Перегляд за Автор "Cherniavska, Y. I."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості серцево-судинної адаптації у новонароджених, які народились від матерів з метаболічним синдромом(Буковинський державний медичний університет, 2021) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Климчук, Юлія Юріївна; Яковенко, Оксана Володимирівна; Pokhylko, V. I.; Kovalova, O. M.; Cherniavska, Y. I.; Klymchuk, Y. Y.; Yakovenko, O. V.Вступ. Надмірна вага та ожиріння, прояви метаболічного синдрому під час вагітності, а також їх наслідки є величезними викликами громадському здоров’ю. Вплив метаболічного синдрому у матері на стан новонародженої дитини є недостатньо вивченим. Мета дослідження. Встановити особливості серцево-судинної адаптації передчасно народжених дітей, які народились від матерів з метаболічним синдромом, та ідентифікувати метаболічні материнські та дитячі фактори ризику, які найбільше ассоціюються з підвищенням артеріального тиску та кардіопатією. Матеріал і методи дослідження. Проведене когортне проспективне дослідження, що включало 97 передчасно народжених дітей, які знаходилися на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії. Було сформовано 2 групи: в основну групу увійшли передчасно народжені діти, які народились від матерів з метаболічним синдромом (n= 40), а в групу порівняння – передчасно народжені діти, які народились від матерів, які не мали метаболічного синдрому (n= 57). Результати дослідження. У немовлят, які народились від матерів з метаболічним синдромом артеріальний тиск був достовірно вищим за норму відповідно до гестаційного віку дитини (45,5±0,13 проти 42,56±0,13 мм рт.ст., р<0,001). Підвищений артеріальний тиск у немовлят достовірно асоціювався з порушенням ліпідного обміну у матері (ВШ 30,9) та артеріальною гіпертензією (ВШ 4,8). Дослідженням виявлено достовірний позитивний зв’язок між рівнем артеріального тиску та наявністю у дитини надмірної ваги (Coef. 0,168), а достовірний негативний зв’язок – з рівнем глюкози у сироватці крові (Coef. -0,037). Було встановлено, що кардіоміопатія зустрічається достовірно частіше у дітей основної групи (р=0,010), з її розвитком асоціюється наявність діабету у матері (ВШ 7,57). Чим більше компонентів метаболічного синдрому є у жінки, тим більше шансів у дитини мати кардіоміопатію. На ризик розвитку кардіоміопатії достовірно впливає низка факторів ризику з боку новонародженого. Висновки. Підвищений артеріальний тиск у передчасно народжених немовлят достовірно асоціюється з комплексом складових метаболічного синдрому у матері (артеріальною гіпертензієюта/або прееклампсією, ожирінням, діабетом та порушенням ліпідного обміну у матері (ВШ 14,71, р<0,001)). Продемонстровано роль порушень вуглеводного обміну у дитини в розвитку підвищеного артеріального тиску. Доведено, що розвиток кардіопатії у новонароджених асоціюється з факторами ризику як з боку дитини, так і материнськими, що свідчить про комплексний вплив метаболічних чинників на адаптацію серцево-судинної системи.Документ Прогнозирование возникновения тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний и пути их предупреждения у преждевременно рожденных детей(Wydawnictwo Aluna, 2018) Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Белорус, Андрей Иванович; Соловьева, Галина Алексеевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Адамчук, Наталия Николаевна; Kovalova, O. M.; Pokhylko, V. I.; Bielorus, A. I.; Soloviova, G. A.; Cherniavska, Y. I.; Adamchuk, N. N.; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Бєлорус, Андрій Іванович; Соловйова, Галина Олексіївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Адамчук, Наталія МиколаївнаРЕЗЮМЕ Введение: Тяжелые внутрижелудочковые кровоизлияния у недоношенных детей являются одной из основных проблем общественного здравоохранения, поскольку они могут быть причиной развития неврологических и когнитивных нарушений, а также смертельных исходов. Цель: Предупредить