення метаболічно активної жирової тканини призводить до хронічного запалення низької інтенсивності та інфільтрації жирової тканини макрофагами. Збільшення кількості макрофагів при підвищенні маси тіла супроводжується змінами їх функціональних властивостей та домінуванням макрофагів субпопуляції М1. В процесі поляризації макрофагів ключову роль відіграють представники родини факторів транскрипції STATs (перетворювачі сигналів та активатори транскрипції). Поляризація макрофагів за M1 фенотипом пов'язана зі STAT1, тоді як STAT6 пов'язана з макрофагами М2. Однак їх роль в процесі поляризації макрофагів у осіб з підвищеною масою тіла достеменно не відома. У дослідженні взяли участь 84 особи чоловічої та жіночої статі віком 18-25 років. Відповідно до дизайну дослідження було проведено визначення антропометричних показників: маси тіла, зросту, окружності талії (ОТ) та стегон (ОС), співвідношення (ОТ/ОС), розрахований індекс маси тіла (ІМТ), відсоток жирової маси тіла (%ЖМТ). Визначені функціональні показники серцево-судинної системи: частота серцевих скорочень (ЧСС), систолічний (САТ) та діастолічний артеріальний тиск (ДАТ), вегетативний індекс Кердо в стані спокою і після проби з дозованим фізичним навантаженням. Проведено визначення якості життя (опитувальник SF-36), харчової поведінки (опитувальник DEBQ), визначення енергетичної цінності харчового раціону (на основі методу 24-годинного (добового) відтворення харчування) та її відповідності потребам в енергії. В дослідах in vitro проведено стимуляцію моноцитів периферичної крові ліпополісахаридом E. coli (LPS) і γ-інтерфероном (γIFN) для індукції поляризації за фенотипом М1 та інтерлейкіном-4 (IL-4) для індукції поляризації за фенотипом М2. Рівень експресії генів stat1 та stat6 в моноцитах/макрофагах визначали методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі «реального часу», концентрацію інтерлейкіна-6 (IL-6), трансформуючого фактору росту β1 (TGFβ1) та високочутливого С-реактивного білка (вчСРБ) у супернатанті клітин та сироватці крові методом твердофазного імуноферментного аналізу. Відповідно до отриманих даних на першому етапі дослідження у осіб чоловічої статі з підвищеною масою тіла показники маси тіла на 26,85%, ІМТ на 25,13%, ОТ на 17,52%, ОС на 11,65%, співвідношення ОТ/ОС на 5,0%, %ЖМТ на 93,73% були достовірно вищими у порівнянні з відповідними показниками осіб з нормальною масою. У жінок з підвищеною масою тіла також спостерігалось достовірне підвищення показників маси тіла на 23,53%, ІМТ на 25,66%, ОТ на 16,67%, ОС на 11,60%, %ЖМТ на 37,26% у порівнянні з даними контрольної групи. У осіб обох статей з підвищеною масою тіла відмічалось достовірне підвищення показників серцево-судинної системи в стані спокою та після дозованого фізичного навантаження, зокрема, після навантаження у чоловіків з підвищеною масою тіла ЧСС на 23,23%, САТ на 15,18%, ДАТ на 13,33% були достовірно більшими у порівнянні з відповідними показниками осіб з нормальною масою тіла. У жінок з підвищеною масою тіла після проби ЧСС на 19,01%, САТ на 10,23% були достовірно більшими у порівнянні з відповідними показниками жінок контрольної групи. Після проби з дозованим фізичним навантаженням у чоловіків і жінок з підвищеною масою тіла індекс Кердо становив ≥+31, що свідчить про виражену симпатикотонію. Індекс Кердо у чоловіків з підвищеною масою тіла був більшим на 29,65%, у жінок на 19,01% порівняно з відповідними особами з нормальною масою тіла (р<0,05). Виявлений негативний вплив підвищення маси тіла на якість життя за даними опитувальника SF-36. У осіб чоловічої статі достовірно