Перегляд за Автор "Cholovskyi, M. O."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Optimization of surgical-orthodontic treatment tactics in patients with impacted teeth(Aluna Publishing, 2019) Tkachenko, P. I.; Dmytrenko, M. I.; Cholovskyi, M. O.; Ткаченко, Павло Іванович; Дмитренко, Марина Іванівна; Чоловський, Микола ОлександровичIntroduction. Impacted teeth is complex anomaly of teeth eruption that requires a balanced approach not only in the differential diagnosis of its forms, but choice of rational methods of treatment. The aim of the study. Optimization of the tactics of orthodontic-surgical treatment of patients with impacted teeth based on the development and implementation of computed tomographic indices (KT) and photometric indices (FM) of opening of surgical access (OSA) to crowns of impacted teeth Objects and Methods of research. The results of treatment of 48 patients with delay of permanent teeth eruption have been analyzed. For an objective assessment of treatment results , a group of 24 (aged from 9 to 19 years old ) was formed. All 24 patients had typical clinical situation. Results. Orthodontic correction of patients envisaged, first of all, the elimination of obstacles in the way of teeth eruption, if necessary to provide space in dental arch and simultaneous treatment of associated bite malocclusions. Surgical exposure of impacted tooth crown was carried out and at the same time a triangular shaped guiding channel was formed, base of channel was at the impacted tooth and its angle finished into the dental arch. Precise dimensions and depth of the channel were preliminary planed on computed tomography slices with 3D reconstruction. Mean values of CT width (7,13±0,54mm), and length (6,42±0,78mm) of OSA and CT index (130,79±8,19%) of OSA to impacted teeth crowns were determined. Conclusion. To improve the quality of diagnosis and optimization of methodological approaches to treatment of patients with teeth impaction, we have proposed CT and FM OSA indices to the crowns of impacted teeth. The developed indices serve as specific reference points for optimization of diagnostic process, for reducing of probability of repeated surgical interventions and choosing the optimal path for instrumental orthodontic treatment of patients with impacted teeth.Документ Морфологічні особливості слизової оболонки над ретенованими зубами залежно від умов їх розташування(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Дмитренко, Марина Іванівна; Чоловський, Микола Олександрович; Ткаченко, Павел Иванович; Старченко, Иван Иванович; Дмитренко, Марина Ивановна; Чоловский, Николай Александрович; Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Dmytrenko, M .I.; Cholovskyi, M. O.Резюме Ретенція зубів – це досить поширена й складна зубощелепна аномалія, яка потребує не тільки виваженого підходу до диференційованої діагностики її певної нозологічної форми, а і вибору раціональних методів лікування. Ураховуючи багатофакторний характер формування умов для затримки прорізування зубів, підхід до лікування має бути спрямований на провідні ланки патогенезу. Мета дослідження: підвищення ефективності хірургічно-ортодонтичного лікування пацієнтів із ретенованими зубами фронтальної ділянки верхньої щелепи шляхом вивчення морфологічних особливостей слизової оболонки над ретенованими зубами залежно від умов їх розташування. Для об’єктивної оцінки результатів роботи було сформовано групу з 21 особи віком від 15 до 17 років, в яких клінічна ситуація була однаковою за такими діагностичними критеріями: наявність ретенованих іклів верхньої щелепи, по вертикалі глибина ретенції середнього рівня (в альвеолярному відростку); за станом кореня – повністю сформований; із відхиленням поздовжньої осі ретенованого зуба від правильної осі прорізування – від 15º до 45º. У подальшому аналізі було виділено клінічні підгрупи залежно від умов розташування ретенованих зубів у вестибулооральному напрямку. Спираючись на отримані дані мікроскопічної будови слизової оболонки над ретенованими зубами, розміщеними піднебінно, виявлено наявність помірних дистрофічних змін у багатошаровому плескатому епітелії, помірні склеротичні зміни в сосочковому шарі власної пластинки. При дослідженні морфологічної будови слизової оболонки над ретенованими зубами, розміщеними вестибулярно, мали місце явища гіперкератозу, збільшення кількості інтраепітеліальних лімфоцитів, наявність епітеліоцитів у базальному шарі з ознаками