Перегляд за Автор "Cherkashyna, L. V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Оцінка якості медичної допомоги на первинному етапі її надання хворим на екзему: дослідження обсягів та оцінка адекватності лікувально-профілактичних заходів(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Черкашина, Л. В.; Черкашина, Л. В.; Cherkashyna, L. V.Розвиток загальної практики-сімейної медицини як наукової спеціальності та практичної діяльності, та структуризація медичної допомоги за рівнями її надання, характеризуються зміщенням акцентів щодо довготривалого нагляду за хворими на хронічні дерматози на рівень лікаря загальної практики-сімейної медицини. Досліджено обсяги використання лікувально-профілактичних заходів на етапі первинної медичної допомоги 75 хворим на екзему з різною тяжкістю перебігу. Виявлено, що повнота використання немедикаментозних засобів в період між загостреннями екземи лікарями загальної практики-сімейної медицини за узагальненим показником якості знаходится на рівні (56,1÷60,2)% та характеризується недостатнім використанням методик аутотренінгу з елементами психокорекції - у (76,7±5,0)%, мазей на основі фітопрепаратів - у (72,7±5,1)%, а також засобів фізіотерапевтичної корекції - у (57,3±5,7)%. Адекватність використання фармакотерапевтичних засобів в період між загостреннями екземи лікарями загальної практики-сімейної медицини за узагальненим показником якості знаходится на рівні (53,1÷53,9)% та характеризується низьким рівнем використання магній-вмісних засобів – у (76,0±4,9)% та стимуляторів функції надниркових залоз – у (74,7±5,0)%, а також дезінтоксикаційних засобів – у (53,3±5,8)% хворих. Аналіз узагальнених показників-індикаторів якості лікувально-профілактичного процесу в період між загостреннями хронічної екземи свідчить про надання лікарями загальної практики-сімейної медицини переваги немедикаментозним засобам з недооцінкою значимості використання імуномоделюючих засобів та вітамінних препаратів (А, Е, групи В та С).Документ Психосоціальне забезпечення пацієнтів з хронічними дерматозами: стратегія персоніфікації освітньо-поведінкової корекції та її реалізація на етапі первинної медичної допомоги(Полтавський державний медичний університет, 2018) Черкашина, Л. В.; Cherkashyna, L. V.За результатами медико-психологічного дослідження серед 114 хворих на хронічні дерматози виявлено, що (75,4-86,0)% пацієнтів характеризуються зниженням базових показників САН, а глибина цих порушень (у балах) – на (18,0÷31,5)% нижча референтних значень, що пояснено формуванням особливого психосоматичного стану з психологічною адаптацією до життя в умовах наявного ХД. Виявлено, що при ХД на тлі формування психосоматичного стану, який характеризується високими рівнями особистісної та реактивної тривожності, як проявів реакції психічної дезадаптації, зростає емоційна напруженість та неврівноваженість нервово-психічних процесів, лабільність вегетативної нервової системи та збудливість. За умов наявності ХД, це впливає на зміну характерологічних рис пацієнта та призводить до «фіксації» у внутрішній картині здоров’я стійких психосоматичних розладів. Виконано ранговий розподіл психологічних факторів за показником їх диференційованої інформативності при ХД та доведено, що у якості найбільш інформативних акцептор-індикаторів ОПК на рівні ПМСД доцільно використовувати: показник особистісної тривожності (перше рангове місце), активності (друге), самопочуття (третє), реактивної тривожності (четверте) та рівня настрою (п`яте рангове місце).Документ Розробка методики та досвід оцінки ефективності освітньо-поведінкової корекції хворих хронічними дерматозами на етапі надання первинної медичної допомоги(Полтавський державний медичний університет, 2018) Черкашина, Л. В.; Cherkashyna, L. V.За комплексом інформативних акцептор-індикаторів (АІ) вивчено ефективність освітньо- поведінкової корекції (ОПК) у 60 хворих на ХД та доведено, що на первинному рівні надання медичної допомоги можливе досягнення ефективності на 8,0÷16,0% (за інтегральним показником). У хворих на псоріаз ефективність ОПК проявляється зменшенням (р<0,05) абсолютної кількості осіб з діагностично значимим рівнем зниження рівня самопочуття (до ОПК – (76,7±7,7)%, після – (53,3±9,1)%) та зменшенням виразності цього АІ з (3,9±0,1)б. до (3,5±0,2)б; зменшенням кількості осіб зі зниженим рівнем настрою, (до ОПК – (83,3±6,8)%, після – (60,0±8,9)%, р<0,01); зменшенням кількості хворих зі зниженим рівнем буденної активності (до ОПК – (63,3±8,8)%, після – (46,7±9,1)%, р<0,01). У хворих на екзему ефективність ОПК проявляється зменшенням абсолютної кількості осіб зі зниженим рівнем самопочуття (до ОПК – (70,0±8,4)%, після – (56,7±9,0)%) при зменшенні виразності цього АІ з (3,7±0,1) б. до (3,4±0,2) б.; зменшенням кількості осіб зі зниженим рівнем настрою (до ОПК – (80,0±7,7)%, після – (53,3±9,1)%, р<0,01).