развитие внутрижелудочковых кровоизлияний у преждевременно рожденных детей путем разработки алгоритма идентификации младенцев повышенного риска и пакета решений с прогнозирования и предупреждения развития указанной патологии. Материалы и методы: Проведено мультицентровое исследование (2013 – 2016 гг.), включавшее 117 недоношенных детей, которые находились на лечении в 4 лечебных учреждениях Полтавской области (Украина). В группу детей с тяжелыми ВЖК включено 76 детей (вес 1037,8±43,7 г, ГВ 27,1±0,27 недели; девочек 36/47, 37 %), с ВЖК III-IV ст. по Papile L.A., а в группу сравнения – 41 ребенок (вес 1758±59,8; ГВ 32,1±0,30 недели; девочек 15/38, 46 %) без ВЖК. Эффективность применения пакета решений изучалась в Полтавском областном перинатальном центре (высокий уровень, 2000 родов в год) в течение 2014 - 2017 гг. Результаты: При множественном регрессионном анализе достоверными факторами риска развития тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний выявились ГВ (ОШ =0,28; р=0,000), безводный период меньше 24 ч. (ОШ =83,2; р=0,020), введение 0,9% раствора натрия хлорида во время первичных реанимационных мероприятий (ОШ =16,73; р=0,042), эпизоды артериальной гипертензии (ОШ =32,3; р=0,026) и количество лейкоцитов ≥15х109/л в первые сутки (ОШ 17,6; р=0,028). После внедрения пакета решений, который включал: междисциплинарный чек-лист (между акушер-гинекологом и неонатологом), алгоритм идентификации детей с высоким риском развития внутрижелудочковых кровоизлияний, чек-лист мониторинга за состоянием ребенка сразу после рождения, межпрофессиональный чек-лист (между врачом и медсестрой), частота внутрижелудочковых кровоизлияний снизилась с 18,9 % до 11,4 %, р=0,038, а инвалидность с 9,6 % до 2,4 %, р=0,046. Вывод: Пакет решений является эффективным инструментом предупреждения развития тяжелых внутрижелудочковых кровоизлияний у преждевременно рожденных детей; ABSTRACT Introduction: Severe intraventricular hemorrhages (IVH) in preterm infants are one of the major public health problems, as they can cause neurological and cognitive impairment, as well as lethal outcomes. The aim: To prevent the development of IVH in preterm infants by developing an algorithm for identification of high risk infants and a bundle for the prediction and prevention of this pathology. Materials and methods: A multicenter study (2013-2016) was conducted, which included 117 premature babies who were on treatment in 4 medical institutions in the Poltava region (Ukraine). The group of children with severe IVH included 76 children (weight 1037.8 ± 43.7 g, gestational age (GA) 27.1 ± 0.27 weeks; girls 36/47, 37 %), with IVH III-IV st. by Papile L.A. The comparison group consisted of 41 children (weight 1758 ± 59.8, GA 32.1 ± 0.30 weeks, girls 15/38, 46 %) without IVH. The effectiveness of a bundle for the prediction and prevention severe IVH was studied in the Poltava Regional Perinatal Center (high level, 2000 births per year) during 2014 - 2017. Results: The significant risk factors due to multiple regression logistic analysis are: gestational age (OR =0.28, р=0.000), anhydrous period less than 24 hours (OR =83,29; р=0.020), infusion of 0.9% sodium chloride solution during primary resuscitation (OR =16.73; р=0.042), episodes of arterial hypertension (OR =32.3; р=0.026), the number of leukocytes is ≥15x109/l at birth (OR=17.6; р=0.028). After the implementation of the Bundle, which included: an interdisciplinary check-list (between the obstetrician and the neonatologist), the algorithm for identifying children with high risk of IVH, a check-list for monitoring of the state of the child immediately after birth and an interprofessional check-list (between the doctor and the nurse), the IVH incidence decreased from 18.9 % to 11.4 %, p = 0.038, and the disability from 9.6 % to 2.4 %, p = 0.046. Conclusions: The Bundle is an effective tool for preventing of severe IVH in preterm infants.