Перегляд за Автор "Bryuzhina, T."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості локального імунітету і функціональні характеристики імунокомпетентних клітин при експериментальному перитоніті
    (Українська медична стоматологічна академія, 2017) Куюн, Л. О.; Брюзгіна, Т. С.; Куюн, Л. А.; Брюзгина, Т. С.; Kuyun, L.; Bryuzhina, T.
    Результати комплексного імунологічного, біохімічного та морфологічного дослідження функціональної активності КПЕ, КПК і селезінки при перитоніті індукованим внутрішньочеревинним введенням ентеропатогенної культури кишкової палички свідчать про наступне: в умовах експериментального перитоніту достовірно збільшується кількість ПМ, що супроводжується достовірним зростанням їх фагоцитарної активності у експериментальній групі у порівнянні з контролем, про що свідчить зростання проценту фагоцитарної активності і фагоцитарного числа. Достовірні зміни також спостерігаються з боку біохімічних та морфологічних показників у вище названих групах тварин при локальному і системному їх дослідженні. Незважаючи на те, що нейтрофіли першими прибувають в зону інфекції (через 4-6 годин), вони не забезпечують ефективного захисту в умовах гострого запалення черевної порожнини – перитоніті. Саме перитонеальним макрофагам належить пріоритетна роль в антимікробному захисті і внутріклітинному перетравленні бактерій у порівнянні з перитонеальними нейтрофілами, які активуються першими в умовах розвитку гострого запального процесу черевної порожнини. Перитонеальні макрофаги з’являються тільки через 24-48 годин з моменту початку захворювання і від їх функціональної активності залежить результат запалення: відновлення організму і знешкодження патогенів або термінальна стадія.