гідропічної дистрофії. У сосочковому шарі власної пластинки слизової оболонки виявляли склеротичні зміни, виразніші в порівнянні з піднебінною локалізацією ретенованих зубів. Комплексний аналіз результатів морфологічних досліджень засвідчив, що в слизовій оболонці, розташованій над ретенованими зубами, погіршуються умови наповнення мікроциркуляторного русла з явищами малокрів’я, дисциркуляторними розладами, що призводить до формування зон ішемії й розвитку дистрофічних і склеротичних процесів. Морфологічні особливості будови слизової оболонки над ретенованими зубами необхідно враховувати в плануванні хірургічно-ортодонтичного лікування, що дозволяє певною мірою корегувати тактику ведення таких пацієнтів з урахуванням вестибулярного чи піднебінного розташування ретенованих зубів.Документ Нейробластома щелепно-лицевої локалізації в новонародженої дитини(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Ткаченко, Павло Іванович; Чоловський, Микола Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Ткаченко, Павел Иванович; Чоловский, Николай Александрович; Доленко, Ольга Борисовна; Белоконь, Сергей Александрович; Попело, Юлия Викторовна; Tkachenko, P. I.; Cholovskyi, M. O.; Dolenko, O. B.; Belokon, S. O.; Popelo, Y. V.Нейробластома в новонароджених є досить рідкісною хворобою і від неї страждають 6-8 дітей на мільйон дитячого населення. Вона може поєднуватися з вродженими дефектами, має тенденцію до метастазування і до спонтанного дозрівання в гангліоневрит, що може симулювати різні захворювання і значно утруднювати її діагностику. У цій публікації наведено клінічне спостереження за новонародженою дитиною з нейробластомою, розташованою в щелепно-лицевій ділянці. Звертається увага на труднощі, що виникають у встановленні клінічного діагнозу, а для вирішення питань із цього приводу рекомендовано ширше залучати до комплексу обстеження таких дітей сучасні високоінформативні методи дослідження і бажано – на ранніх етапах розвитку хвороби. Нейробластома у новорожденных является довольно редким заболеванием и от нее страдают 6-8 детей на миллион детского населения. Она может сочетаться с врожденными дефектами, имеет тенденцию к метастазированию и к спонтанному созреванию в ганглионеврит, что может симулировать различные заболевания и значительно затрудняет ее диагностику. В данной публикации приводится клиническое наблюдение за новорожденным ребенком с нейробластомой, расположенной в челюстно-лицевой области. Обращается внимание на трудности, возникающие при установлении клинического диагноза, а для решения вопросов по этому поводу рекомендуется шире привлекать к комплексу обследования таких детей современные высокоинформативные методы исследования и желательно – на ранних этапах развития заболевания Neuroblastoma in newborns is a fairly rare disease and affects 6-8 children per million children. It can be combined with congenital defects, has a tendency to metastasize and to spontaneous maturation in ganglioneuritis, which can simulate various diseases and significantly complicate its diagnosis. This publication provides clinical observations of a newborn baby with a neuroblastoma located in the maxillofacial area. Attention is drawn to the difficulties encountered in establishing a clinical diagnosis, to address questions about this, it is recommended that modern, highly informative methods of examination be more widely involved in examining such children, preferably in the early stages of the disease. Against the background of an unceasing increase in the number of malignant neoplasms of the maxillofacial area among the Ukrainian population, directly among the residents of the Poltava region, this figure is 2.3% of the total number of newly diagnosed malignant formations. Asymptomatic course and "erosion" of clinical manifestations of tumors at their initial stages of development, the untimely treatment of patients with specialized assistance against the background of inadequate awareness among citizens and healthcare professionals in this section of medicine and their lack of oncological anxiety leads to the fact that a significant proportion of patients falls on treatment with abandoned forms. In particular, according to the statistical reporting of the Poltava regional oncologic dispensary at stages III and IV, the malignant process in the tissues 41.6%, of which 54% is cancer of the oral mucosa, from 28%, where the cancer of the tongue is in 10% of cases of lung cancer and 8% diagnosed