Перегляд за Автор "Boryak, Kh. R."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Взаємозв'язок особливостей харчової поведінки та якості життя у молодих жінок із різною масою тіла(Полтавський національний педагогічний університет ім В. Г. Короленка, 2020) Боряк, Христина Радиславівна; Весніна, Людмила Едуардівна; Боряк, Кристина Радиславовна; Веснина, Людмила Эдуардовна; Boryak, Kh. R.; Vesnina, L. E.Харчування – основа нормальної життєдіяльності нашого організму. Невід’ємним базисом раціонального харчуванням являється харчова поведінка, яка не лише є основним компонентом задоволення фізіологічних потреб, але відіграє важливу роль у задоволенні психологічних потреб і підтриманні нормальної якості життя . За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я виявлено стрімке зростання поширеності підвищення маси тіла і ожиріння, що стали однією з найбільших проблем охорони здоров’я XXI століття . Дослідження, проведені останніми роками свідчать, що у осіб з підвищеною масою тіла та ожирінням формується патологічний стереотип харчування, що може призводити до значних порушення в психічній сфері.Документ Взаємозв’язок антропометричних показників та особливостей харчової поведінки з рівнем СРБ і ТGF-B1 у молодих осіб із різною масою тіла(Харківський медичний університет, 2021) Боряк, Христина Радиславівна; Боряк, Кристина Радиславовна; Boryak, Kh. R.; Весніна, Людмила ЕдуардівнаГлобальна епідемія підвищення маси тіла і ожиріння є результатом поєднання збільшення в раціоні високоенергетичних продуктів харчування, порушень харчової поведінки та зниження фізичної активності. Ожиріння призводить до розвитку низькоінтенсивного системного хронічного запального стану, ключову роль в розвитку якого відіграють збільшення рівня прозапальної субпопуляції макрофагів і синтез цілої низки цитокінів, медіаторів запалення, білків гострої фази.Документ Визначення зв’язку реакції серцево-судинної системи та вегетативної регуляції на фізичне навантаження у осіб з різною масою тіла(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Боряк, Христина Радиславівна; Боряк, Кристина Радиславовна; Boryak, Kh. R.Стрімке зростання кількості осіб з підвищеною масою тіла і ожирінням становить значну загрозу здоров'ю населення світу всіх вікових груп. Ожиріння здатне викликати стан хронічного запалення низької інтенсивності, що лежить в основі захворювань, зокрема, серцево-судинної системи. Метою дослідження стало визначення зв’язку реакції серцево-судинної системи та стану вегетативної нервової системи на дозоване фізичне навантаження у молодих осіб із нормальною і підвищеною масою тіла. Проведені антропометричні вимірювання 84 осіб обох статей 18-25 років. За індексом маси тіла (ІМТ) визначені групи: контрольна по 22 особи (ІМТ 18,50-24,99 кг/м2), група з підвищеною масою тіла по 20 осіб обох статей (ІМТ 25,00-29,99 кг/м2). Стан серцево-судинної системи оцінювали за частотою серцевих скорочень, систолічному і діастолічному артеріальному тиску, вегетативної нервової системи - за індексом Кердо. Показники оцінювали до та відразу після проби с дозованим фізичним навантаженням. Дані оброблені статистично. За результатами дослідження визначено нормотонічний тип реакції на фізичне навантаження в обох досліджуваних групах, але у осіб з підвищеною масою тіла обох статей показники серцево-судинної системи були достовірно більшими порівняно з контрольною групою. Після проби на фізичне навантаження у чоловіків і жінок з підвищеною масою тіла виявлена виражена симпатикотонія (≥+31). Індекс Кердо у осіб чоловічої статі з підвищеною масою тіла на 29,65%, жіночої статі на 19,01% був більшим порівняно особами з нормальною масою тіла (р<0,05). Зроблено висновок, що у осіб з підвищеною масою тіла після фі- зичного навантаження відмічається домінування симпатичних впливів. Кореляційні зв’язки між антропометричними показниками, показниками серцево-судинної системи та індексом Кердо після фізичного навантаження у осіб з підвищеною масою тіла свідчать про порушення процесів відновлення балансу вегетативної нервової системи.Документ Використання наукової- спадщини О. О. Богомольця в процесі формування медико-біологічних компетентностей майбутніх лікарів(Полтавський національний педагогічний університет ім В. Г. Короленка, 2020) Шарлай, Наталія Миколаївна; Новописьменний, Сергій Анатолійович; Боряк, Христина Радиславівна; Соколенко, Валентина Миколаївна; Шарлай, Наталья Николаевна; Новописьменный, Сергей Анатольевич; Боряк, Кристина Радиславовна; Соколенко, Валентина Николаевна; Sharlay, N. M.; Novopis'menniy, S. A.; Boryak, Kh. R.; Sokolenko, V. M.Розвиток, добробут та місце кожної країни в міжнародному співтоваристві в основному визначають три складові: рівень економіки, стан розвитку інституту політики та стан освіти і науки в державі. Ці складові взаємопов'язані та взаємозалежні. З перспективою на майбутнє кожна нація, щоб не випасти зі світового еволюційного процесу, зобов'язана турбуватися про виховання творчої еліти.Документ Професійно-успішна готовність працівників освітньої галузі(Полтавський національний педагогічний університет ім В. Г. Короленка, 2020) Шарлай, Наталія Миколаївна; Соколенко, Валентина Миколаївна; Боряк, Христина Радиславівна; Новосьолова, Наталія Вікторівна; Шарлай, Наталья Николаевна; Соколенко, Валентина Николаевна; Боряк, Кристина Радиславовна; Новоселова, Наталья Викторовна; Sharlay, N. M.; Sokolenko, V. M.; Boryak, Kh. R.; Novoselova, N. V.Професійна готовність фахівця являється складним, багаторівневим та різноплановим системним психічним утворенням, насамперед особистісним утворенням людини. Разом з тим професійна готовність припускає наявність у фахівця відповідного рівня фізичного здоров'я, сформованості та розвиненості необхідних для успішної професійної діяльності фізичних якостей, наявність відповідного рівня фізичної культури особистості. На думку К. Дурай-Новаковської професійна готовність являє собою усвідомлення високої ролі соціальної відповідальності, прагнення активно виконувати професійну задачу, установку на реалізацію знань, вмінь та якостей особистості. Однак, науковцем професійна готовністю майбутнього вчителя розглядається як вже сформований активно діяльнісний стан його особистості, що забезпечує швидку адаптацію, ефективну реалізацію та використання у процесі практичної роботи отриманих у вузі знань, вмінь, навиків.