знижувались усі показники, які об’єднані у шкали фізичного компоненту здоров’я, а у жінок – психічного компоненту у порівнянні з даними показниками у осіб з нормальною масою тіла (р<0,05). За даними опитувальника DEBQ виявлені зміни харчової поведінки у 79,55% осіб з нормальною масою тіла і у 90% осіб з підвищеною масою. У осіб з нормальною масою тіла переважав обмежувальний тип харчової поведінки, у осіб з підвищеною - екстернальний і емоційний типи. У осіб обох статей з підвищеною масою тіла відмічено достовірне підвищення енергетичної цінності харчового раціону у робочий і вихідний дні у порівнянні з контрольною групою. У чоловіків з підвищеною масою тіла енергетична цінність харчового раціону перевищувала рекомендоване добове споживання енергії у робочий день на 49,90%, у вихідний на 75,15%, у жінок з підвищеною масою тіла відповідно у робочий день на 11,40%, у вихідний на 49,32%. Підвищення енергетичної цінності супроводжувалось зміною структури нутрієнтів за рахунок підвищеного споживання переважно жирів особами чоловічої статі з підвищеною масою тіла та жирів і вуглеводів особами жіночої статі у порівнянні з контрольною групою (р<0,05). На другому етапі проведено дослідження експресії STAT1 та STAT6 в моноцитах/макрофагах периферичної крові досліджуваних осіб. Стимуляція моноцитів периферичної крові in vitro LPS та γIFN, та IL-4 призвела до достовірного підвищення рівня експресії генів stat1 та stat6 у осіб обох груп. Найбільший приріст рівня експресії обох досліджуваних генів спостерігався за умов стимуляції моноцитів IL-4. В динаміці інкубації формувались відмінності між групами. У осіб з нормальною масою на 7 добу інкубації рівень експресії stat1 був достовірно вищий за умов стимуляції клітин LPS та γIFN. У осіб з підвищеною масою тіла найбільш високий рівень експресії stat1 зберігався у клітинах, стимульованих IL-4 ((0,1291±0,031)2-ΔСt проти (0,2579±0,0523)2-ΔСt, р = 0,0498) на 7 добу інкубації. Експресія гена stat6 в динаміці інкубації була достовірно вище у макрофагах, стимульованих IL-4 у осіб обох досліджуваних груп у порівнянні з клітинами, стимульованими LPS та γIFN. При порівнянні показників експресії між групами достовірно вищий на 99,77% рівень експресії stat1 визначений у макрофагах, стимульованих IL-4 у осіб з підвищеною масою тіла у порівнянні з особами з нормальною масою на 7 добу інкубації. Достовірно вищий рівень експресії stat6 на 56,25% в нестимульованих клітинах, на 58,62% в макрофагах, стимульованих LPS та γIFN і на 75% в макрофагах, стимульованих IL-4 спостерігався у осіб з підвищеною масою тіла у порівнянні з особами з нормальною масою на 3 добу інкубації. У осіб з нормальною масою тіла співвідношення експресії stat1/stat6 змінювалось в динаміці інкубації. Показник співвідношення stat1/stat6 був достовірно нижче на 23,91% у макрофагах, стимульованих LPS та γIFN у порівнянні з нестимульованими клітинами на 3 добу інкубації, достовірно нижче на 43,34% у макрофагах, стимульованих IL-4 у порівнянні з нестимульованими клітинами та на 30,45% у порівнянні з макрофагами, стимульованими LPS та γIFN на 7 день інкубації. У осіб з підвищеною масою тіла співвідношення stat1/stat6 в динаміці інкубації достовірно не змінювалось. Також не було визначено достовірних відмінностей співвідношення між групами. Продукція IL-6 макрофагами переважала за умов стимуляції LPS та γIFN у клітинах осіб обох груп, але була достовірно вищою у осіб з підвищеною масою тіла. Результат підтверджений формуванням негативних кореляційних зв’язків між рівнем експресії stat6 та рівнем IL-6 у клітинах, стимульованих IL-4 