salivary gland cancer. It is rather unfortunate, but in 55% of the observations, the cause of late treatment is organizational and methodological disturbances: not enough complete examination of patients, to the hospital stage (underestimation of clinical data, X-ray changes, incorrect interpretation of the results of additional methods of examination), insufficient prophylactic work among the general population or a sequence of its planning, poor quality preventive examinations, delayed patients in the grass-roots of medical institutions. In spite of the fact that a significant proportion of organs and tissues of maxillofacial area are available for objective and application of additional methods of examination, about 40% of patients have launched forms of malignant processes due to the faults of doctors. In nursery practice, the situation does not look better, since in Ukraine, 3.5% of cases of malignant tumors are diagnosed annually in Ukraine. Unfortunately, in periodicals there are isolated data on primary and metastatic lesions of maxillofacial area in children, although the recognition and treatment of oncosomatic diseases in them in the early stages of development to date present considerable difficulties due to the large variety of clinical manifestations of tumors, age-specific features, dependence of diagnosis malignant neoplasms from the dynamics of growth, localization, local and general changes . Therefore, in our opinion, the number of diagnostic errors in children's practice is greater than in adults. The problem is of general medical significance also because, due to topographic and anatomical features of the structures of the head and neck, any pathology of maxillofacial localization is the subject of participation of doctors in various related specialties. Thus, the given clinical case indicates the possibility of a malignant effect of tissues and organs of a child already during the period of fetal development, which greatly complicates the diagnostic procedure and should alert doctors of all specialties.Документ Об’ємна лімфангіома щелепно-лицевої ділянки з супурацією в дитини грудного віку(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Ткаченко, Павло Іванович; Чоловський, Микола Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Ткаченко, Павел Иванович; Чоловский, Николай Александрович; Доленко, Ольга Борисовна; Лохматова, Наталия Михайловна; Коротич, Наталия Николаевна; Tkachenko, P. I.; Cholovskyi, M. O.; Dolenko, O. B.; Lokhmatova, N. M.; Korotych, N. M.Лімфангіоми мають дизонтогенетичне походження, тобто виникають у період розвитку плоду, трактуються як вада розвитку ендотелію проліферуючих лімфатичних судин і проявляються клінічно, найчастіше відразу після народження дитини або в грудному віці. За їх розташування в щелепно-лицевій ділянці можуть виникати досить виражені естетичні недоліки або функціональні порушення. Особливості їхнього топографо-анатомічного розташування в глибоких клітковинних просторах і в ділянці дна порожнини рота зумовлюють значні труднощі в проведенні діагностки, виборі тактичних оперативних прийомів і методів лікування, адже післяопераційний період супроводжується високою ймовірністю розвитку ускладнень. Представлений зміст історії хвороби вказує на те, що діагностика глибоко розташованих і об’ємних лімфангіом у дітей раннього віку досить утруднена. Особливо, коли мова йде про ті, що нагноїлися і які поєднуються з гострими інфекційними загальносоматичними хворобами, що можуть провокувати виникнення запального процесу безпосередньо в лімфангіомі. Рутинні методи діагностики, такі як пункційна біопсія, і сучасні – комп’ютерна томографія, дозволяють значною мірою уніфікувати діагностичний процес і визначитися з вибором оптимального варіанта оперативного доступу та з обсягом хірургічного втручання. Виникають також певні труднощі у виборі фармакологічних препаратів і їх дозуванні, коли мова йде про поєднання розлитого гнійного процесу з гострими проявами патології інфекційного походження. Ця категорія дітей підлягає динамічному спостереженню для унеможливлення рецидивування лімфангіоми за умов неповної її некротизації зі своєчасним залученням запобіжних заходів.Лимфангиомы имеют дизонтогенетическое происхождение, то есть возникают в период развития плода, и трактуются как порок развития эндотелия пролиферирующих лимфатических сосудов и проявляются клинически, чаще всего сразу после рождения ребенка или в грудном возрасте. При их расположении в челюстно-лицевой области могут возникать достаточно выраженные эстетические недостатки или функциональные нарушения. Особенности их топографо-анатомического расположения в глубоких клетчаточных пространствах и в области дна полости рта обусловливают значительные трудности при проведении диагностики, выборе тактических оперативных приемов и методов лечения, так как послеоперационный период сопровождается высокой вероятностью развития осложнений. Представленное содержание истории болезни указывает на то, что диагностика глубоко расположенных и объемных лимфангиом у детей раннего возраста достаточно затруднена. Особенно, когда речь идет о нагноившихся и сочетающихся с острыми инфекционными общесоматическими болезнями, которые могут провоцировать возникновение воспалительного процесса непосредственно в лимфангиоме. Рутинные методы диагностики, такие как пункционная биопсия, и современные – компьютерная томография, позволяют в значительной степени унифицировать диагностический процесс и определиться с выбором оптимального варианта оперативного доступа и с объемом хирургического вмешательства. Возникают также определенные трудности при выборе фармакологических препаратов и их дозировке, когда речь идет о сочетании разлитого гнойного процесса с острыми проявлениями патологии инфекционного происхождения. Данная категория детей подлежит динамическому наблюдению для исключения возможности рецидивирования лимфангиомы в условиях неполной ее некротизации со своевременным привлечением мер.Lymphangiomas have a dysontogenetic origin, that is, they occur during the development of the fetus and are treated as an abnormal development of the endothelium of proliferating lymphatic vessels and manifest clinically, most often immediately after the birth of a child or in infancy. According to data published earlier by the staff of our department, among benign tumors of soft tissues of maxillofacial area, dermoid cysts (32.6%) take first place. The second place is given to hemangiomas (26.0%); lymphangiosis of such localization are quite rare, accounting for only 3% of the total number of tumors of soft tissues of the face and neck, which causes certain features of tactical approaches to choice and scope of diagnostic measures. In general, lymphangioma, a malformation of the lymphatic system, accounts for 9% of all soft tissue germline tumors and is diagnosed immediately after birth in 65-85% of children, with their superficial location. When they are located in the maxillofacial region, aesthetic deficiencies or functional impairments can be quite pronounced. The features of their topographic-anatomical location in deep fiber spaces and in the area of the floor of the oral cavity cause considerable difficulties in the conduct of diagnostics, the choice of tactical operating techniques and methods of treatment, because the postoperative period is accompanied by a high probability of complications. The presented content of the medical history indicates that the diagnosis of deep-seated and bulky lymphangiomas in young children is rather difficult. Especially, when it comes to festering and combined with acute infectious somatic diseases, it can provoke the occurrence of the inflammatory process directly in the lymphangioma. Attention is drawn to the fact that the frequency of diagnostic errors at the prehospital stage is 75%. Basically, the children were sent to hospital with an incorrect diagnosis, although they were under the supervision of district pediatricians for a long time and repeatedly looked around at a pediatric surgeon. The purpose of our study was to study the peculiarities of clinical manifestations and the diagnosis of volumetric, deep-seated lymphangiomis of the maxillofacial focal infiltration in a child of infancy. Routine diagnostic methods, such as needle biopsy and modern computed tomography, make it possible to unify the diagnostic process to a great extent and decide on the optimal option for operative access and the volume of surgical intervention. There are also certain difficulties in the choice of pharmacological drugs and their dosage when it comes to the combination of a diffuse purulent process with acute manifestations of the pathology of infectious origin. This category of children is subject to dynamic observation to exclude the possibility of recurrence of lymphangioma in conditions of its incomplete necrotization with timely involvement of measures.