7 діб у осіб з нормальною масою. У осіб з нормальною масою тіла визначено достовірне зниження рівня продукції TGFβ1 за умов стимуляції клітин LPS та γIFN та негативні зв’язки між рівнем експресії stat6 та рівнем TGFβ1 у супернатанті клітин, стимульованих IL-4. У осіб з підвищеною масою достовірних змін рівня TGFβ1 при інкубації не визначено, але виявлені позитивні зв’язки між експресію stat1 у клітинах, стимульованих LPS та γIFN та IL-4 7 діб та рівень TGFβ1 у супернатанті клітин, стимульованих за відповідним фенотипом. Визначений достовірно вищий на 79,62% рівень вчСРБ у сироватці крові осіб з підвищеною масою тіла у порівнянні з показниками групи з нормальною масою, позитивний зв’язок між рівнем IL-6 у супернатанті клітин, стимульованих LPS та γIFN та вчСРБ в сироватці осіб з нормальною масою. Таким чином, за результатами досліджень показано, що за умов надлишкового надходження нутрієнтів та формуванні підвищеної маси тіла відбувається достовірне підвищення рівня експресії генів stat1 і stat6 у клітинах, стимульованих за М2 фенотипом. Активація сигнальних мереж, які опосередковують формування про- та протизапальних фенотипів є можливим відображенням стану прекондиціювання моноцитів периферичної крові на фоні підвищенного надходження нутрієнтів. Подальше формування напряму поляризації залежить від розвитку низькоінтенсивного запалення в жировій тканині, ознаки якого за даними рівня цитокінів та вчСРБ присутні у осіб з підвищеною масою тіла. За змінених умов енергетичного дисбалансу фенотип М2 макрофагів реалізує процеси взаємодії сигнальних мереж, які є відповідальними за формування про- та протизапального фенотипу. Можливий рівень взаємодії знаходиться між PPARγ та фактором транскрипції NF-κB. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначена фізіологічна роль балансу ядерних факторів транскрипції STAT1 та STAT6 в М1/М2 поляризації макрофагів за умов формування підвищеної маси тіла. Вперше визначений рівень експресії ядерних факторів транскрипції STAT1 та STAT6 в моноцитах/макрофагах периферичної крові, які знаходяться на різних етапах активації в залежності від маси тіла. Вперше визначено, що стимуляція моноцитів периферичної крові LPS і γIFN, та IL-4 призводить до достовірного підвищення рівня експресії генів stat1 та stat6 у осіб обох груп. Вперше визначено, що найбільший приріст рівня експресії обох досліджуваних генів відбувається за умов стимуляції моноцитів IL-4. Вперше показано, що у осіб з нормальною масою на 7 добу інкубації достовірно вищий рівень експресії stat1 спостерігається за умов стимуляції клітин LPS та γIFN. У осіб з підвищеною масою тіла на 7 добу інкубації найбільш високий рівень експресії stat1 спостерігається у клітинах, стимульованих IL-4 ((0,1291 ± 0,031)2-ΔСt проти (0,2579 ± 0,0523)2-ΔСt, р = 0,0498). Вперше виявлено, що у осіб обох досліджуваних груп експресія гена stat6 на 3 та 7 добу інкубації достовірно вище у макрофагах, стимульованих IL-4 у порівнянні з клітинами, стимульованими LPS та γIFN. Вперше з’ясовано, що у осіб з підвищеною масою тіла у порівнянні з особами з нормальною масою визначається достовірно вищий на 99,77% рівень експресії гена stat1 у макрофагах, стимульованих IL-4 на 7 добу інкубації. У осіб з підвищеною масою тіла у порівнянні з особами з нормальною масою спостерігається достовірно вищий рівень експресії гена stat6 на 56,25% в нестимульованих клітинах, на 58,62% в макрофагах, стимульованих LPS та γIFN і на 75% в макрофагах, стимульованих IL-4 на 3 добу інкубації. Вперше виявлено зниження показника співвідношення експресії генів stat1/stat6 в динаміці інкубації у осіб з нормальною масою тіла. Показано, що на 3 добу інкубації співвідношення stat1/stat6 достовірно нижче на 23,91% у макрофагах, стимульованих LPS та γIFN у порівнянні з нестимульованими клітинами, на 7 добу інкубації достовірно нижче на 43,34% у макрофагах, стимульованих IL-4 у порівнянні з нестимульованими клітинами та на 30,45% у порівнянні з макрофагами, стимульованими LPS та γIFN. Вперше показано, що продукція IL-6 макрофагами переважає за умов стимуляції LPS та γIFN у клітинах осіб обох груп, але є достовірно вищою у осіб з підвищеною масою тіла. У осіб з нормальною масою визначено формування негативних кореляційних зв’язків між рівнем експресії stat6 та рівнем IL-6 у клітинах, стимульованих IL-4 7 діб. Вперше виявлено достовірне зниження рівня продукції TGFβ1 за умов стимуляції клітин LPS та γIFN та негативні зв’язки між рівнем експресії stat6 та рівнем TGFβ1 у супернатанті клітин, стимульованих IL-4 у осіб з нормальною масою тіла. У осіб з підвищеною масою виявлені позитивні зв’язки між експресію stat1 у клітинах, стимульованих LPS та γIFN та IL-4 7 діб та рівня TGFβ1 у супернатанті клітин, стимульованих за відповідним фенотипом. Доповнені дані стосовно достовірно вищого рівня вчСРБ у сироватці крові осіб з підвищеною масою тіла у порівнянні з показниками групи з нормальною масою та формування позитивного зв’язку між рівнем IL-6 у супернатанті клітин, стимульованих LPS та γIFN та вчСРБ в сироватці осіб з нормальною масою. Отримані додаткові дані взаємозв’язку реакції серцево-судинної системи та вегетативної регуляції на фізичне навантаження у осіб з підвищеною масою тіла, зокрема, домінування симпатичних впливів вегетативної нервової системи. Поглиблено розуміння негативного впливу підвищення маси тіла на якість життя, що опосередковано достовірним зниженням усіх показників шкали фізичного компоненту здоров’я у осіб чоловічої статі, та психічного компоненту у осіб жіночої статі з підвищеною масою тіла. Доповнені дані стосовно змін харчової поведінки у 79,55% осіб з нормальною масою тіла і у 90% осіб з підвищеною масою з переважанням обмежувального типу харчової поведінки у осіб з нормальною масою тіла, екстернального і емоційного типу у осіб з підвищеною масою. Отримані додаткові дані стосовно формування енергетичного дисбалансу з достовірним підвищенням енергетичної цінності харчового раціону у порівнянні з рекомендованим добовим споживанням енергії у осіб з підвищеною масою тіла, який характеризується переважним споживанням жирів особами чоловічої статі та жирів і вуглеводів особами жіночої статі з підвищеною масою тіла. Практичне значення отриманих результатів. Отримані в роботі результати поглиблюють знання та розширюють розуміння фізіологічної ролі балансу ядерних факторів транскрипції STAT1 та STAT6 в М1/М2 поляризації макрофагів за умов формування підвищеної маси тіла. Новітні дані стосовно залежності рівня експресії ядерних факторів транскрипції STAT1 та STAT6 в моноцитах/макрофагах периферичної крові, які знаходяться на різних етапах активації від маси тіла доповнюють знання стосовно патогенезу розвитку низькоінтенсивного системного запалення при підвищенні маси тіла та ожирінні. Визначення даних показників є можливим раннім діагностичним критерієм виявлення процесів прекондиціювання моноцитів з формуванням прозапального фенотипу. Подальше дослідження експресії і балансу факторів транскрипції STAT1 та STAT6 в М1/М2 поляризації макрофагів надасть можливість для розробки профілактичних заходів, спрямованих на профілактику захворювань, пов’язаних з підвищенням маси тіла і ожирінням.